- •1. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.
- •2.Мо та їх роль в становленні глоб світ порядку.
- •3.Глобальні виміри екологічної проблеми.
- •4.Інноваційна складова конк/спром нац економік на сучасному етапі глоб розвитку.
- •5.Створення укр фпг та конгломератів як альтернатива експансії тнк.
- •8. Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку.
- •6. Загальні підходи до виокремлення стадій глобального розвитку.
- •Концепція протоглобалістів.
- •Концепція глобалізації як деякої позачасової властивості, що іманентно притаманна світовому суспільству (концепція е. Азроянца).
- •7.Проблема прогнозув.І упр-я глоб. Кризами на міждерж. Рівні.
- •9. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації.
- •10. Проблема к/сті Укр в глобальній економіці.
- •11. Система критики глобальних процесів.
- •12. Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.
- •13.Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.
- •14.Оон і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.
- •15.Динамізм, напрямки і результати взаємодії “Україна - сша” в умовах глобальних економічних трансформацій.
- •16.Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •17.Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •18.Феномен глобальних корпорацій.
- •19.Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.
- •20.Геополітичний формат глобальної конкуренції.
- •21.Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення.
- •22.Соціо – культурний вимір глобалізації.
- •23.Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг.
- •24.Укр на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах гл-ї.
- •25. Наслідки розширення єс і проблеми геоекономічного статусу України.
- •26.Основні школи сучасної глобалістики.
- •27.Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.
- •28.Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
- •29.Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій.
- •30.Вплив сучасної світової фінансової кризи на економіку України.
- •31. Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.
- •32. Глобалізація в науково-технологічній сфері. Становлення “нової економіки”
- •33. Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації
- •34. Потенціал формування транснац-го характеру економіки України
- •35. Варіанти позиціонування України на пострадянському просторі і проблеми реінтеграції в глобальних умовах
- •36. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку
- •37. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •38. Вплив глобалізації на країни-лідери світової економіки
- •39. Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
- •40. Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій
- •41. Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •42. Принципові підходи до визначення глобалізації также 62
- •43. Основні суперечності глобальних трансформацій
- •44. Нерівномірність економічного та соціального розвитку країн в умовах глобалізації
- •45.Становлення глобальних регуляторних інститутів. Майбутнє міжурядових організацій.
- •46. Динамізм, напрямки і результати взаємодії “Україна-Російська Федерація” в умовах глобальних економічних трансформацій
- •47. Соціокультурні та політичні аспекти глобалізації (22)
- •48. Негативні прояви сучасного стану глобального розвитку
- •49. Альтерглобальні сценарії світового розвитку
- •50. Об’єкти і суб’єкти глобальної системи економічного регулювання
- •51. Динамізм, напрямки і результати взаємодії “Україна-єс “ в умовах глобальних економічних трансформацій.
- •52. Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму
- •53. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці.
- •54. Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах глобалізації
- •55.Вплив глобалізації на країни, що розвиваються.
- •56.Сучасна система регулювання глобальних процесів та об’єктивна необхідність її вдосконалення.
- •57. Ключові чинники глобальних трансформацій.
- •58. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.
- •59.Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки.
- •60. Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення.
- •61. Субрегіональний вектор інтеграційної політики Укр в глобальних умовах.
- •62.Проблема визначення часових меж глобалізації.
- •63. Індустріально розвинуті країни в умовах глобалізації.
- •64. Перспективи фінансової діяльності тнк у контексті сучасних тенденцій глобалізації
- •65. Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
- •66. Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності.
- •67. Фактори ек розвитку країн – лідерів світового госп-ва в глоб умовах
- •68.Проблема формування глоб інформ сусп-ва.
- •69. Глобальні війни. Типізація і сучасний інструментарій.
- •70. Стратегії та перспективи консолідації корп стр-р.
- •71. Євроатлантична інтеграційна стратегія України і проблеми її реалізації.
- •72. Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасній економічній системі
- •73. Парадокси фінансової глобалізації.
- •74. Взаємодія країн Центру та країн Периферії в умовах глобалізації
- •75. Глобальні виміри продовольчої проблеми.
- •76. Перспективи та проблеми членства України в сот
- •77. Політико – правовий вимір глобалізації.
- •78. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.
- •79. Тнк як рушійні сили глобальних економічних трансформацій
- •80. Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви.
- •81. Євразійський інтеграційний вектор України. Характеристика і сценарії реалізації.
- •82.Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
- •83. Глобальні виміри демографічної проблеми
- •84. Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.
- •85. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки
- •Глобалізація як ключова тенденція розвитку і процес.
- •Позитивні і негативні прояви глобалізації.
- •Економічний глобалізм, його структура і особливості.
- •Глобалізація виробничих процесів.
- •Торговельна глобалізація та її масштаби.
- •Характер і особливості фінансової глобалізації.
- •Цивілізаційні фактори геоекономічного лідерства.
- •Характеристика цивілізацій IV покоління.
- •Передумови і особливості інвестиційного глобалізму.
- •Конструкції корпоративних структур глобальної економіки.
- •Еволюція сучасної міжнародної економічної мікроінтеграції.
- •Стратегія горизонтальної мікроінтеграції.
- •Процеси і форми вертикальної мікроінтеграції.
- •Цілі і принципові напрями реалізації змішаних форм мікроінтеграції.
- •Феномен глобальних корпорацій.
- •Глобальна інформатизація і економічний розвиток.
- •Інтелектуальний ресурс глобального економічного поступу.
- •Інструментарій глобальної реінституціоналізації.
- •Національні геоекономічні ареали в глобальних умовах
- •Характер глобальної ринкової саморегуляції. Монетаристи криза
- •Світові фінансові кризи, їх передумови та особливості.
- •Антикризовий потенціал національних економік.
- •Передумови та концепції формування глобальних стратегій розвитку.
- •Національна конкурентоспроможність у глобальних умовах розвитку.
- •Інтеграційний потенціал снд.
- •Субрегіональний вектор інтеграційної політики України. Співробітництво в межах очес та гуам.
- •Співробітництво України з міжнародними економічними організаціями.
- •Глобальне лідерство тнк.
- •Енергетична безпека України в сучасних умовах.
- •86. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України
- •87.Масштаби і динамізм розвитку процесів торгової глобалізаціїї
- •89. «Нова економіка» як форма реалізації національних конкурентних переваг
- •90. Феномен “країни-системи” в глобальній економіці
- •91. Геоекономічні реалії і інтеграційні стратегії України.
Феномен глобальних корпорацій.
В целом ТНК обеспечивают около 50 % мирового промышленного производства. На ТНК приходится более 70 % мировой торговли, причем 40 % этой торговли происходит внутри ТНК, то есть они происходят не по рыночным ценам, а по так называемым трансфертным ценам, которые формируются не под давлением рынка, а под долгосрочной политикой материнской корпорации. Очень большие ТНК имеют бюджет, превышающий бюджет некоторых стран. Из 100 наибольших экономик в мире, 52 — транснациональные корпорации, остальные — государства. Они оказывают большое влияние в регионах, так как имеют обширные финансовые средства, связи с общественностью, политическое лобби.
А Ч. Морісон у своїй концепції глобалізації провідну роль відводить мікроекономічному рівню, оскільки економічна глобалізація, на його погляд, - це особлива довгострокова стратегія корпорацій, спрямована на подолання обмежень, пов'язаних із національними кордонами і національними економіками. Цей процес відбувається, головним чином, шляхом перенесення виробництва в інші країни, розширення ринків збуту і швидкісного електронного обороту фінансових ресурсів. Очевидно, що в результаті реалізації подібної стратегії корпорації досягають таких результатів: а) перетворюються в глобальні корпорації; б) виходять з-під контролю держав; в) беруть під контроль економіку країн перебування; г) використовують силу своїх держав для подальшої експансії; д) взаємодіючи між собою, створюють автономну "нову глобальну економіку".
Визначаючи глобалізацію як зденаціоналізовану "нову капіталістичну економіку", американський соціолог М. Кастельс підкреслює, що глобальний капіталізм при виборі країн, держав і галузей індустрії керується тільки інтересами отримання монопольного прибутку і надприбутку корпорацій. Суть глобалізації як результат реалізації стратегії корпорацій бачать і японські дослідники - учасники проекту "Планета Земля ХХІ". При цьому вони об'єднують можливості міжнародної економічної інтеграції, з дного боку, і локальні (національні) фактори - з іншого.
Глобальна інформатизація і економічний розвиток.
Інформатиза́ція (Informatisation) — сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.
На суч. етапі сусп. розв-ку глоб інформатиз-я екон-ки та ін. сфер життя стала центр. соц.-екон. процесом в усіх розвин. кр-нах. Інформація стає важливим ресурсом і фактором суспільного розвитку, а сам процес підведення під цей фактор виробничих систем отримав назву інформатизації. Втіл прогресу у розв інформатизації стало виникн глобал комп’ютерних мереж та їх об’єднання у Всесвітню мережу-Інтернет. Форм загальний світ інформ простір. Завдяки цьому всьому з’являється поняття “інформац сусп-тво”, яке хар-ся цілим рядом признаків – розвиток систем освіти, розробки в областях “високих технологій”, масовий випуск відносно недорогих та надійних комп’ютерів та програмного забезпеч до них, формув мережі різних видів зв’язку та ін.
Інформаційне суспільство (англ. Information society) — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання.
Інформаційні процеси створили принципово нові інструменти зовнішньополітичного впливу. У цьому змісті захист національних інтересів сьогодні неможливий без забезпечення державою інформаційної безпеки, без створення інформаційного ресурсу впливу, здатного протидіяти в разі потреби "інформаційної агресії". "Інформаційна війна" - це, на жаль, зовсім реальний інструмент зовнішньої політики сьогодні. Інтернет також формують не тільки думка так називаної "міжнародної громадськості", але - чи прямо побічно - і громадськості в багатьох країнах світу. Відбувається якщо не втрата державами суверенітету в інформаційної, то зменшення їхнього впливу в повсякденному житті, але також і впливу будь-якої влади будь-якого рівня, так само як і великих інформаційних корпораціях, що проводять, як правило, свою довгострокову інформаційну політику