Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шроры гэ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
711.68 Кб
Скачать

39. Проблема ефективності регіональних економічних блоків.

Поки немає жодного регіонального економічного блоку такого високого рівня розвитку, але ближче за все до нього підійшов ЄС. Успіх регіональної економічної інтеграції визначається рядом факторів, як об'єктивних, так і суб'єктивних. По-перше, необхідна однаковість (або схожість) рівнів економічного розвитку країн, що інтегруються. По-друге, всі країни-учасниці повинні мати досить високий рівень господарського розвитку. По-третє, у розвитку регіонального інтеграційного союзу необхідно дотримувати послідовність фаз. По-четверте, об'єднання країн-учасниць має бути добровільним і взаємовигідним.

Головним критерієм стійкості інтеграційного угруповання є частка взаємної торгівлі країн-партнерів у їх спільної зовнішньої торгівлі. Якщо члени блоку торгують в основному один з одним і частка взаємної торгівлі зростає (як в ЄС і НАФТА), то це показує, що вони досягли високого ступеня взаємозлиття. Якщо ж частка взаємної торгівлі мала і, тим більше, має тенденцію знижуватися (як у ЕКО), то така інтеграція безплідна і нестійка.

Поділ світового госп. на інтегр.угруп. справл. супер. вплив на процес інтернац. вир-ва. Утворення міжн. ек. об'єдн. і союзів сприяє розвитку виробн відносин між кр, які входять до них. Водночас це створює перешкоди ек. віднос. між кр., які належать до різних угрупувань, призв. до концентр.тов. потоків у сер. ек. об'єднань. Між учасниками інтегр. угруп. поступово ліквідуються всі торг.-ек. перепони, але по віднош. до 3 країн відбув., напр.,уніф. митних податків. Негат.д-сть рег.ек.блоків: застос. один до одного дискрим. торг. реж.; моноп. влади (МВФ, МБРР, ЄБРР ін..)

СНД переживає глибоку ідеолог та інституціон. кризу. В основі її – протиріччя між, з одного боку, прагненням певних сил РФ надати їй домінуючу роль на пострад. просторі в усіх сферах відносин та, з другого, — спрямованістю інших країн на розвиток передусім ек співроб на рівноправних засадах. Наразі, ГУАМ переважною частиною європейського співтовариства визнана недієздатною. Зараз демократи не вважають за доцільне загострення стосунків з Росією. США розш співпрацю у рамках ГУАМ у подальшому, зокрема через реалізацію проектів забезпечення безпеки на кордонах.

40. Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій

Регіоналізація часто розглядається як характерна ознака сві­тової економіки кінця XX століття. регіоналізація є однією з форм стадій «стягування», сутність якої — у формуванні нових, більш великих інтеграцій (соціально-територіальних систем) — союзів, конфедерацій тощо на основі та завдяки розвитку інтенсивних і глибоких для свого часу інтернаціональних зв’язків.

Регіоналізація як стратегія є водночас і відповіддю на виклики глобалізації, серед яких: глобалізація світових ринків, глобальні електронні комерційні заходи та фін гл-я.

Особливості сучасної регіональної інтеграції:

-сучасний інтеграційний процес зумовлений не тільки дією об’єктивних факторів, але й певною реакцією на розвиток інших інтегр угруповань;

-нерівномірність розвитку і реалізацій форм міжнародних економічних інтеграцій;

-поряд з інтеграційними процесами розвиваються і дезінтеграційні процеси, які можуть мати локальний характер, а також міжн характер.

Регіоналізм – засіб збереження політичного контролю над процесами глобалізації в ек сфері, які послабили ступінь впливу нац інструментів економічної політики.

З іншого боку, регіоналізація – логічне продовження глобалізації, одна з її зовн форм. Вона обумовлює міцніше зчеплення окремих нац господарств, їх зрощування в єдиний ек організм і підштовхує процес глобалізації, створюючи для нього опір.

Розглядаючи хід регіоналізації, важливою залишається відповідь на запитання, чи є зміцнення трьох економічних блоків, центрами яких стали США, ЄС та Японія, загрозою для подальшої лібералізації глобальних ринків товарів та послуг та джерелом потенційних широкомасштабних конфліктів, адже саме регіональні блоки активно використовують у практиці регулювання нетариф­ні обмеження. Якщо на поч і в серед XX ст. регіоналізм був цілком позитивним процесом, що сприяв пошуку компромісів саме в галузі усунення перешкод на шляху лібералізації ринків, то наприкінці XX ст. —поч XXI ст. він виявив себе як процес менш ефективний, аніж система багатостороннього регулювання торговельних відносин.

Крім того, всередині самого процесу інтеграції виникли ознаки внутрішньої кризи. На стику двох глобальних тенденцій інтеграції і дезінтеграції тільки визріває парадокс дисоціації, який має підґрунтям сучасну динаміку інтеграційних процесів в ЄС, країнах Північної та Латинської Америки та Азійського регіону, попри їхню різновекторність і різну глибину взаємодії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]