4.3. Характеристика особливих видів об’єктів комерційної діяльності.

До особливих видів об’єктів комерційної діяльності належать ті, які мають свою специфіку і не можуть бути об’єднані за загальними рисами і ознаками. Таких об’єктів небагато, але вони вагомі на ринку товарів та послуг і тому вимагають вивчення. Доцільно розпочати огляд таких об’єктів із нерухомості.

Нерухомість включає землю як товар, а також об’єкти, які пов’язані з нею: будинки, споруди, дороги, багаторічні насадження та ін. В Україні земля загалом не визнана товаром, за винятком земельних підсобних ділянок, садово-городніх кооперативів, ділянок під будівництво в містах , які можна купити і продати за договірною ціною. Опис земельних угідь, їх місце розташування, якість і вартісна оцінка землі містяться у спеціальному документі, який називається земляним каскадом.

Будинки , споруди, незавершене будівництво становить окрему групу нерухомості. Ці об’єкти характерні тим, що у фізичному плані вони капітальні, мають термін експлуатації й функціонально неподільні. Вони введені в обіг лише на початку процесів приватизації в Україні. Раніше такі об’єкти не вважалися товаром. Усі види об’єктів цього класу поділяються на такі групи:

група А – цілісні майнові комплекси, окремі будинки, споруди, приміщення, загальна вартість яких не перевищує 1250 мінімальних заробітних плат;

група Б – майнові комплекси або окремі будинки, споруди, приміщення, вартість яких перевищує 1250 мінімальних заробітних плат;

група В – об’єкти, що мають монопольне становище;

група Д – об’єкти соціально-культурного призначення (охорони здоров’я, освіти, науки, фізкультури і спорту, відпочинку, тощо).

Наведена класифікація використовується в процесі приватизації, реалізації, передачі об’єктів, створення організаційно-правових форм. Оцінку вартості об’єктів нерухомості здійснюють спеціальні фірми, економічні лабораторії за методикою Фонду держмайна України. Оренда передбачає передачу орендодавцем орендатору майна на обумовлений термін за винагороду. Оренда може бути з викупом або без викупу майна. Залежно від терміну оренди розглядають такі види оренди: рейтинг (до одного року), хай ринг (1-3 роки), лізину (3-15 років).

Об’єкти оренди поділяються на такі групи:

• транспортні засоби (автомобілі, літаки, гелікоптери, судна, контейнери, спеціальні вагони);

• офісне та поліграфічне обладнання (комп’ютери, засоби комунікації, зв’язку, копіювальні машини);

• підйомно-транспортне (автонавантажувачі, дорожньо-будівні машини, крани,механізми);

• обладнання загально промислового призначення (верстати, преси та ін.);

• обладнання сільськогосподарського призначення (трактори, комбайни, сільгоспмашини);

• комплектні підприємства ( повністю обладнані підприємства);

• зношене промислове обладнання;

• товари широкого вжитку (холодильники, відеотехніка, телевізори, комп’ютери).

Результати інтелектуальної праці належать до об’єктів. Торгівлі науково-технічними знаннями: патенти і ліцензії, “ноу-хау”, товарні знаки, промислові взірці (моделі).

Патент на винахід – це свідоцтво компетентного державного або міжнародного органу, яке видається винахіднику (розробнику) на його монопольне право розпоряджатися і використовувати винахід. Патент обмежений законодавством у часі. Термін його дії визначає кожна країна в межах 15-20 років, але на практиці він значно менший – 6-10 років. Патент може бути проданий як товар на основні патентної угоди. У такому випадку власник патенту передає покупцю повністю свої права на винахід. Але на практиці частіше патенти не продаються, а лише за винагороду власник уступає право на використання винаходу, зберігаючи при цьому право власності на патент. Предметом такої угоди є ліцензія.

Ліцензія є дозволом (правом), що надається за винагороду власником (ліцензіаром) іншій стороні (ліцензіату) на використання винаходу, який захищений патентом. Розрізняють ліцензії прості, виняткові й повні.

Проста ліцензія характерна тим, що ліцензіар реалізує право не одній, а багатьом фізичним і юридичним особам, зацікавленими у винаході. Виняткова ліцензія забезпечує право ліцензіату монопольно використовувати винахід на визначеній території країни. Повна ліцензія надає ліцензіату виняткове право на використання винаходу без будь-яких обмежень у межах терміну дії угоди.

«Ноу-хау» (дослівно «звати як») – багатогранне поняття, яке об’єднає знання і досвід науково-технічного, виробничого, управлінського, організаційного, фінансово-економічного характеру. Основні риси «ноу-хау»: науково-технічна і економічна цінність і практична застосовність, незахищеність у правовому плані; конфіденційність. Об’єкт «ноу-хау» може бути представлений у вигляді документа (інструкції, схеми) або реального досвіду, тобто «живого спеціаліста».

Товарний знак – це зареєстроване у встановленому порядку призначення, символіка, що дає змогу відрізняти товар даної фірми від інших. Товарний знак є промисловою власністю і охороняється законом. Товарні знаки можуть бути текстовими, у вигляді зображень або комбінованими. Багато фірм особливо торговельних, викуповують право на використання товарного знаку відомих товаровиробників (ADIDAS, simens) для реклами і закріплення на ринку, посилення конкурентних позицій, залучення покупців. Право на використання товарного знаку забезпечує придбана ліцензія.