12.3. Організація продажу товарів в магазинах самообслуговування.

Серед сучасних форм продажу товарів провідне місце належить самообслуговуванню. Технологія продажу товарів за до­помогою самообслуговування передбачає:

• повну попередню підготовку товарів до продажу (розфасування, пакування, розміщення і викладку в торговому залі за групами, сортами, видами тощо);

• вільний доступ покупців до товарів, які відкрито викладені на обладнанні в торговому залі;

• самостійність покупців при здійсненні покупок і отриманні консультацій у продавців-консультантів;

• самостійний відбір товарів в інвентарні кошики або візки;

• оплата вартості покупок у вузлах розрахунку, які обслуговують­ся касирами-контролерами з обов'язковим врученням покупцям чека.

На упаковці розфасованих товарів або на вкладених ярликах, виготовлених друкарським способом, указуються назва і сорт товару, його маса нетто, вартість, дата розфасування, номер фасу­вальника.

Елементи технологічного процесу магазину самообслуговуван­ня: розвантаження, приймання товарів, зберігання, підготовка до продажу ідентичні іншим формам роздрібного продажу това­рів. Втім операції безпосереднього торговельного обслуговування мають певні особливості.

Як відомо, класична схема торговельного обслуговування на роздрібних торговельних підприємствах включає: зустріч покупців, виявлення попиту; пропозицію, показ товарів і консультацію; виконання операцій, пов'язаних з відпуском товарів; розрахунок за покупку; упаковування та вручення товару покупцю.

В магазинах самообслуговування зустріч покупця виконують рекламні засоби, внутрішньомагазинна інформація, викладка то­варів на обладнанні, оформлення робочих місць, а також зовніш­ній вигляд працівників магазину. Особливе значення тут має повна викладка товарів і наявність внугрішньомагазинної інформації про їх розміщення.

Попит покупців здебільшого не виявляється, бо пошук необхід­ного товару вони здійснюють самі. Однак при виникненні тру­днощів у покупців у пошуку або виборі товару продавець-консультант повинен у ввічливій формі виявити попит покупця і надати йому допомогу.

Пропозицію і попит товарів у магазинах самообслуговування виконує викладка їх на різному обладнанні: гірках, контейнерах, вітринах, манекенах тощо. За необхідності продавець-консультант повинен показати товар і проконсультувати покупця про властивості і якість товарів, уміти показати його в дії, знати правила експлуатації тощо. Консультації мають бути вичерпними, а пора­ди - об'єктивними.

Коли товар вибрано і покупець вирішив зробити покупку, здійснюються розрахункові операції в єдиному вузлі розрахунку. В магазинах самообслуговування гроші від покупців отримуються контролерами-касирами.

Вузли розрахунку розміщуються так, щоб контролери-касири були звернені обличчям до покупців, які виходять із торгового залу. При розрахунку покупець ставить інвентарний кошик з відібраними товарами на касовий прилавок. Контролер-касир перевіряє ціну, називає її, перекладає товари в порожній кошик і чітко називає загальну вартість покупки, суму отриманих грошей, видає здачу і чек.

Заключною технологічною операцією самообслуговування є па­кування. Для цього використовуються коробки, спеціальні пакети з рекламними малюнками й текстами, клейка стрічка.

Самообслуговування при правильному вирішенні ряду орга­нізаційно-технологічних питань може бути використано для прода­жу більшості продовольчих і непродовольчих товарів.

Досвід вітчизняної і зарубіжної торговельної практики вказує на істотні переваги самообслуговування, яке полегшує роботу праців­ників торговельного залу. Фізичні зусилля зводяться до мінімуму, є можливості механізації технологічних операцій.

Соціологічні дослідження показали, що самообслуговування скорочує витрати часу на придбання товару більш як удвоє, а покупець в магазині самообслуговування сам планує свій час: на оглядання товарів, ознайомлення з їхніми властивостями, отри­мання консультації. Нарешті, виникає можливість зробити й неза-плановані покупки.

Самообслуговування підвищує пропускну спроможність і реалізацію товарів магазину, дає змогу раціональніше використову­вати площу й торговельно-технологічне обладнання торгового залу для викладки товарів, розширити асортимент і таким чином підвищити рентабельність магазину.

Характерним для самообслуговування сьогодні є використання тари-обладнання, що дає змогу механізувати і прискорити торгово-технологічний процес у магазинах, скоротити трудові витрати.

Ефективність магазинів самообслуговування визначається по­рівнянням: 1) показників роботи до і після переходу на самооб­слуговування; 2) показників магазинів самообслуговування між собою; 3) магазинів самообслуговування з аналогічними мага­зинами, які використовують традиційні методи продажу.

Перший метод застосовується тоді, коли магазин працював за новим методом досить довго і після переходу на самообслуговуван­ня не змінилася структура асортименту товарів протягом тривалого часу. Для цього використовуються дані за порівнювані періоди.

Визначення ефективності магазинів самообслуговування шля­хом порівняння показників їх роботи з показниками магазинів, які торгують через прилавки, використовується в тих випадках, коли обидва магазини мають однакову спеціалізацію і працюють в однакових умовах.

Всі показники, які беруться для порівняння, поділяються на три групи: економічні, техніко-технологічні та соціальні.

До економічних показників належать рівень рентабельності; розмір прибутку в розрахунку на 1 м2 торгової площі; товарооборот в розрахунку на 1 м2 торгової і загальної площ магазину; товаро­оборот на одного продавця магазину; оборотність товарів у днях.

До техніко-технологічних показників належать коефіцієнти ус­тановочної і демонстраційної площі; частка торгової площі в загальній площі магазину; кількість різновидів товарів, які реалі­зуються.

До соціальних показників належать загальні витрати часу на придбання товарів; коефіцієнт завершеності покупок; кількість додаткових торговельних послуг, що надаються магазином.