Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шроры гэ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
711.68 Кб
Скачать

31. Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.

Фактори (Африка, Бл Схід, Латинська Америка):

1) Перенесення виробництв із розвинутих країн у ті, що розвиваються. Вир-цтва зорієнтовані на дешеві і численні трудові ресурси. Екологічно шкідлива пром-сть через високі витрати на природоохоронні заходи в розви-нутих країнах були витиснені з них у країни, що розвиваються. Ці країни для залучення інвестицій створювали сприятливий інвест клімат, пільгове оподаткування.

2) Стабілізацією політичної ситуації в багатьох країнах, що розвиваються. Націоналізація економіки після одержання країнами незалежності, усунення диктаторських режимів, припинення військових конфліктів і громадянських війн підвищували привабливість країн для іноземних інвесторів.

3) Сформованою в 90-х роках загальною сприятливою економічною ситуацією в світі, зростанням суспільного виробництва як у розвинутих країнах, так і в країнах НІК і нафтоекспортних. Це викликало підвищення попиту на сировину і паливо, що оживило споживчий попит в середині країн, що розвиваються. Посилення ролі ТНК у світі і на ринках країн, що розвиваються, привело до припливу іноземних інвестицій, оживило економіку, сприяло індустріалізації раніше традиційно аграрних країн, розширило кредитування країн, що розвиваються, з боку розвину тих.

4) Проведенням структурних реформ в економіці країн, що розвиваються: від видобувних виробництв вони більше стали переходити до переробних,трудомістких і навіть наукоємних. Змінювалися форми власності: державна власність приватизувалась, приватний сектор економіки всебічно підтримувався на державному рівні інвестиціями, законодавчою і податковою базою. Проводилася жорстка фінансова політика щодо зниження рівня інфляції, боротьби з корупцією, тіньовим капіталом.

5)Переорієнтуванням виробництва зі стратегії розвитку імпортозамінної на експортоорієнтовану. Зараз вони значно розширили номенклатуру запропонованих на експорт товарів, перейшовши з розряду монофункціональних у полі функціональні.

Прогресивні зміни в країнах Сходу і Півдня значною мірою визначаються інтенсифікацією міжнародного поділу праці, реіндустріалізацією, перетоком ряду трудомістких і наукомістких технологій із розвинутих країн у ті, що розвиваються. ТНК та їхні філії контролюють значну частину експорту країн, що розвиваються. Найбільші ТНК монополізували світовий ринок і розділили його на окремі сегменти, контрольовані країнами «золотого мільярда» - США, Японією, Великою Британією і ФРН.

32. Глобалізація в науково-технологічній сфері. Становлення “нової економіки”

Сучасний розвиток світового економічного простору засвідчує тенденцію формування нових критеріїв конкурентних переваг в умовах науково-технічного прогресу. За таких умов виникає новий рівень прояву конкуренції між країнами в потенціалі адаптації їх соціально-економічних систем до вимог світового ринку інноваційної продукції, що передбачає «ефект випередження» в продукуванні нових товарів і послуг, розширенні номенклатури виробництва, оновленні структури експорту науком продукції, освоєнні еколог технологій тощо.

З впровадженням інформац технологій торгова сфера переживає революц зміни. Розв електронна комерція, яка дозвол суб'єктам, що знаходят в різних кінцях світу, легко знаходити торгових партнерів як у сфері оптової, так і роздріб торгівлі. Розвиток телекомунік зробив величезний ефект на глобалізацію виробн сфери. Фінансова сфера, під дією комунік і обчисл технологій трансформув у світову, значно розширивши спектр галузей і окремих фінан послуг і інструментів. Гол. центри- США, Япон, кр-ни Зах. Європи, зокрема ЄС.

Поняття „нова економіка” виникає в науковій літературі, а також у господарському житті з середини ХХ століття як наслідок кардинальних інноваційних змін в техніці, технологіях, моделях та типах економічного, соціального, екологічного, демографічного, політичного, правового, суспільного життя населення розвинутих країн і світу в цілому. Істотною рисою НЕ є розробка і використання нових знань. Характерні риси НЕ: ліквідація геогр. та нац. границь; збільшення впливу індивідів і неуряд.орг-й; нова роль простору і часу (важливість Інтернету); ключові продуктивні сили: інформац-я, знання і досвід; основа розвитку: високі техн-ї, інновації, наука і освіта; ринк.структура: динамічна; конкурентна модель: глобальна; домін.напрям інвестицій: знання, розробки, інтел.капітал; джерело кокур.переваг: інноваційність, гнучкість, швидкість; житт.цикл товару: вимірюється місяцями; домінування послуг; форма освіти: очна, заочна, дистанційна, мобільна; форма працевлаш-ня: дистанційне, тимчасове.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]