92. Торговельна глобалізація та її масштаби.

СОТ-150 країн

Поглиблення МПП і інтенсифікація господ зв’язків, що характерні для світових глобал процесів, закономірно, знаходять своє вираження у розширенні торгівлі. Масшт постійно зростаюч торг глоб пов’з із Зростаюч ек взаємозалежн країн усього світу в результаті збільш обсягу і розмаїтості міжн угод з товарами, послугами і світ капіталом і пов’яз з ними валютн поток, обмін технолог, інформац й ідеями, переміщен людей. Найбільш важл проявами торг глоб є взаємозв'язки ринків, фінансів, товарів і послуг, створені в першу чергу ТНК-ми.

Зрост масшт світ торг сприяли такі осн ф-ри:*НТР,що прияла створ нових галузей ек,прискор реконстр старих;*активна діяльн ТНК;*регул міжн торг шляхом міжн торг угод,прийнят в рамках ГААТ-СОТ;*розв процесів торг-ек інтеграц (напр.,створ зон вільної торг);*виникн загально світ ринку для стандартиз товарів;* у товарн експорт все біш високу частку займають високотехнолог вироби; *зрост:* питомої ваги готових виробів та напівфабрикатів;• зрост частки машин, обладн та транспор засобів;• інтенсифік обміну прод інтелект праці («ноу-хау»).готових виробів;* Розповсюдж сталих та довгострок відносин між поста­ч та покупцями, зрост питомої ваги внутрішньофірм постачань у межах ТНК * Посил конкур між трьома центрами світ ек розв: США, Яп та ЄС.*експорт послуг випереджає зрост експорту тов. Якщо ліквід торг бар’єрів буде продовжув,то ємність ринку товарів буде зростати в середн на 6% щорічно на протязі найближчих 10 років.Торг в сфері послуг буде зрост ще більш високими темп,чому сприяють подальші успіхи інформатики і зв’язку.

Процеси,що протікають у суч світ торг, дозволяють прийти до висновку,що осн лібераліз і протекціон стають осн тенденц торг глоб.

У зонах вільн торг діє особл пільг торг режим для країн-учаснза рах усунен внутр тарифів при їх збереж в торг з ін держ(Північноамерик угода про вільну торг-НАФТА).Митний союз-угоду двох або декількох держ,що передбач усун внутр тарифів та встановл спільн зовн тарифу(в ЄС з 1968р.) Спостеріг пріоритет вивозу капіталу перед вивозом товарів. Експорт капіталу у вигляді ПІ зростає вдвічі – втричі швидше, ніж експорт товарів.

92. Характер і особливості фінансової глобалізації.

з одного боку він сформувався як всеохоплюючий механізм віртуальної глобальної економіки, однак з іншого – він відокремився від реальної економіки і розвивається за своїми власними законами.

Особл гл фін ринку: *великі масшаби.., *відсутність чітких просто та часових меж. Фін ринок безперервно функціонує, преодолевая обмеж часов поясів у пошуку оптим умов для кредитно-фін операцій. *інституц особливість– це сукупність фіна установ, крізь які здійсн рух позичк капіталу у галузі МЕВ.

орг.: сот, мвф, мбрр

Фінансові інновації-нові інст. та фін технології

Чинники глоб-ї св. фінансів: 1) Інтернац госп життя 2) Поширення наук-техн досягнень 3) Лібералізація міжн вал-вред відносин 4) Зростання інтеграції нац.-х грошей та капіталу.

Розвиток фін глоб-ї забезп розширенням кредитно-інвест діяльності ТНК і ТНБ і механізмами міжн фін ринків. Вона проявляється у високій мобільності, що наростає масштабності, диверсифікованості й інтеграції міжнфін ресурсів і потоків. Фін глоб-я стала головною рушійної силою розвитку св ек-ки. Яскравим свідоцтвом прискорюваного розвитку фін глоб-ї є висока динаміка й зростаючий обсяг вал і євровал ринків, банк депозитів в іноз валюті, коштів, притягнутих з міжн фін ринку, сукупних ресурсів інстит інвесторів, частки іноз ресурсів у соц-ек розвитку окремих країн і т.д. Розвиток фін глоб-ї стимулюється нерівномірністю ек розвитку й розподілу фін ресурсів; неврівноваженістю пот платіжних балансів, гострою нестачею в більшості країн власних ресурсів, впровадженням суч електронних технологій.

Наслідки фін глоб-ї: 1) Зрост міжн фін потоків 2) Розвиток фін посер-ва та фін послуг 3) виникнення нових інструментів, здатних забезп обслуг-ня цих процесів та мініміз ризикованість мідн фін операцій. посилення та чітке окреслення центру відносно периферії, переорієнтація інв. діяльності, збільш інвестицій в реальні активи

-:небезпека перекидання криз, внутрішні кризи, переливання фін капіталу за кордон, зовн заборг