- •1. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.
- •2.Мо та їх роль в становленні глоб світ порядку.
- •3.Глобальні виміри екологічної проблеми.
- •4.Інноваційна складова конк/спром нац економік на сучасному етапі глоб розвитку.
- •5.Створення укр фпг та конгломератів як альтернатива експансії тнк.
- •8. Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку.
- •6. Загальні підходи до виокремлення стадій глобального розвитку.
- •Концепція протоглобалістів.
- •Концепція глобалізації як деякої позачасової властивості, що іманентно притаманна світовому суспільству (концепція е. Азроянца).
- •7.Проблема прогнозув.І упр-я глоб. Кризами на міждерж. Рівні.
- •9. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації.
- •10. Проблема к/сті Укр в глобальній економіці.
- •11. Система критики глобальних процесів.
- •12. Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.
- •13.Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.
- •14.Оон і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.
- •15.Динамізм, напрямки і результати взаємодії “Україна - сша” в умовах глобальних економічних трансформацій.
- •16.Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •17.Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •18.Феномен глобальних корпорацій.
- •19.Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.
- •20.Геополітичний формат глобальної конкуренції.
- •21.Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення.
- •22.Соціо – культурний вимір глобалізації.
- •23.Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг.
- •24.Укр на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах гл-ї.
- •25. Наслідки розширення єс і проблеми геоекономічного статусу України.
- •26.Основні школи сучасної глобалістики.
- •27.Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.
- •28.Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
- •29.Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій.
- •30.Вплив сучасної світової фінансової кризи на економіку України.
- •31. Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.
- •32. Глобалізація в науково-технологічній сфері. Становлення “нової економіки”
- •33. Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації
- •34. Потенціал формування транснац-го характеру економіки України
- •35. Варіанти позиціонування України на пострадянському просторі і проблеми реінтеграції в глобальних умовах
- •36. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку
- •37. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •38. Вплив глобалізації на країни-лідери світової економіки
- •39. Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
- •40. Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій
- •41. Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •42. Принципові підходи до визначення глобалізації также 62
- •43. Основні суперечності глобальних трансформацій
- •44. Нерівномірність економічного та соціального розвитку країн в умовах глобалізації
- •45.Становлення глобальних регуляторних інститутів. Майбутнє міжурядових організацій.
- •46. Динамізм, напрямки і результати взаємодії “Україна-Російська Федерація” в умовах глобальних економічних трансформацій
- •47. Соціокультурні та політичні аспекти глобалізації (22)
- •48. Негативні прояви сучасного стану глобального розвитку
- •49. Альтерглобальні сценарії світового розвитку
- •50. Об’єкти і суб’єкти глобальної системи економічного регулювання
- •51. Динамізм, напрямки і результати взаємодії “Україна-єс “ в умовах глобальних економічних трансформацій.
- •52. Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму
- •53. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці.
- •54. Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах глобалізації
- •55.Вплив глобалізації на країни, що розвиваються.
- •56.Сучасна система регулювання глобальних процесів та об’єктивна необхідність її вдосконалення.
- •57. Ключові чинники глобальних трансформацій.
- •58. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.
- •59.Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки.
- •60. Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення.
- •61. Субрегіональний вектор інтеграційної політики Укр в глобальних умовах.
- •62.Проблема визначення часових меж глобалізації.
- •63. Індустріально розвинуті країни в умовах глобалізації.
- •64. Перспективи фінансової діяльності тнк у контексті сучасних тенденцій глобалізації
- •65. Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
- •66. Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності.
- •67. Фактори ек розвитку країн – лідерів світового госп-ва в глоб умовах
- •68.Проблема формування глоб інформ сусп-ва.
- •69. Глобальні війни. Типізація і сучасний інструментарій.
- •70. Стратегії та перспективи консолідації корп стр-р.
- •71. Євроатлантична інтеграційна стратегія України і проблеми її реалізації.
- •72. Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасній економічній системі
- •73. Парадокси фінансової глобалізації.
- •74. Взаємодія країн Центру та країн Периферії в умовах глобалізації
- •75. Глобальні виміри продовольчої проблеми.
- •76. Перспективи та проблеми членства України в сот
- •77. Політико – правовий вимір глобалізації.
- •78. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.
- •79. Тнк як рушійні сили глобальних економічних трансформацій
- •80. Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви.
- •81. Євразійський інтеграційний вектор України. Характеристика і сценарії реалізації.
- •82.Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
- •83. Глобальні виміри демографічної проблеми
- •84. Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.
- •85. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки
- •Глобалізація як ключова тенденція розвитку і процес.
- •Позитивні і негативні прояви глобалізації.
- •Економічний глобалізм, його структура і особливості.
- •Глобалізація виробничих процесів.
- •Торговельна глобалізація та її масштаби.
- •Характер і особливості фінансової глобалізації.
- •Цивілізаційні фактори геоекономічного лідерства.
- •Характеристика цивілізацій IV покоління.
- •Передумови і особливості інвестиційного глобалізму.
- •Конструкції корпоративних структур глобальної економіки.
- •Еволюція сучасної міжнародної економічної мікроінтеграції.
- •Стратегія горизонтальної мікроінтеграції.
- •Процеси і форми вертикальної мікроінтеграції.
- •Цілі і принципові напрями реалізації змішаних форм мікроінтеграції.
- •Феномен глобальних корпорацій.
- •Глобальна інформатизація і економічний розвиток.
- •Інтелектуальний ресурс глобального економічного поступу.
- •Інструментарій глобальної реінституціоналізації.
- •Національні геоекономічні ареали в глобальних умовах
- •Характер глобальної ринкової саморегуляції. Монетаристи криза
- •Світові фінансові кризи, їх передумови та особливості.
- •Антикризовий потенціал національних економік.
- •Передумови та концепції формування глобальних стратегій розвитку.
- •Національна конкурентоспроможність у глобальних умовах розвитку.
- •Інтеграційний потенціал снд.
- •Субрегіональний вектор інтеграційної політики України. Співробітництво в межах очес та гуам.
- •Співробітництво України з міжнародними економічними організаціями.
- •Глобальне лідерство тнк.
- •Енергетична безпека України в сучасних умовах.
- •86. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України
- •87.Масштаби і динамізм розвитку процесів торгової глобалізаціїї
- •89. «Нова економіка» як форма реалізації національних конкурентних переваг
- •90. Феномен “країни-системи” в глобальній економіці
- •91. Геоекономічні реалії і інтеграційні стратегії України.
39. Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
Поки немає жодного регіонального економічного блоку такого високого рівня розвитку, але ближче за все до нього підійшов ЄС. Успіх регіональної економічної інтеграції визначається рядом факторів, як об'єктивних, так і суб'єктивних. По-перше, необхідна однаковість (або схожість) рівнів економічного розвитку країн, що інтегруються. По-друге, всі країни-учасниці повинні мати досить високий рівень господарського розвитку. По-третє, у розвитку регіонального інтеграційного союзу необхідно дотримувати послідовність фаз. По-четверте, об'єднання країн-учасниць має бути добровільним і взаємовигідним.
Головним критерієм стійкості інтеграційного угруповання є частка взаємної торгівлі країн-партнерів у їх спільної зовнішньої торгівлі. Якщо члени блоку торгують в основному один з одним і частка взаємної торгівлі зростає (як в ЄС і НАФТА), то це показує, що вони досягли високого ступеня взаємозлиття. Якщо ж частка взаємної торгівлі мала і, тим більше, має тенденцію знижуватися (як у ЕКО), то така інтеграція безплідна і нестійка.
Поділ світового госп. на інтегр.угруп. справл. супер. вплив на процес інтернац. вир-ва. Утворення міжн. ек. об'єдн. і союзів сприяє розвитку виробн відносин між кр, які входять до них. Водночас це створює перешкоди ек. віднос. між кр., які належать до різних угрупувань, призв. до концентр.тов. потоків у сер. ек. об'єднань. Між учасниками інтегр. угруп. поступово ліквідуються всі торг.-ек. перепони, але по віднош. до 3 країн відбув., напр.,уніф. митних податків. Негат.д-сть рег.ек.блоків: застос. один до одного дискрим. торг. реж.; моноп. влади (МВФ, МБРР, ЄБРР ін..)
СНД переживає глибоку ідеолог та інституціон. кризу. В основі її – протиріччя між, з одного боку, прагненням певних сил РФ надати їй домінуючу роль на пострад. просторі в усіх сферах відносин та, з другого, — спрямованістю інших країн на розвиток передусім ек співроб на рівноправних засадах. Наразі, ГУАМ переважною частиною європейського співтовариства визнана недієздатною. Зараз демократи не вважають за доцільне загострення стосунків з Росією. США розш співпрацю у рамках ГУАМ у подальшому, зокрема через реалізацію проектів забезпечення безпеки на кордонах.
40. Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій
Регіоналізація часто розглядається як характерна ознака світової економіки кінця XX століття. регіоналізація є однією з форм стадій «стягування», сутність якої — у формуванні нових, більш великих інтеграцій (соціально-територіальних систем) — союзів, конфедерацій тощо на основі та завдяки розвитку інтенсивних і глибоких для свого часу інтернаціональних зв’язків.
Регіоналізація як стратегія є водночас і відповіддю на виклики глобалізації, серед яких: глобалізація світових ринків, глобальні електронні комерційні заходи та фін гл-я.
Особливості сучасної регіональної інтеграції:
-сучасний інтеграційний процес зумовлений не тільки дією об’єктивних факторів, але й певною реакцією на розвиток інших інтегр угруповань;
-нерівномірність розвитку і реалізацій форм міжнародних економічних інтеграцій;
-поряд з інтеграційними процесами розвиваються і дезінтеграційні процеси, які можуть мати локальний характер, а також міжн характер.
Регіоналізм – засіб збереження політичного контролю над процесами глобалізації в ек сфері, які послабили ступінь впливу нац інструментів економічної політики.
З іншого боку, регіоналізація – логічне продовження глобалізації, одна з її зовн форм. Вона обумовлює міцніше зчеплення окремих нац господарств, їх зрощування в єдиний ек організм і підштовхує процес глобалізації, створюючи для нього опір.
Розглядаючи хід регіоналізації, важливою залишається відповідь на запитання, чи є зміцнення трьох економічних блоків, центрами яких стали США, ЄС та Японія, загрозою для подальшої лібералізації глобальних ринків товарів та послуг та джерелом потенційних широкомасштабних конфліктів, адже саме регіональні блоки активно використовують у практиці регулювання нетарифні обмеження. Якщо на поч і в серед XX ст. регіоналізм був цілком позитивним процесом, що сприяв пошуку компромісів саме в галузі усунення перешкод на шляху лібералізації ринків, то наприкінці XX ст. —поч XXI ст. він виявив себе як процес менш ефективний, аніж система багатостороннього регулювання торговельних відносин.
Крім того, всередині самого процесу інтеграції виникли ознаки внутрішньої кризи. На стику двох глобальних тенденцій інтеграції і дезінтеграції тільки визріває парадокс дисоціації, який має підґрунтям сучасну динаміку інтеграційних процесів в ЄС, країнах Північної та Латинської Америки та Азійського регіону, попри їхню різновекторність і різну глибину взаємодії.