Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шроры гэ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
711.68 Кб
Скачать

51. Динамізм, напрямки і результати взаємодії “Україна-єс “ в умовах глобальних економічних трансформацій.

Євроінтеграція є головним та незмінним зовнішньо­політичним пріоритетом України. Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли було офіційно визнано незалежність України. Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 16 червня 1994 р., яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань.

На сьогодні в рамках УПС визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу.

Отримання статусу повноцінного члена ЄС, як стратегічна мета України була вперше задекларова-на през. У. Ющенко одразу після його обрання на початку 2005-го року. Офіц У.і від ЄС було запро-поновано лише Європейську політику сусідства.

Між У. та ЄС щорічно відбувається понад 80 офіц. зустрічей та консультацій на високому і експертн. рівнях.

Нинішній розвиток політичного діалогу між Україною та ЄС базується на впровадженні Україною Стратегії інтеграції до ЄС, виконанні сторонами УПС та опрацюванні Плану дій в рамках Європейської політики сусідства.

Україна і Євросоюз почали переговори про укладення Угоди про асоціацію в 2007 році. 19 грудня 2011 за результатами саміту Україна - ЄС сторони оголосили про завершення переговорного процесу щодо Угоди про асоціацію зі створенням поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

Важливою складовою частиною нової Угоди є створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка передбачає максимально глибоку економічну інтеграцію на основі домовленостей, досягнутих під час двосторонніх переговорів з ЄС щодо вступу України до СОТ. ( вона була парафована в липні 2012 року).

52. Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму

На сучасному етапі розвитку теорії глобалістики серед основних підходів до визначення природи, суті і хар-ру розвитку процесів глобалізації цілком виправдано домінує соц.-культурологічний підхід, який представляє глобаліза-цію в найбільш широ-кому цивілізаційному контексті.

Для цивіліз. процесів глоб особл знач почин набув процес посил антизахідних, передусім антиамерик., настроїв, І справа тут не лише в тому, що в наш час протистоян у світі набуває ознак "зіткнення цивіліз", а ще й тому, що нац конфлікти все більше підпор. саме цивіліз. конфр-ції.

Особливості 4-го покоління локальних цивілізацій:

1) їх більша диференціація у порівнянні з цивілізаціями 3-го покоління (в тому числі розшарування зх цивілізації на зх-європ., пн-амер., латиноамериканську, океанічну; далекосхідна, китайська, японська, буддійська);

2) зростаюча роль цивілізаційної спільності і міжцивілізаційних розбіжностей;

3) нарощення потенціалу партнерства локальних цивілізацій, формування нового типу відносин між ними.

На початку XXI ст. у глобальному економічному просторі серед класичних цивіліз групп є:

- авангардні цивілізації: є лідерами глобальної економіки і забезпечують високий рівень багатства і прибутків населення (Пн Америка, Західна Європа, Японія, НІК);

- цивілізації з приблизно середньосвітовим рівнем розвитку, які мають значний потенціал зростання, (латиноамерикі, част мусульм цивілізації, Сх Євр);

- цивілізації з низьким рівнем економічного розвитку (на ПД від Сахари, але без ПАР), частина мусульманських і буддійських країн з низьким рівнем прибутку;

- китайська цивілізація;

- євразійська цивілізація, що втрачає позиції в світовій економіці і стає об’єктом економічної експлуатації з боку розвинутих цивілізацій.

З огляду на це, стратегії глобалізиму повинні враховувати:

1) більшу синхронізацію економічних циклів і криз, які не матимуть штучних кордонів.

2) поетапне утвердж постіндустр ек способу виробн з характерним набором і співвіднош устроїв:

3) чітке розмежування ринк і неринк секторів

4) зміну співвідношення реаль ної і «віртуальної» економіки, що віддзеркалює пропорції відтворення у викривленій реальності фін-кред цінностей, які обертаються за вл законами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]