53. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці.

Дезінтеграція в своїй основі має 2 причини. 1-ша це заперечення дійсністю самих причин інтегр про-цесів (тобто ек причин). 2-га причина — в міру роз-витку ек та все повнішого задоволення потреб лю-дини на перший план виступать чинники культ сере-довища. Дезінтеграційні процеси зумовл бажанням певн групи насел відокр. від ін за нац чи реліг ознак, іноді основою є непропорц розв країни. Дезітеграц процеси можуть мати як лок, так і глобал хар-р.

До дезінтегр тенденцій вчений Азроянц відносить:

•реставрацію - це відновл. та відтворення раніше втрачених дух. та нац. культ. цінностей та традицій;

•етносуверенізація - це посилення інтересу до історичних коренів етносу, що визначають самобутність, характерні риси етносу;

•асоціалізація – передбач. появу автономії особи-стості, її звільнення від дотрим. сусп.норм та трад;

•дисоціації - це культ. та інтелект. скептицизм, що призводить до деформації суспільних зв’єзків як на міжнародному, так і національному рівні;

•міграція.

Перехід на ринкові відносини підірвав основу інтеграційних процесів. Іноді виник умови для повн,часткової чи розширен реінтеграц. Уразі повн реінтеграц йдеться про відновл того чи ін інтегр угруповув в поперед складі на тих самих політ-ек засадах. Часткова реінтегр-об’єдн окремі учасн інтегр угруп на попередн принц або всі учасн,але на якісно нових засадах.Розшир реінтегр-включ у відновлюв інегр об’єдн нових учасн на тих чи ін засадах.

Іноді виникають умови для повної, частковоюї чи розширеної реінтеграції, яка є на сьогодні практично не дослідженою в економічній науці, хоча має неабияке практичне значення

• у разі повної реінтеграції ідеться про відновлення того чи іншого інтеграційного угруповання у попередньому складі на тих самих умовах інтеграції;

• часткова реінтеграція спостерігається, коли об’єднуються окремі учасники інтеграційних угруповань на попередніх принципах або всі учасники на інших умавах;

• розширена реінтеграція характеризується включенням у інтеграційне об’єднання нових учасників на тих чи інших засадах.

54. Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах глобалізації

Транснаціональні корпоративні системи за час свого розвитку пройшли сутнісну трансформацію і нині являють собою систему структурних елементів, що взаємопов’язані відносинами власності або контрактами, взаємодіють між собою за певним механізмом з метою реалізації цільової функції, діяльність якої носить міжнародний характер. Національні фірми виступають структурними елементами корпоративних систем, що діють переважно в економічному просторі приймаючих країн. Роль національної фірми як структурного елементу ТНКС, що діє на території приймаючої країни, полягає в отриманні приймаючою економікою певних вигод, що проявляються як на макро-, так і на мікрорівні.

Позитивні наслідки діяльності ТНК через національні фірми для приймаючої країни макрорівня полягають у наступному: - зростання вітчизняного виробництва і зайнятості; - вливання фінансових ресурсів; - перелив матеріальних та нематеріальних активів до національної економіки; - розвиток ресурсномісткого експорту; - нові можливості для налагодження техноємної та орієнтованої на експорт діяльності завдяки підрозділам ТНК; - поліпшення стану платіжного балансу; - підвищення ефективності промислового виробництва; - підвищення конкурентноздатності секторів економіки та розвиток нових форм бізнесу; - приріст ринкової частки країни.

Позитивними наслідками мікрорівня діяльності ТНК через національні фірми для приймаючої країни визначено наступні: модернізація вітчизняних підприємств; обмін знаннями та навичками між фірмами, що співпрацюють; залучення коштів та ресурсів ТНК, доступ до наукових розробок та нових технологій міжнародного рівня; налагодження нових економічних зв’язків з іншими структурними елементами корпоративних систем за кордоном; перейняття досвіду ведення міжнародного бізнесу та досвіду управління; використання технічної та інформаційної бази ТНК; підвищення конкур-сті вітчизняних фірм; розширення масштабів діяльності вітчизняних фірм завдяки ресурсам ТНК; покращення умов праці на вітчизняних підприємствах; навчання міжнародним стандартам та правилам бізнес-поведінки;