
- •Самбірський технікум економіки та інформатики комерційна діяльність
- •Тема 1. Поняття, суть і завдання комерційної діяльності підприємства
- •1.1. Суть і зміст курсу комерційна діяльність.
- •1.2. Методи і прийоми пізнання комерційної діяльності.
- •1.3. Структура комерційної діяльності.
- •Структура комерційної діяльності
- •1.4. Принципи комерційної діяльності.
- •1.5. Фактори, що впливають на комерційну діяльність промислового підприємства.
- •1.6. Організація комерційної служби на підприємстві.
- •1.7. Характеристика комерційних процесів та операцій
- •Тема 2. Функції комерційних служб підприємств
- •2.1. Купівля – продаж як основна функція комерційної діяльності.
- •2.2. Методологічна і пізнавальна функції, їх вивчення і завдання.
- •2.3. Функція виробництва продукції, її зміст та завдання
- •Тема 3. Суб’єкти комерційної діяльності
- •3.1. Поняття суб’єкта комерційної діяльності.
- •3.2. Види і класифікація суб’єктів комерційної діяльності.
- •Класифікація суб’єктів комерційної діяльності.
- •Тема 4. Об’єкти комерційної діяльності
- •4.1. Товар – як об’єкт комерційної діяльності.
- •4.2. Послуги і вимоги до них.
- •4.3. Характеристика особливих видів об’єктів комерційної діяльності.
- •4.4. Основні вимоги до об’єктів комерційної діяльності.
- •Тема 5. Дослідження ринку товарів і послуг.
- •5.1. Суть, завдання і напрямки дослідження ринку товарів і послуг.
- •5.2. Структура дослідження ринку товарів і послуг.
- •Система потреб людини
- •5.3. Специфіка вивчення та прогнозування попиту на товари та послуги в роздрібній торгівлі.
- •5.4. Дослідження попиту і пропозиції товару на ринку.
- •Тема 6. Експортно – імпортні операції.
- •6.1. Основні методи операції з експорту і імпорту товарів.
- •6.2. Організація експортних операцій.
- •6.3. Організація торговельного апарату промислових фірм для імпортних операцій.
- •6.4. Торговельно – посередницькі операції. Поняття і види торговельно – посередницьких операцій.
- •6.5. Організаційні форми торговельно – посередницьких операцій.
- •6.6. Види комерційних структур на міжнародному ринку.
- •6.7. Основні напрямки розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
- •Тема 7. Організація і планування закупівельної діяльності підприємства.
- •7.1. Суть планування забезпечення підприємства матеріально – технічними ресурсами.
- •План матеріально – технічного забезпечення на ___________ р.
- •7.2. Планування потреби в сировині та матеріальних ресурсах.
- •7.3. Вивчення ринку сировини та матеріалів. Вибір постачальників та організація комерційних зв’язків.
- •Показника для аналізу транспортних умов
- •7.4. Розробка плану закупівель матеріально – технічних ресурсів.
- •7.5. Особливості визначення потреби цехів у матеріальних ресурсах у різних типах виробництва. Документальне оформлення видачі матеріалів та їх постачання в цехи.
- •Тема 8. Організація і планування збутової діяльності підприємства.
- •8.1. Формування плану збуту продукції з урахуванням досліджень ринку життєвого циклу продукції та де терміналів попиту.
- •Характеристика товарів і маркетингових стратегій згідно з матрицею Бостонської консалтингової групи
- •8.2. Вибір каналу збуту продукції.
- •8.3. Комунікаційна політика у здійснення збутової комерційної діяльності.
- •Пріоритетні напрями використання основних засобів реклами.
- •8.4. Планування збуту продукції.
- •8.5. Організація оперативно – збутової роботи.
- •Приклад місячного плану – графіка відвантаження готової продукції покупцям
- •Тема 9. Організація комерційних зв’язків з постачання і збуту
- •9.1. Визначення потреби і розробка плану закупівель матеріальних ресурсів.
- •9.2. Визначення економічно доцільної партії закупівель матеріальних ресурсів.
- •9.3. Визначення потреби виробничих цехів в матеріальних ресурсах.
- •9.4. Аналіз використання виробничих запасів.
- •Оцінка використання виробничих запасів
- •9.5. Визначення раціональної структури продукції, що випускається та розподіл об’єму збуту товарів за регіонами.
- •9.6. Аналіз виконання договірних зобов’язань щодо поставки продукції та показників результативності збутової діяльності
- •9.7. Аналіз впливу збутової діяльності на прибуток підприємства
- •Тема 10. Формування асортименту товарів промислових підприємств
- •10.1. Значення та цілі маркетингу в діяльності підприємств.
- •10.2. Сучасна концепція маркетингу та її застосування.
- •10.3. Вивчення сегментів ринку – визначення необхідної номенклатури продукції.
- •10.4. Поняття асортименту продукції та її взаємозв’язок з потребою споживча.
- •10.5. Основні напрями підвищення ефективності управління формуванням асортименту товарів.
- •Тема 11. Організація складського господарства і технологія складських операцій
- •11.1. Підйомно – транспортне обладнання, його класифікація та характеристики.
- •11.2. Обладнання для пакування і зберігання товарів на складі, класифікація, вимоги до його конструкції.
- •11.3. Обладнання для фасування і пакування товарів, значення і класифікація.
- •11.4. Роль упаковки і тари в торговельно-технологічних процесах. Класифікація тари.
- •11.5. Зміст тарних операцій на торговельних підприємств.
- •11.6. Резерви зменшення витрат і втрат на тарі.
- •Тема 12. Організація і технологія продажу товарів.
- •12.1. Правила торговельного обслуговування населення.
- •12.2. Організація і технологія продажу окремих груп продовольчих і непродовольчих товарів.
- •12.3. Організація продажу товарів в магазинах самообслуговування.
- •12.4. Технологія позамагазинного продажу товарів.
- •Тема 13. Комерційна діяльність на оптовому ринку
- •13.1. Сутність і функції оптової торгівлі.
- •13.2. Класифікація підприємств оптової торгівлі.
- •4. За товарною спеціалізацією:
- •13.3. Методи оптового продажу товарів.
- •13.4. Оптова торгівля на ярмарках та виставках.
- •13.5. Оптова торгівля товарами на біржах.
- •1. Основні функції товарних бірж:
- •2. Допоміжні функції товарних бірж:
- •13.6. Оптова торгівля товарами на аукціонах.
- •13.7. Оптова торгівля товарами на тендерах.
- •13.8. Оптова торгівля на міжнародному ринку.
- •13.9. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •Тема 14. Формування товарного асортименту товарів підприємств оптової торгівлі.
- •14.1. Поняття товарного асортименту.
- •14.2. Порядок формування та регулювання асортименту товарів на оптових підприємствах.
- •14.3. Значення товарних запасів.
- •14.4. Управління товарними запасами.
- •14.5. Моделі оптимізації запасів.
- •14.6. Облік і контроль запасів.
- •14.7. Оперативний облік і контроль постачання товарів.
- •Картка обліку виконання договору
- •14.8. Комерційні спори і порядок їх розв’язання.
- •Тема 15. Організація оптового продажу товарів.
- •15.1. Суть оптового продажу.
- •15.2. Види оптового продажу.
- •Виробниче підприємство
- •Роздрібне підприємство
- •Оптова база
- •15.3. Методи оптового продажу.
- •15.4. Стимулювання оптового продажу.
- •15.5. Суть дрібнооптового продажу.
- •15.6. Організація дрібнооптового продажу.
- •Тема 16. Комерційна діяльність в роздрібній торгівлі.
- •16.1. Сутність і функції підприємств роздрібної торгівлі. Класифікація підприємств роздрібної торгівлі.
- •16.2. Магазинна та позамагазинна форми роздрібного продажу товарів.
- •16.3. Особливі форми продажу товарів.
- •16.4. Асортимент товарів. Основні показники асортименту продукції.
- •16.5. Асортиментна політика підприємства
- •Тема 17. Ризики та ефективність комерційної діяльності
- •17.1. Суть, методи і критерії ефективності комерційної діяльності.
- •17.2. Показники ефективності комерційної діяльності.
- •17.3. Суть і зміст комерційного ризику.
- •17.4. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- •17.5. Зниження ризиків.
- •Тема 18. Аналіз комерційної діяльності на підприємстві.
- •18.1. Аналіз закупівельної комерційної діяльності
- •18.1.1. Здійснення закупівель: повторні та нові закупівлі.
- •18.1.2. Зміст і порядок складання оперативних планів закупок матеріалів.
- •3.План по маркетингу
- •18.1.3. Вибір економічно вигідних постачальників та оптимальних партій замовлення й завдання матеріалів на підприємство.
- •Виробничої, фінансової і збутової.
- •Критерії кінцевого вибору постачальників
- •18.2. Аналіз збутової діяльності підприємства
- •18.2.1. Зміст комерційної роботи зі збуту готової продукції (послуг) за умов ринку та її вплив на економічний стан підприємства.
- •18.2.2. Роль та значення збутової діяльності .
- •18.2.3. Розподіл функції та формування системи збуту.
- •18.2.4. Організація збутової системи та фактори, що її визначають: ринок, товар, характер підприємства та конкурентного середовища.
- •Список використаної літератури:
11.5. Зміст тарних операцій на торговельних підприємств.
Комплекс операцій, пов'язаних з прийманням тари за кількістю та якістю, звільненням її з-під товару, зберіганням, обробкою і поверненням постачальникам чи тарним підприємствам, називається тарооборотом.
Основними нормативними актами, що регламентують порядок обороту окремих видів тари, є Положення про поставки товарів народного споживання, інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, інструкції про порядок приймання, використання і повернення дерев'яної і картонної тари, тканинних мішків, пакувальних тканин, скляної тари, тари-обладнання, Наказ Міндержресурсів України від 16.06.1992 р., а також договори на постачання товарів.
У зв'язку з переходом до ринкових відносин і відміною стабільних роздрібних цін і прейскурантів на тару ціни на всі її види визначають у договорах. Наявність договірних цін значно ускладнила розрахунки щодо тари, зумовила використання на практиці великої кількості цін на один вид тари, призвела до різкого подорожчання практично всіх її видів.
Рівень оптових цін визначається категорією та якісним станом тари.
На дерев'яну і картонну тару нормативними документами введено заохочувальну систему оптових цін, яка спонукає підприємства оптової і роздрібної торгівлі до бережливого ставлення до тари і збереження її якості.
В договорах передбачено майнову відповідальність за постачання товарів без тари, в неналежній, немаркованій тарі, а також у тарі й упаковці, що не відповідають вимогам стандартів і технічних умов.
Приймання тари за кількістю і якістю проводиться одночасно. Перевіряється відповідність її кількості даним супровідних документів, а якість тари, що надійшла, - вимогам стандартів і технічних умов. На підприємствах оптової торгівлі і у магазинах перевіряється також маркування тари. Оприбуткування тари та її облік окремо від товарів ведуть матеріально відповідальні особи.
В усіх випадках постачання товарів без тари чи упаковки, невідповідності кількості, якості, ціни - даним, що вказані в супровідних документах (накладна, рахунок-фактура, специфікація), складається приймальний акт, про що робиться позначка в супровідному документі.
Збереження якості тари, що надійшла, залежить від бережливого ставлення до неї при її обробці на складах і в магазинах - при розпаковуванні, звільненні з-під товарів, зберіганні та підготовці до повернення постачальникам та тароскладувальним організаціям.
Розпаковування тари проводиться за допомогою спеціальних інструментів (молотків, томагавків, ножиць тощо) з дотриманням послідовності і порядку розкриття різних видів тари.
Звільнену з-під товару тару очищають від забруднення і зберігають у спеціальних підсобних приміщеннях чи складах. Для зберігання тару зосереджують у місцях, закріплених за кожним її видом, сортують за якісним станом, розміщують з урахуванням їхніх властивостей і технічних характеристик.
Дерев'яна тара зберігається в штабелях на підтоварниках під навісами для захисту від атмосферних опадів. Мішкотару і пакувальні тканини, укладені в кіпи, зберігають у сухих приміщеннях на настилах. Скляну тару, укладену в ящики, зберігають під навісом. Забороняється зберігати тару в торговому залі магазину. В місцях її зберігання створюються всі умови для дотримання заходів з протипожежної безпеки.
Правильна організація тарообороту передбачає повернення тари, звільненої з-під товарів, тароремонтним підприємствам чи постачальникам-виготовникам.
Загальну послідовність здачі, повернення і повторного використання окремих видів тари на території України встановлено Наказом Міндержресурсів України № 15 від 16 червня 1992 р.
Зокрема, «Правилами повторного використання дерев'яної, картонної тари та паперових мішків на Україні», затвердженими наказом Міндержресурсів, передбачено, що повернена дерев'яна і картонна тара належить до вторинних матеріальних ресурсів і підлягає повторному використанню через тарні підприємства державного концерну Укртара. Для цього тароздавачі укладають договори з його підприємствами, в яких вказується кількість тари, що використовується у тароздавача повторно, та її кількість, що підлягає здачі на тарне підприємство.
Правилами передбачено здачу для повторного використання дерев'яної тари не менше ніж 85 %, картонної - не менше ніж 75 % при постачанні в межах одного міста і 65% - з інших населених пунктів. Для підприємств споживчої кооперації, розташованих у сільській місцевості, передбачено здачу не менше ніж 60 % придатної для повторного використання картонної тари. Паперових мішків здається не менше ніж 60 %.
Решта тари, непридатна для повторного використання й ремонту, підлягає обов'язковій здачі на тарні підприємства як тароматеріал.
Термін здачі тари на тарні підприємства залежить від накопичення до норми завантаження контейнера, вагона, чи автомобіля і залежно від звільнення її у тароздавачів встановлено в межах 30 днів з моменту надходження товарів і 10 днів - свіжої плодоовочевої продукції.
Тарні підприємства зобов'язані приймати тару незалежно від відомчої підлеглості тароздавачів.
За узгодженням з обласними тарними підприємствами тарні бази і склади споживчої кооперації збирають дерев'яну, картонну тару та паперові мішки в організаціях споживчої кооперації для відправки її споживачам або здачі на тарні підприємства.
Облспоживспілки зобов'язані у встановлені терміни направляти тарним підприємствам концерну Укртара розрахунки ресурсів зворотної тари за окремими її видами, а також укладати договори на повторне використання цієї тари.
Зворотна тара приймається за категоріями якості, які залежать від стану тари та наявних пошкоджень. Так, дерев'яні ящики та бочки поділяються на дві категорії: ті, що потребують ремонту, та відремонтовані.
На відремонтованій тарі тарні підприємства ставлять свій штамп. Тара, що не відповідає вимогам першої чи другої категорій, вважається тароматеріалом, який також підлягає обов'язковій здачі на тароремонтні (тарні) підприємства й оплачується з розрахунку за 1 м3 деревини за цінами, узгодженими з підприємствами концерну «Укртара».
Картонні ящики, які були в користуванні, поділяються на дві категорії за якістю: ті, що потребують ремонту, та відремонтовані. Картонні ящики, що мають більші пошкодження, ніж передбачено другою категорією якості, вважаються картонним тароматеріалом. Він підлягає обов'язковій здачі на тарні підприємства Міндерж -ресурсів України й оплачується за узгодженими цінами.
Для стимулювання багаторазового використання тари оплата її при одержанні з товаром становить: дерев'яної тари - 40 % від вільної ціни нової тари, картонної - відповідно 20 і 10 %. Решта вартості тари враховується як собівартість упакованої продукції і додатково не оплачується.
Відремонтована дерев'яна і картонна тара, а також паперові мішки оплачуються за вільними цінами в межах цін нової тари.
За порушення термінів здачі окремих видів тари передбачена матеріальна відповідальність тароздавачів. Так, за нездачу дерев'яної, картонної тари та паперових мішків протягом 15 днів тароздавачі виплачують тарним підприємствам штраф розміром 150 % повної вартості (100 % ціни нової тари), за прострочення здачі терміном понад 15 днів або при знищенні тари, штраф становить 300 %.
Матеріальну відповідальність передбачено й для тарних підприємств. Так, тарні підприємства сплачують штраф за відмову прийняти тару: до 15 днів розміром 150 % вартості неприйнятої тари, понад 15 днів - 300 %.
Штрафи з підприємств і організацій споживчої кооперації стягуються в претензійно-позовному порядку згідно з рішеннями судових органів.
Затверджені положення про правила повторного використання інших видів тари: засобів упаковування меблів, м'яса і м'ясних продуктів, хлібобулочних виробів, плодоовочевої продукції, мішків тканинних тощо.
Зокрема мішки тканинні (лляні, напівлляні), лляно-джутові, джутові тощо) вітчизняного й імпортного виробництва, які задовольняють вимоги стандартів чи технічних умов, за якістю поділяються на три категорії залежно від наявності латок, штопок і дірок.
Мішки І-III категорій використовуються для упаковування всіх видів промислової продукції, мішки І-II категорій - для упаковування цукру, борошна всіх гатунків, крупи і сортового насіння сільськогосподарських культур. Слід зазначити, що для тарування цукру повторно використовуються тільки мішки, які були під цукром.
Процент повернення (здачі) мішків І—III категорій визначається у договорах на постачання продукції і товарів.
Мішки, які не відповідають третій категорії (тароматеріал), повертаються постачальникам за домовленістю сторін, або реалізуються на господарчі потреби чи здаються на тароремонтні підприємства для ремонту мішкотари.
Нові мішки, що використовуються для упаковки хлібопродуктів і насіння сільськогосподарських культур, піддягають обов'язковому клеймуванню штампом розміром 75 х 35 мм фарбою, що не змивається. Штамп ставиться посередині мішка на відстані 30 - 40 см від краю горловини. На штампі зліва ставляться букви, які кодують назву матеріалу мішка, а далі - цифри «1», «2», «З», які є позначенням категорії мішка.
Затверджено порядок приймання мішків з цукром, хлібопродуктами, насінням сільськогосподарських культур, іншою продукцією.
При одержанні продукції зі складів постачальника і при доставці продукції постачальником на склад покупця мішки приймають за якістю, а також перевіряють правильне клеймування.
При одержанні продукції на залізниці чи в річковому порту покупець повинен при вивантаженні її встановити якість мішкотари. За наявності пошкоджень, підмочок, забруднення покупець відповідно до Правил, що діють на транспорті, повинен вимагати від органів транспорту складення комерційного акта.
Покупець повинен також звірити якість мішків і правильність їх клеймування з даними, що вказані в документах постачальника.
За наявності розбіжностей в якості мішків між фактичними даними і вказаними у супровідних документах постачальника (відправника) покупець складає акт з участю представника постачальника (відправника), а в разі неявки викликаного представника - з участю експерта Бюро товарних експертиз або ж представника незацікавленої сторони.
Організації, що одержують продукцію і товари в тканинних мішках, повинні забезпечити повернення мішків у такі терміни:
з-під цукру 20 днів при постачанні в межах одного населеного пункту, 45 днів - при міжміських поставках, 90 днів - при зустрічній торгівлі;
з-під хлібопродуктів - мішки, що вивільнилися, повертаються організаціями споживчої кооперації двічі на місяць не пізніше 15-го числа й останнього дня поточного місяця; при цьому у перший термін повертаються мішки у кількості 40 % від місячного надходження мішків.
Лляні і джутові мішки з-під промислової продукції (взуття, хімічних волокон, прядива тощо) повертаються у кількості 90 %, бавовняні - 69 % у терміни, що визначаються у договорах.
При поверненні, здачі мішків з-під цукру, хлібопродуктів й іншої продукції мішки мають бути розсортовані за категоріями й укладені в кіпи по 10 шт. У супровідних документах указуються їх категорія і кількість.
Оплата тканинних мішків проводиться відповідно до їх якісного стану: І категорія - 100 % ціни придбання мішків І категорії, II категорія - 80 %, III категорія -60 %.
Тароматеріал (мішковина) оплачується за домовленістю сторін.
При поверненні мішків встановлюються норми зниження їх вартості на ремонт і обробку: до 4 і 2 % від ціни придбання мішків І категорії відповідно.
З метою матеріального стимулювання працівників підприємств і організацій, що одержують продукцію у тканинних мішках, промислові підприємства (одержувачі) перераховують у фонд преміювання тароздавачів 0,25 % від вартості своєчасно повернених (зданих) мішків за умови зниження їх категорійності не більше ніж на одну категорію. Премія за своєчасну здачу, повернення тканинних мішків виплачується працівникам, що безпосередньо ведуть облік, розпаковують і здають мішки для повторного використання. При цьому 60 % премії сплачується робітникам і продавцям.
Підготовка тари до здачі включає очищення від пакувальних матеріалів і залишків товарів, складання ящиків (кришку прибивають на один цвяшок або вкладають всередину ящика), розбирання великогабаритних ящиків на щити, видалення поліетиленової плівки і тузлука із заливних бочок, укомплектування їх дном та обручами, складання й укомплектування прокладками картонних ящиків. Окремо зберігається тароматеріал.
Розсортирована за видами та якістю тара укладується в місцях зберігання маркуванням на лицьовий бік.
Розрив господарських зв'язків між державами СНД останнім часом значно загострив проблему забезпечення виробництва і торгівлі окремими видами тари.
Це зумовило зростання ролі повторного її використання, підвищення в тарообороті питомої ваги багатооборотної тари.
Наказом Міндержресурсів України передбачено обов'язкове повернення багатооборотної тари постачальникам або тарним підприємствам після її вивільнення з-під затареної продукції.
Згідно з Наказом, поверненню постачальнику підлягає інвентарна тара, що є його власністю, а також зворотна, яку оплачено покупцем при одержанні разом із товаром, але піддягає здачі тарозбиральним підприємствам (організаціям) після вивільнення її з-під товару.
Термін і порядок повернення тари встановлені договорами постачання чи спеціальними інструкціями, в яких передбачено також майнову відповідальність за порушення умов договорів і термінів повернення.