7.5. Особливості визначення потреби цехів у матеріальних ресурсах у різних типах виробництва. Документальне оформлення видачі матеріалів та їх постачання в цехи.

Планування матеріально-технічного постачання підприємства є основою якісного та своєчасного забезпечення матеріальними ресурсами виробничих цехів.

Організацію забезпечення цехів матеріальними ресурсами можна проводити в декілька етапів:

• визначення потреби кожного цеху у матеріальних ресурсах;

• встановлення нормативу цехових запасів;

• визначення очікуваних залишків матеріальних ресурсів у цехах на початок планового періоду;

• встановлення лімітів відпуску матеріальних ресурсів;

• встановлення способу забезпечення цехів матеріальними ресур­сами (пасивного чи активного), розробка схем та графіків забез­печення матеріалами цехів підприємства.

Потреба цехів у матеріалах, залежно від типу виробництва й особли­вості діяльності підприємства, визначається за певними нормами їх (ма­теріалів) витрат та обсягом виробничої програми.

При масовому та багатосерійному виробництві потреба в матеріалах складається у подетальному розрізі та обчислюється множенням вироб­ничої програми деталей на подетальні норми витрат.

В умовах одиничного та дрібносерійного виробництва потреби в ма­теріалах визначають (у плані замовлення), виходячи з кількості виробів у замовленні та норм витрат матеріалів на виріб.

Встановлені ліміти на матеріали повинні бути доведені до початку періоду виготовлення продукції цехам-виробникам продукції. Для цієї мети використовуються спеціальні документи: лімітні відомості, лімітно-забірні карти, лімітні карти, видаткові фондові ордери, плани-карти, ви­моги. Вибір того або іншого документа залежить від характеру спожи­вання і виду матеріалу, стабільності виробництва.

Матеріали (основні і допоміжні), що споживаються протягом місяця багаторазово, відпускаються за лімітними картами; при разових спожи­ваннях матеріали видаються в цехи на вимогу. Для видачі дорогоцінних матеріалів (срібла, платини, золота та ін.) найчастіше застосовуються видаткові фондові ордери, що відрізняються від лімітних карт тим, що ліміт відпуску, а також кількість відпущеного матеріалу в цех вказуєть­ся в натуральному і вартісному вираженні.

Лімітні відомості застосовуються в тих виробництвах, де має місце велика номенклатура споживаних матеріальних ресурсів. Одночасно з використанням лімітних відомостей виписуються і вимоги. Лімітні відо­мості складаються в двох екземплярах на кілька номенклатурних пози­цій матеріалу, один екземпляр лімітної відомості відправляється на склад, другий — у цех. При одержанні матеріалу представник цеху по­винен виписати вимогу, з якою звертається на склад. Комірник складу відпускає цехові матеріал у межах встановленого ліміту, позначеного в лімітній відомості, одержує розписку представника цеху, розписується у вимозі цеху і позначає в лімітній відомості фактичну кількість відпуще­ного матеріалу. При такому порядку відпуску матеріалів лімітна відо­мість є оперативним документом, а бухгалтерським документом є вимога.

При стабільному випуску продукції і ритмічному виробничому про­цесі матеріальні ресурси можуть видаватися в цех за допомогою плану-карти. У плані-карті крім найменувань матеріалів і ліміту видачі вказуються терміни поставки матеріалу в цех (при цьому застосовується Централізована доставка матеріалів). План - карта є оперативним доку­ментом, до неї необхідно виписувати вимогу (для бухгалтерії).

Найбільш широке поширення одержали лімітні карти і вимоги. Ліміт­на карта може бути місячна або квартальна. Місячна (місячний ліміт) ви­писується на одне найменування матеріалу в трьох екземплярах: один на­правляється на склад, другий - в цех, третій залишається у відділі постачання. У міру фактичної видачі матеріалу в карті фіксується відпуще­на кількість, при цьому комірник розписується в екземплярі цеху, а пред­ставник цеху — в екземплярі складу. Наприкінці місяця (25-28 числа) мі­сячні лімітні карти здаються в бухгалтерію для обліку руху матеріалів. У лімітній карті призначена до відпустки кількість матеріалів може бути за­гальною для цеху. Квартальна лімітна карта з розподілом ліміту за місяця­ми має на перший і другий місяці кварталу відривні талони, що наприкінці місяця направляються в бухгалтерію для обліку витрат матеріалів. В останньому місяці кварталу в бухгалтерію здається лімітна карта. Порядок видачі матеріалів за квартальною лімітною картою такий, як і за місячною.

Разові вимоги застосовуються при видачі допоміжних і основних ма­теріалів при невеликих обсягах споживання. Крім того, вони виписують­ся при відпуску матеріальних ресурсів за лімітними відомостями і планами-картами.

Понадлімітний відпуск матеріалів повинен оформлюватися вимога­ми, при заміні матеріалів - спеціальними актами. У вимогах на понадлі­мітний відпуск необхідно вказувати причину додаткової потреби в мате­ріалах. Дозвіл на понадлімітний відпуск може давати директор підприємства, заступник директора, начальник відділу постачання.

Акти на заміну матеріалів оформляються в зв'язку зі зміною номен­клатури продукції, що випускається, при конструктивних змінах у ви­роблених виробах, у технологічному процесі. Усяка заміна матеріалу впливає на якість продукції, що випускається, тому дозвіл повинні дава­ти такі технічні відділи підприємства, як конструкторський, технологіч­ний, головного механіка, технічного контролю, а затверджується акт за­міни головним інженером підприємства. Для одержання матеріалу у випадку заміни виписується вимога звичайної форми в двох екземпля­рах, що пред'являється складові разом з актом заміни. Така система обліку понадлімітного відпуску може підвищити відповідальність цехів за раціональне використання матеріалів у виробництві.

Залежно від типу виробництва застосовуються різні системи ліміту­вання та забезпечення цехів матеріалами. На підприємствах одиничного і дрібносерійного виробництва поширено децентралізовану (пасивну) систему постачання цехів. Склад видає матеріали на підставі разових вимог цехів, які самостійно їх одержують і транспортують. За умов ма­сового та багатосерійного виробництва зі стабільною номенклатурою продукції й ритмічним споживанням матеріалів застосовується централізована (активна) система забезпечення робочих місць. Склад достав­ляє матеріали в цех безпосередньо на робочі місця в потрібній кількості й у належний час згідно з календарним графіком у межах встановлено­го ліміту. Централізована система дає змогу ефективніше використову­вати складські приміщення, транспортні засоби, успішніше механізува­ти та автоматизувати транспортно-складські операції.

Вищої форми набуває централізоване постачання матеріалів у цехи й на робочі місця при використанні інтегрованої системи виробництва й постачання "точно в час" (японський варіант "канбан"), коли всі про­цеси та їхнє забезпечення здійснюються згідно з чітким календарним графіком. В єдиний графік роботи включаються також і постачальники, які забезпечують виробничий процес часто прямо "з коліс", зводячи за­паси матеріалів масового споживання до мінімуму.

Активний спосіб забезпечення має такі переваги порівняно з пасивним:

1. поліпшується використання транспортних засобів у результаті скорочення їх простоїв під час навантаження та розвантаження, змен­шуються витрати на внутрішні перевезення, в тому числі за рахунок повнішого використання вантажопідйомності транспорту; сприяє лікві­дації зайвих запасів у цехах та скороченню документообігу;

2. сприяє впровадженню прогресивної транзитної системи забезпечен­ня, за якої матеріальні ресурси, що надходять, не розвантажують на цен­тральних складах забезпечення, а везуть прямо на місце їх безпосередньо­го споживання — до цеху та на ділянки, при цьому значно зменшується обсяг робіт із завантаження, поліпшується оборот матеріальних ресурсів;

3. дає змогу поліпшити організацію виробництва, звільняючи робіт­ників виробничого персоналу цехів та дільниць від оформлення доку­ментів на одержання матеріальних ресурсів.

Питання для самоконтролю

1. Обґрунтуйте необхідність матеріально – технічного планування на підприємстві.

2. Охарактеризуйте поняття «потреба до витрачання» та «потреба до постачання».

3. Дайте визначення комерційних зв’язків між постачальниками і споживачами.

4. Якими критеріями варто керуватися при виборі нового постачальника?

5. Назвіть основні умови постачання матеріальних ресурсів.

6. Вкажіть обв’язки постачальника і споживача матеріальних ресурсів.

7. Які види цін на матеріальні ресурси можуть бути передбачені в договорах постачання?

8. Обґрунтуйте оптимальну стратегію для управління матеріально – технічними запасами.

9. Які методи організацій постачання запасів Вам відомі?

10. Розкрийте особливості визначення потреби цехів у матеріальних ресурсах у різних типах виробництва.