19.Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.

К-сть НДО на м/н рівні зросла за пер. з 1990р. з 6 до 26 тис. Вони голосно заявили про себе в 1992 р. на конф. ООН з проблем зовн. сер.-ща у Ріо-де-Жанейро.

Зростаюча активність і попул. НДО певною мірою руйнує моноп. влади та концентр.-ю її в одних руках (держ. стр-рах), створ. альтерн. канали інформ-ї і тим самим як би підгот. народж. структур глоб. гром. су-ва. слід очікувати, що найближчим часом НДО стануть об’єктом інтегр. процесів.

НДО з елітних перетв у масові орг., члени можуть бути мобілізовані на підтримку зусиль лідерів.

Серед НМО є громадсько-політ., профспілкові, жін., молодіжні, наук., культурно-освітні

Найвідоміші правозахисні НУО: (Міжнародна амністія), (Нагляд за правами людини), (Міжнародна комісія юристів) і (Група захисту прав меншин), Грінпіс

Діяльність – мобіліз міжн гром думки, здійсн тиску на міжурядові орг., держави. У межах консультант відносин з міжн між уряд організаціями МНО беруть участь уроботі всіх орг. І органів системи ООН: пропан проекти договорів і конвенцій, участ в обговор, експертні, наук-техн та інші висновки, контролюють дотримання. Формування світової гром думки, довед до відома держав і між уряд орг. Світової громадської позиції стосовно договірних ініціатив. Функція соціалізації нових соц.-політ рухів до міжн співробітництва, агенти глоб гром сусп.-ва, захист інтересів громадян, моніторинг діяльності уряду.

-виступають альтернативою урядам у розв'язанні складних проблем, оскільки вони більш рухливі, швидше, ніж офіційна політика, здатні реагувати на кон'юнктуру, їхня діяльність незалежна від тимчасових політичних коливань

-ближчі за інші інститути до реальних індивідуальних інтересів, де ступінь спільності цих інтересів розвивається через безпосер особисте спілкування;

- відкриті, гнучкі; вміють легко домовлятися та ефективно співпрацювати; діють гласно, прозоро;

- є відносно незалежними у своїх рішеннях порівняно з дипломатами, зайнятими у сфері двостор відносин;

-володіють додатковою професійно значимою інформацією, якої часто не мають урядові структури, об'єднують висококваліфікованих спеціалістів;

- зосереджуються на цілях, які держави часто підпорядковують іншим зовнішньополітичним інтересам або повністю ігнорують.

20.Геополітичний формат глобальної конкуренції.

Монополізація глоб. конкуренції з боку США знищує конкуренцію як таку, перетворюючи її на монопольний глобалізм. У перспективі монопольний глобалізм США базуватиметься не на грошових, а на інтелектуальних ресурсах світу.

Найбільші зміни – підйом Китаю, Індії та Бразилії й решти, а також зміна центру геополітичного тяжіння від Атлантичного до Тихого Океану

Групою геополітичних загроз є продукт безперервної глобальної конкуренції «за місце під сонцем» (конкуренція за доступ до стратегічних ресурсів, нові переділи сфер впливу, тероризм, нео-піратство, наркоторгівля), або - результат геополітичних суперечностей.

Сьогодні вже йде процес фор-ня конк. переваг, які будуть визначальними у геополіт. конкуренції ХХІ ст. Для нац. ек - це участь у становленні вир.-техн. си-м нового технолог. укладу, рівень розв науки та освіти, розвиненість інф. си-ми, якість навк. сер-ща, рівень життя.

Глоб. конк-ція не допускає нові країни на верхній рівень технолог. піраміди. Глобалізм гарантує менш розвиненим країнам тільки одне - технологічну деградацію і падіння глобальної конкур-сті. Сьогодні Укр. в цілому відкинуті на нижні, 4й-5й рівні світової технолог. піраміди та конк-сті.