- •1. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.
- •2.Мо та їх роль в становленні глоб світ порядку.
- •3.Глобальні виміри екологічної проблеми.
- •4.Інноваційна складова конк/спром нац економік на сучасному етапі глоб розвитку.
- •5.Створення укр фпг та конгломератів як альтернатива експансії тнк.
- •8. Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку.
- •6. Загальні підходи до виокремлення стадій глобального розвитку.
- •Концепція протоглобалістів.
- •Концепція глобалізації як деякої позачасової властивості, що іманентно притаманна світовому суспільству (концепція е. Азроянца).
- •7.Проблема прогнозув.І упр-я глоб. Кризами на міждерж. Рівні.
- •9. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації.
- •10. Проблема к/сті Укр в глобальній економіці.
- •11. Система критики глобальних процесів.
- •12. Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.
- •13.Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.
- •14.Оон і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.
- •15.Динамізм, напрямки і результати взаємодії “Україна - сша” в умовах глобальних економічних трансформацій.
- •16.Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •17.Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •18.Феномен глобальних корпорацій.
- •19.Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.
- •20.Геополітичний формат глобальної конкуренції.
- •21.Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення.
- •22.Соціо – культурний вимір глобалізації.
- •23.Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг.
- •24.Укр на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах гл-ї.
- •25. Наслідки розширення єс і проблеми геоекономічного статусу України.
- •26.Основні школи сучасної глобалістики.
- •27.Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.
- •28.Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
- •29.Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій.
- •30.Вплив сучасної світової фінансової кризи на економіку України.
- •31. Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.
- •32. Глобалізація в науково-технологічній сфері. Становлення “нової економіки”
- •33. Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації
- •34. Потенціал формування транснац-го характеру економіки України
- •35. Варіанти позиціонування України на пострадянському просторі і проблеми реінтеграції в глобальних умовах
- •36. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку
- •37. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •38. Вплив глобалізації на країни-лідери світової економіки
- •39. Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
- •40. Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій
- •41. Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •42. Принципові підходи до визначення глобалізації также 62
- •43. Основні суперечності глобальних трансформацій
- •44. Нерівномірність економічного та соціального розвитку країн в умовах глобалізації
- •45.Становлення глобальних регуляторних інститутів. Майбутнє міжурядових організацій.
- •46. Динамізм, напрямки і результати взаємодії “Україна-Російська Федерація” в умовах глобальних економічних трансформацій
- •47. Соціокультурні та політичні аспекти глобалізації (22)
- •48. Негативні прояви сучасного стану глобального розвитку
- •49. Альтерглобальні сценарії світового розвитку
- •50. Об’єкти і суб’єкти глобальної системи економічного регулювання
- •51. Динамізм, напрямки і результати взаємодії “Україна-єс “ в умовах глобальних економічних трансформацій.
- •52. Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму
- •53. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці.
- •54. Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах глобалізації
- •55.Вплив глобалізації на країни, що розвиваються.
- •56.Сучасна система регулювання глобальних процесів та об’єктивна необхідність її вдосконалення.
- •57. Ключові чинники глобальних трансформацій.
- •58. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.
- •59.Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки.
- •60. Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення.
- •61. Субрегіональний вектор інтеграційної політики Укр в глобальних умовах.
- •62.Проблема визначення часових меж глобалізації.
- •63. Індустріально розвинуті країни в умовах глобалізації.
- •64. Перспективи фінансової діяльності тнк у контексті сучасних тенденцій глобалізації
- •65. Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
- •66. Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності.
- •67. Фактори ек розвитку країн – лідерів світового госп-ва в глоб умовах
- •68.Проблема формування глоб інформ сусп-ва.
- •69. Глобальні війни. Типізація і сучасний інструментарій.
- •70. Стратегії та перспективи консолідації корп стр-р.
- •71. Євроатлантична інтеграційна стратегія України і проблеми її реалізації.
- •72. Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасній економічній системі
- •73. Парадокси фінансової глобалізації.
- •74. Взаємодія країн Центру та країн Периферії в умовах глобалізації
- •75. Глобальні виміри продовольчої проблеми.
- •76. Перспективи та проблеми членства України в сот
- •77. Політико – правовий вимір глобалізації.
- •78. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.
- •79. Тнк як рушійні сили глобальних економічних трансформацій
- •80. Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви.
- •81. Євразійський інтеграційний вектор України. Характеристика і сценарії реалізації.
- •82.Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
- •83. Глобальні виміри демографічної проблеми
- •84. Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.
- •85. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки
- •Глобалізація як ключова тенденція розвитку і процес.
- •Позитивні і негативні прояви глобалізації.
- •Економічний глобалізм, його структура і особливості.
- •Глобалізація виробничих процесів.
- •Торговельна глобалізація та її масштаби.
- •Характер і особливості фінансової глобалізації.
- •Цивілізаційні фактори геоекономічного лідерства.
- •Характеристика цивілізацій IV покоління.
- •Передумови і особливості інвестиційного глобалізму.
- •Конструкції корпоративних структур глобальної економіки.
- •Еволюція сучасної міжнародної економічної мікроінтеграції.
- •Стратегія горизонтальної мікроінтеграції.
- •Процеси і форми вертикальної мікроінтеграції.
- •Цілі і принципові напрями реалізації змішаних форм мікроінтеграції.
- •Феномен глобальних корпорацій.
- •Глобальна інформатизація і економічний розвиток.
- •Інтелектуальний ресурс глобального економічного поступу.
- •Інструментарій глобальної реінституціоналізації.
- •Національні геоекономічні ареали в глобальних умовах
- •Характер глобальної ринкової саморегуляції. Монетаристи криза
- •Світові фінансові кризи, їх передумови та особливості.
- •Антикризовий потенціал національних економік.
- •Передумови та концепції формування глобальних стратегій розвитку.
- •Національна конкурентоспроможність у глобальних умовах розвитку.
- •Інтеграційний потенціал снд.
- •Субрегіональний вектор інтеграційної політики України. Співробітництво в межах очес та гуам.
- •Співробітництво України з міжнародними економічними організаціями.
- •Глобальне лідерство тнк.
- •Енергетична безпека України в сучасних умовах.
- •86. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України
- •87.Масштаби і динамізм розвитку процесів торгової глобалізаціїї
- •89. «Нова економіка» як форма реалізації національних конкурентних переваг
- •90. Феномен “країни-системи” в глобальній економіці
- •91. Геоекономічні реалії і інтеграційні стратегії України.
Співробітництво України з міжнародними економічними організаціями.
Нині Україна є членом більш ніж 40 як міжурядових, так і неурядових
ООН 26 червня 1945 р., Україна в числі перших пiдписала Статут i увiйшла в групу з 51 держави-засновниці ООН. Як одна з держав-засновниць ООН, Україна неухильно дотримується цiлей та принципiв Статуту Органiзацiї, робить суттєвий вклад у її дiяльнiсть у сферах пiдтримання мiжнародного миру та безпеки, роззброєння, економiчного та соцiального розвитку, захисту прав людини, змiцнення мiжнародного права тощо. Генеральнi секретарi ООН чотири рази вiдвiдали Україну, зустр през і генсек.
Україна продовжує докладати значних зусиль з метою пiдвищення ефективностi дiяльностi ООН та її адаптацiї до нових вимог сьогодення.
Наша держава надає виключно важливого значення питанню реформування Ради Безпеки. Україна виступає за розширення членського складу РБ, пiдтримуючи збiльшення кiлькостi як постiйних, так i непостiйних членiв.
На сьогоднi Україна є членом Комiтету з програми i координацiї, Спецiального комiтету з операцiй з пiдтримання миру, Комiтету з внескiв, Комiтету з використання космiчного простору в мирних цiлях, Комiтету з питань здiйснення невiд'ємних прав палестинського народу, Консультативного комiтету з навчання, вивчення, розповсюдження та ширшого визнання мiжнародного права, Комiтету з енергетики та природних ресурсiв, Комiсiї з роззброєння,
Нині Україна є найбiльшим контрибутором до операцiй ООН з пiдтримання миру серед європейських країн
Завдяки активнiй позицiї України у мiжнародних органiзацiях наша країна отримала значну технiчну, матерiальну та фiнансову допомогу, зокрема, з боку Програми розвитку ООН (ПРООН), Глобального екологiчного фонду, МАГАТЕ, Мiжнародної органiзацiї працi (МОП), ЮНКТАД, ЮНIДО, Фонду ООН у галузi народонаселення (ЮНФПА), Мiжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ), Всесвiтнього поштового союзу (ВПС), Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi та iнших.
Великi обсяги зовнiшньої допомоги Україна одержала для вирiшення складного комплексу завдань, пов'язаних з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи та облаштуванням колись депортованих народiв, у тому числi кримських татар.
Глобальне лідерство тнк.
За визначенням Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), ТНК - це підприємства, що складаються з материнського підприємства та його закордонних філіалів, при цьому ТНК можуть як набувати статусу корпорації, так і не мати цього статусу.
В целом ТНК обеспечивают около 50 % мирового промышленного производства. На ТНК приходится более 70 % мировой торговли, причем 40 % этой торговли происходит внутри ТНК, то есть они происходят не по рыночным ценам, а по так называемым трансфертным ценам, которые формируются не под давлением рынка, а под долгосрочной политикой материнской корпорации. Очень большие ТНК имеют бюджет, превышающий бюджет некоторых стран. Из 100 наибольших экономик в мире, 52 — транснациональные корпорации, остальные — государства. Они оказывают большое влияние в регионах, так как имеют обширные финансовые средства, связи с общественностью, политическое лобби. Транснациональные корпорации играют важную роль в глобализации.
ТНК имеют очень весомую роль в мировых научно-исследовательских и опытно-конструкторских разработках (НИОКР). На долю ТНК приходится более 80 % зарегистрированных патентов, при этом на долю ТНК приходится и около 80 % финансирования НИОКР.
ТНК — это не только производственные компании, как, например, Siemens, но и транснациональные банки, телекоммуникационные компании, страховые компании, аудиторские компании, инвестиционные и пенсионные фонды.
