4.2. Послуги і вимоги до них.
Послуга – це товар, який реально виявляється у формі діяльності роботи, тобто не в матеріально – речовій формі. Як і будь – який товар, послуга має вартість, і на неї розповсюджуються товарно – грошові відносини. Водночас послуга суттєво відрізняється від матеріального товару своїми особливостями: невідчутністю, невіддільністю, непостійністю, недовговічністю.
Невідчутність означає, що до отримання конкретної послуги її не можна побачити, скуштувати, понюхати, почути.
Невіддільність послуги слід розуміти так: створення (надання) і споживання послуг органічно поєднані й відокремити їх неможливо.
Непостійність стосується, переважно, якості послуги, яка змінюється залежно від того, яка фірма чи особа, якому контрагенту, клієнту та в якій формі надає цю послугу.
Недовговічність виявляється в тому, що послуга – «товар, що швидко псується». Тому вона вимагає періодичного оновлення. Крім того, послугу не можна зберігати для подальшого використання.
Ця специфіка надає послугам унікальності щодо переліку, змісту, якості, а також форми і способу їх надання. Надзвичайно широкий діапазон видів послуг, який утворився на сучасному ринку можна поділити на чотири блоки. Кожний блок об’єднує близькі за видом і характером послуги. Крім того, багато видів послуг вимагає особливого поділу, оскільки вони не вписуються у зазначені блоки (рис.4.2.)
ПОСЛУГИ
Блок
ІІІ
Блок
І
побутові
житлово – комунальні
Блок
ІІ
Блок
ІV
соціально –
культурні
інженерно –
технічні
Особливі послуги
правові
консалтингові
торговельно – посередницькі
банківсько – фінансові
банківсько – фінансові
інформаційні
Рис.4.2. Блокова систематизація послуг
Перший блок охоплює побутові послуги. До них належать ті види робіт і діяльності в нематеріальній формі, які пов’язані з задоволенням особливостей або сімейних потреб. У цьому блоці переважають ремонтні роботи: одягу, взуття, меблів, радіо -, телеапаратури, побутових машин і приладів, транспортних засобів. Крім, того, до цього блоку можна віднести банно – пральні, перукарські й фото послуги.
Другий блок – соціально – культурні послуги. Вони спрямовані на задоволення потреб, пов’язаних із соціальним становищем людини, його соціальною діяльністю, а також забезпеченням соціальних прав і гарантій. Перелік соціально – культурних потреб надзвичайно великий і складається з таких груп послуг:
виховання та освіта людини на різних етапах її життя;
охорона здоров’я, оздоровлення, рекреація;
фізична культура, спорт;
ритуальні послуги;
культура, відпочинок, розваги;
туризм.
За своєю суттю ці послуги є культурно – духовними, тому оцінити їх зміст, якість важко; це можна зробити на основі спеціальних критеріїв. Щоправда, деякі послуги (освіта, відпочинок) регламентовані стандартами. Значна частина соціально – культурних послуг експортується.
Третій блок містить обмежене коло послуг, головним чином пов’язаних із забезпеченням умов життя. Основні з них: газо - , тепло -, водо -, енергопостачання, ремонт житла, прибирання територій. Слід зазначити, що на внутрішньому ринку житлово – комунальні послуги переважають. У структурі всіх платних послуг їх частка становить 45 – 50%.
Четвертий блок об’єднує послуги інженерно – технічного характеру, до яких можна віднести транспортні,будівельні, ремонтні, комунікаційні послуги.
Крім того, до цього блоку належить інжиніринг – послуга, пов’язана із проектуванням, будівництвом та оснащенням технічних об’єктів і систем. Інжиніринг може бути консультативним, технологічним або загальним. Послуги цього блоку надаються населенню, за винятком інжинірингу, який характерний для міжнародної торгівлі.
Значний інтерес становлять інші види послуг, які об’єднані як особливі послуги. Ця група є порівняно новою для вітчизняної економіки.
Правові послуги (нотаріальні, адвокатські, арбітражні, консультативні), мають за звичай соціальний характер. Проте вони спрямовані на правовий захист не лише фізичних осіб, але і юридичних, тому внесені в окрему групу.
Консалтингові послуги надаються у вигляді усних або письмових консультацій за широким колом питань економічного, фінансового, зовнішньоекономічного, маркетингового характеру.
Торгівельно – посередницькі послуги характеризуються змістовністю і різноманітністю. Їх можна поділити на: агентські, консигнаційні, біржові, аукціонні, брокерські, дистриб’юторські, франчайзингові та ін. Водночас послуги біржові, наприклад, поділяються на організаційні, комерційні, фінансові, спеціальні. Торгівельно – посередницькі послуги необмежені внутрішнім ринком. Вони широко використовуються в організації міжнародного торгівельного обміну.
Банківсько – фінансові послуги характерні для фондового ринку і пов’язані з купівлею – продажем валюти, акції, облігації, інших видів цінних паперів.
Інформаційні послуги отримали в останні роки швидкий і широкий масштабний розвиток. Вони виявляються у вигляді надання відомостей, даних, показників, обробки інформації, передачі інформації, забезпечення електронного бізнесу тощо. Комп’ютерні технології, мережа Інтернет сприяють експансії інформаційних послуг і вільному їх руху, що суттєво відрізняє їх від усіх інших видів послуг.