92. Інтелектуальний ресурс глобального економічного поступу.

Інтелектуа́льний капіта́л — інтелектуальні здатності людей, у сукупності зі створеними ними матеріальними й нематеріальними засобами, які використовуються в процесі інтелектуальної праці.^[1]

Структура інтелектуального капіталу

У складі інтелектуального капіталу виділяють три складові:

=Людський капітал: знання, навички, досвід, ноу-хау, творчі здібності, креативний спосіб мислення, моральні цінності, культура праці та ін.;

=Організаційний капітал: патенти, ліцензії, ноу-хау, програми, товарні знаки, промислові зразки, технічне й програмне забезпечення, органі-заційна структура, корпоративна культура й т.п.;

=Споживчий капітал: зв'язки з економічними контрагентами (постачальниками, споживачами, посередниками, кредитно-фінансовими установами, органами влади та ін.), інформація про економічних контрагентів, історія взаємин з економічними контрагентами, торговельна марка (бренд).^[4]

Саме інтелект капітал дедалі більше перетвор на провід чин екон зрост та міжн обміну, радик структур зрушень, стає голов у визнач ринк варт високотехнол комп і формув стало вис рівня конк-жності. Завдяки чин інтелект капіталу, ринк вартість високотехнол комп може в 3-6 разів перевищ їх баланс варт, яка баз на вартості фін капіталу. Все це дає підставу для проголош становл якісно нового типу екон — "екон, що баз на знаннях" ("knowledge-based economy"), яку в США в 1990-х роках назвали "нов екон".

Інтелект власн у найшир розум — це "закріпл законом права, які є резул інтелект діяльн в пром, наук, літерат та худ галузях". Це права, що стос літер, худ і наук творів; винаходів у всіх галузях люд діял; наук відкрит; пром зразків; тов знаків, знаків обслуг та торг назв і позначень; запобіг недобросов конк; а також усіх інших прав, що є резул інтелект діял в пром, наук, літер і худ галузях. Досягн комп’ютер та комунік технологій, глоб можлив обміну інфор та інтелект продуктами дають можливість одночасно форм глоб та регіон попит, координувати в-во тов та послуг, прискорювати відкр нових ринків та створ нові вироб потужності в різних сферах співроб – від традиц до інтелект.

92. Інструментарій глобальної реінституціоналізації.

На перший план висуваються й утверджуються міжнародні профільні організації, Водночас істотно розширюється роль неурядових організацій (НДО), чимало яких стає масовими.

Роль ООН як містка між державоцентричним і поліцентричним світом потребує її функціонально-структурного реформування, щоб адекватно відобразити глобальний перерозподіл сил.

ТНК - інтеграційні процеси-наднац рівень (ЄС, НАФТА,АТЕС,СНД).

У будь-якому разі, на нашу думку, традиційно «одноповерхова» міжнародна система регулювання відходить у минуле. Їй на зміну приходить нова багатоярусна глобальна система регулювання, де, доповнюючи одна одну, взаємодіють національні держави, міжнародні урядові і неурядові організації, транснаціональні корпорації та навіть міжнародні засоби масової інформації, які стають дедалі впливовішою політичною силою не тільки в національному, а й у світовому масштабі.

За словами А. Неклесси, глобалізація веде до становлення нових технологій управління — «матричних», спрямованих не стільки на управління тим чи іншим проектом, скільки на формування контексту, здійснення контролю над середовищем.

Нові організаційні схеми і технології підривають колишні інституції, змінюючи звичний вигляд влади.

На сьогодні воно характеризується очевидною незбалансованістю: домінують провідні в економічному і політичному відношеннях країни; участь нових індустріальних країн є вкрай нерегулярною; більшість інших країн взагалі не бере у цьому процесі безпосередньої участі і радше виступає його об’єктами; глобальні економічні структури (G8, СОТ, МВФ, ОЕСР) перебувають під впливом виключно великих і економічно розвинутих країн.

У сучасній парадигмі розвитку сформувалося кілька концепцій імовірної організації глобального регулювання, які передбачають або утворення нових інститутів, або еволюцію і трансформацію функцій вже наявних.