69. Глобальні війни. Типізація і сучасний інструментарій.

Рез-том кожної глоб війни є поява нової стр-ри лідерства, заснованої на новій концентрації здатностей до глоб впливу з метою управління глобальною пол системою.

Глобальні війни-це війни “нового покоління” (невидимих, фізично неруйнівних, безкровних), які на сьогодні мають переважно міжкраїновий характер. Використання в них-стратегія “непрямих дій”.

Мета: 1.“перелив” нац доходу, контрольованого кр-лідерами, у світовий, 2нейтралізація нових лідерських амбіцій, обумовлених високими геоек, геофін, інформ технологіями;3. охорона “власних” інтернац рухомих відтворювальних ядер (циклів).

Забезпечується новітніми класами “зброї” (точкової, лінійно-контурної) з використанням переважно кредитно-фінансових, маркетингових, інформаційно-психологічних, гендерно-демографічних технологій,

Сп-би подолання такого роду бар’єрів може бути стратегія “нелобового спротиву” або геоекономічне партнерство. За умов відсутності врівноваженої за інтересами системної взаємодії і геоек та геофін відповідальності формується майже ідеальне підґрунтя для цілеспрямованого маніпулювання транскордонними фінансовими потоками аж до провокування локальних та регіональних криз із генерацією спекулятивного надприбутку глобальними гравцями;

70. Стратегії та перспективи консолідації корп стр-р.

Консолідація — це своєрідний вид правотворчості, особливість якого полягає в тому, що новий, укладений акт не змінює змісту правового регулювання, не вносить зміни і новели в чинне законодавство.

В теоретичному аспекті корпорація розглядається як фірма, що являє собою складне економічне утворення, особливий інститут економічної системи, первинну одиницю бізнесу з ознаками юридичної, фінансової та організаційної самостійності.

Взаємопов’язані складові ел-ти консолідації к-лу: його концентрація (зосередження, нарощування, зрост к-лу за рах капіталізації доходів; призводить до збіл.кап-лу) та централізація (збільш розмірів к-лу за рах злиття, поглинання та об’єднання раніше самостійних к-лів; сприяє перерозподілу існуючого к-лу; прискорює процес концентрації к-лу).

Мотиви консолідації: макс-я прибутку комп та посилення конк переваг на р; технічні й технологічні переваги; економія від масштабу в-ва; вища стійкість та стабільність п-ва в умовах кризи; переваги у сфері обігу; зниження в-т; підвищення к-сті п-ва.

Осн напрямки модифікації корпор стр-р упр-ня:

1. перехід від вузьк функт спец-ції до інтеграції у складі та хар-рі управл д-ті, в стилі упр-ня

2. дебюрократизація, відмова від формалізації

3. скорочення к-ті ієрарх рівнів (більш конкурспром будуть не великі централіз компанії, а середні з гнучк спеціалізм формами праці мережі фірми)

4. трансформ-ція організац стр-р з пірамідальних до пласких

5. здійснення децентралізм-ї кількох функцій упр-ня (виробн., збут)

6. підвищення статусу інформац і кадр з-бів інтеграції

7. створення автономних груп

71. Євроатлантична інтеграційна стратегія України і проблеми її реалізації.

Євроатлантична інтеграційна стратегія України – це ряд дій спрямованих на політичну, економічну, правову перебудову України, для її скорішого вступу в НАТО та ЄВРОСОЮЗ.

Політика євроатлантичної інтеграції буде успішною, коли її реалізація стане справою всього суспільства, а не лише владних інститутів. Виходячи з цього, важливо активно залучати до вироблення євроінтеграційної стратегії та її впровадження в життя представників політичних партій і громадських рухів, молодіжних організацій, неурядових аналітичних центрів тощо. Необхідно суттєво поліпшити інформаційне забезпечення євроінтеграційного процесу. Необхідною передумовою вступу до НАТО і ЄС є успішне проведення воєнної реформи та активна участь України в миротворчих операціях, проведенні спільних із збройними силами Альянсу військових навчань.

Осн проблеми: відсутність законодавчої бази, незадовільний соц.-ек стан, відсутність інституційного забезпечення.

Що необхідно зробити:

1.реалізувати стратегію випереджаючого розвитку, яка має забез. щорічні темпи зрост ВВП 6-7 %.

2.комплекс заходів щодо структурної перебудови ек-ки та переведення її на інноваційний шлях розвитку.

3.не менше 60 % експорту має спрямовуватися до країн ЄС, якщо Україна прагне до членства в ньому.

4.поліпшення інвест клімату, активне залучення західних капіталів

5.зменшувати енергетичну залежність від Росії та активізувати інтеграцію в європейський енергетичний простір.