Показника для аналізу транспортних умов

Вартість перевезення матеріальних ресурсів

Вартість і рівень механізації навантажувально – розвантажувальних робіт

Особливі умови постачання

Продажна ціна одиниці сировини чи матеріалів з врахуванням витрат на доставку

Рис.7.1.Аналіз транспортних умов при вивчення ринку сировини і матеріалів

Світова ціна - грошове вираження міжнародної вартості реалізова­ного на світовому ринку товару. За одними товарами вона визначається рівнем цін країн-експортерів, за іншими - цінами бірж, за третіми - ці­нами провідних фірм світу.

Договірна ціна встановлюється за домовленістю між виробником (продавцем) та споживачем (покупцем) на визначені обсяги продукції.

Гуртові (відпускні) ціни на продукцію виробничо-технічного призна­чення, товари народного споживання, а також закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію встановлюються виходячи з фактичних витрат, включаючи собівартість продукції, а також прибутку, необхідно­го для нормальної діяльності підприємства з врахуванням кон'юнктури ринку, якості і споживчих властивостей продукції. Гуртові ціни збільшу­ються на суму податку на додану вартість, а гуртові ціни на товари народ­ного споживання, оподатковувані акцизами, - на суму акцизів.

Вільні (закупівельні) ціни заготівельних, постачальницько-збутових, гуртово-посередницьких, торгово-закупівельних організацій включають гуртову відпускну ціну підприємства-виробника, податок на додану вар­тість, акциз, а також витрати цих організацій і прибуток, необхідний для їхньої діяльності.

Вільні (роздрібні) ціни визначаються роздрібними організаціями від­повідно до кон'юнктури ринку на основі ціни закупівлі з врахуванням податку на додану вартість і торговельної націнки, а за підакцизними то­варами - акцизу і торговельної націнки.

Залежно від впливу держави ціни поділяються також на вільні ринко­ві ціни і регульовані державою. Вільні ринкові ціни складаються на основі кон'юнктури ринку і не мають впливу державних органів. Регульовані ціни регулюються державними органами прямим обмеженням їхнього росту або зниження, або рівнем

рентабельності. Ціна матеріальних ре­сурсів - одна із суттєвих умов договору. Ціна зазначається в угоді або в специфікації, або в окремому протоколі, який є частиною угоди.

Ціна в угоді може бути твердою (фіксованою) або змінною. У ринкових умовах постачальники матеріалів рідко погоджуються на фіксовану ціну.

Якщо на момент укладання угоди важко визначити конкретну ціну, тоді сторони можуть передбачити фіксацію вхідної ціни, яка протягом виконання угоди може змінюватись за узгодженим сторонами методом. Така ціна називається змінною, ця ціна є по суті ринковою в момент ви­конання угоди. У цьому випадку в розділі "Особливі умови угоди" зазна­чаються точні способи визначення змінної ціни.

Змінну ціну, яка враховує інфляцію, можна визначити так:

Ц = Цу * (Ум * (Цсер.п/Цсер.у) + Узп * (ЗПсер.п / ЗПсер.у) +І)

де Цу - ціна одиниці продукції на момент укладання угоди;

У_м - питома вага в ціні продукції матеріальних ресурсів;

У_зп - питома вага заробітної плати в ціні продукції;

Цсер.п - середня ціна одиниці матеріальних ресурсів на момент по­ставки продукції;

Цсер_.у - середня ціна матеріальних ресурсів на момент укладання угоди;

ЗП сер.п - середня заробітна плата у постачальника на момент по­ставки продукції;

ЗП сер.у - середня заробітна плата у постачальника на момент укла­дання угоди;

І - інші елементи ціни продукції.

При дослідженні ринку сировини і матеріалів розробляється страте­гія постачання, тобто вирішується питання; чи буде підприємство закупо­вувати ті або інші матеріали, деталі, комплектуючі вироби в постачаль­ників або виготовляти самостійно. При вирішенні цього питання визначальними моментами є стан ринку сировини і матеріалів, рівень цін, виробничі можливості самого підприємства. У ряді випадків, навіть коли підприємство має всі необхідні виробничі можливості для виготовлення в себе тих або інших матеріалів, деталей, питання про виробництво в кож­ному окремому випадку повинне ретельно і всебічно аналізуватися. Заку­півля на стороні і відмова від виробництва всередині підприємства по­яснюється тими економічними перевагами, що одержують підприємства, купуючи матеріальні ресурси у вузькоспеціалізованих підприємств за порівняно низькими цінами.

Комерційні зв'язки по постачанню продукції включають економічні, організаційно - правові, фінансові відносини між виробниками і споживачами.

Раціональні комерційні зв'язки є умовою динамічного розвитку еко­номіки і збалансованості попиту та пропозиції. Комерційні зв'язки між партнерами вважаються встановленими при укладанні договору (кон­тракту).

Коло основних постачальників підприємства є досить стабільним, особливо за умови масового та серійного виробництва, коли існує постій­на потреба у великій кількості тих самих матеріалів. Але періодично ви­никають нові завдання, які потребують нових матеріально-технічних ре­сурсів і, відповідно, нових постачальників (освоєння нової продукції, заміна та вдосконалення технологічних систем, нове будівництво тощо). Проте і без цього може з'явитися потреба замінити окремих постачаль­ників, розширити їх коло. Тому важливою є проблема вибору постачальників. Вибирати постачальників матеріально-технічних ресурсів потріб­но за такими критеріями: відповідність виробничої потужності;постачальників потребам підприємства в матеріалах, якість і ціна останніх репутація постачальника, його територіальна віддаленість та оперативність поставок. Швидкість реакції на потреби покупця, умови розра­хунків, можливість надання кредиту тощо. Ці характеристики постачальників ретельно аналізуються та вибирається той партнер, який забезпечує найкращі умови постачання за мінімальних витрат. Джерелом інформації для складання списку постачальників є ви­вчення ринку сировини і матеріалів. Коли постачальників небагато (2 або 3), критеріями вибору є порівняльні виробничі потужності, ціни на закуповувані матеріали, надійність постачання. Вибирається постачаль­ник, який найбільше відповідає названим критеріям.

Коли рівень конкуренції серед постачальників сировини низький, то визначальними факторами вибору постачальника є вартість сировини й обсяг закупівель. При збільшенні конкуренції серед постачальників си­ровини варто брати до уваги кон'юнктуру сировинних ринків (попит, пропозиція, ціни), а також тарифи на перевезення сировини, митне і по­даткове законодавство, що визначає вартість закупівлі сировини у виробників за межами України й всередині неї, якість сировини. Коли постачальників багато, вибір найкращого доцільно проводити в два етапи. На першому етапі проводиться попередній відбір постачаль­ників. Критеріями відбору можуть бути:

1. виробнича потужність;

2. віддаленість постачальника;

3. форми розрахунків;

4. якість продукції (по специфікації);

5. ціна одиниці продукції;

6. можливість переналагодження устаткування;

7. комплектність постачання;

8. упаковка;

9. розмір партії.

Перелічений перелік критеріїв не є вичерпним, оскільки такі крите­рії залежать від конкретних умов.

З попереднього списку потенційних постачальників відбираються 2-3 постачальники. Остаточний вибір постачальника здійснюється за до­помогою системи бальної оцінки за такими критеріями:

• фінансові умови;

• час постачання;

• періодичність постачання;

• наявність сервісного обслуговування;

• комунікаційні умови;

• складські умови;

• інші критерії.

Усі перелічені критерії можна оцінювати одною системою балів: на­приклад, бал 4 означає, що за даним критерієм постачальник цілком від­повідає вимогам покупця, бал 3 свідчить про те, що за даним критерієм постачальник в основному відповідає вимогам підприємства-покупця, бал 2 характеризує часткове задоволення вимог покупця за даним кри­терієм, бал 1 показує повну неприйнятність постачальника для підпри­ємства-покупця.

При постачаннях продукції на внутрішньому ринку існує система ва­ріантів включення транспортних витрат у ціну підприємства, тобто си­стема франкування. Термін "франко" означає, до якого пункту на шляху просування товару від постачальника (виробника) до споживача транспортні витрати включаються до складу ціни.

У міжнародній комерційній діяльності обов'язки контрагентів при навантаженні, розвантаженні, транспортуванні і страхуванні товарів під час перевезення, а також розподіл ризиків між постачальником і покуп­цем передбачені в міжнародних торговельних правилах "Інкотермс". Ці правила можуть стати складовою частиною договору тільки при згоді обох партнерів комерційних відносин.

Велике значення в комерційній діяльності має приймання продукції за критеріями якості і кількості. Приймання імпортних товарів за кількістю, якістю і комплектністю варто здійснювати за участю експер­та торгово-промислової палати.

Виробляючи стратегію постачання, підприємство повинне порівню­вати власні витрати на виробництво необхідних матеріалів та комплек­туючих (V * Q + C) з ціною постачальника (Ц * Q),

де V - змінні витрати підприємства в розрахунку на одиницю матеріа­лів;

Ц - купівельна ціна одиниці матеріалів;

Q - кількість матеріалів та комплектуючих, необхідних для випуску запланованого обсягу продукції;

С- постійні витрати підприємства.

Скориставшись умовою рівності витрат підприємства для обох варі­антів (закуповувати або виробляти), представленою рівнянням V* Q +C = Цх Q, і вирішивши її відносно Q, одержимо:

Q = C / Ц – V

При отриманому значенні Q витрати на закупівлю матеріалів та ком­плектуючих у постачальника і на їхнє виробництво на підприємстві рівні.

Визначаючи витрати підприємства на виготовлення матеріалів та комплектуючих виробів, а також витрати на їхню закупівлю в постачаль­ника при різних значеннях Q можна розробити стратегію постачання.