- •Розділ 1. Етнопсихологія як наука. Предмет і методи етнопсихології
- •1. Етнопсихологія як галузь психологічної науки
- •2. Зв'язок етнопсихології з іншими науками
- •3. Предмет і об'єкт дослідження етнопсихології
- •4. Основні етапи розвитку уявлень про предмет етнопсихології
- •4.1. Стародавній світ і дослідження
- •4.2. Європейські вчені про психологію народів (середина XVIII — перша половина хіх ст.)
- •4.3. Друга половина XIX ст. — становлення етнічної психології
- •4.4. Етнопсихологічні дослідження в Росії та Україні
- •4.5. Етнічна психологія 20-30-х років XX ст. У Росії та її дискредитація
- •4.6. Психологічна сутність основних понять етнопсихології
- •4.7. Основні напрями розвитку сучасної етнопсихологічної науки
- •4.8. Відродження вітчизняної етнопсихології
- •5. Методологічні принципи та методи етнопсихології
- •5.1. Методологічні принципи етнопсихології
- •5.2. Основні методи етнопсихології Загальна характеристика двох основних стратегій етнопсихологічних досліджень
- •Дослідження етнопсихології певних груп
- •5.3. Природний експеримент в етнопсихології
- •5.4. Лабораторний експеримент в етнопсихології Дослідження етнічних стереотипів методом "підбору рис" і "вільного описування"
- •Використання асоціативного експерименту в етнопсихології
- •Кроскультурний порівняльний аналіз асоціацій, які викликає певний стимул
- •Вивчення етнічної свідомості та етнічних стереотипів
- •Модифікований варіант шкали соціальної дистанції
- •5.5. Метод інтерв'ю як засіб
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Проблема етносу та нації в етнопсихології
- •1. Психологічна характеристика етносу
- •2. Умови походження та модифікації етносу
- •3. Поняття маргінальності
- •4. Соціально-психологічна сутність поняття "нація". Основні етнічні та культурологічні ознаки нації.
- •5. Поняття про національну ідентифікацію. Сучасні процеси національного та державного будівництва
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Основні статичні характеристики етносу
- •1. Психічний склад етносу
- •1.1. Структурні компоненти психічного складу
- •1.2. К. Юнг про архетипи колективного підсвідомого як основи психічного складу етносу
- •2. Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака наші
- •2.1. Ментальність та її компоненти
- •2.2. Поняття про національну ідею та шляхи її реалізації
- •3. Психологічна суть і зміст національного характеру
- •3.1. Основні структурні компоненти національного характеру
- •3.2. Діалектика національного та загальнолюдського в національному характері. Фактори розвитку національного характеру
- •3.3. Д. Чижевський про риси українського ,, національного характеру
- •4. Національна свідомість
- •4.1. Визначення національної свідомості, її головні ознаки
- •4.2. Мова та національна свідомість етносу
- •5. Етнічна самосвідомість
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Основні динамічні характеристики етносу
- •1. Проблема етнічної установки в етнопсихології
- •2. Етнічні стереотипи, їхня структура та зміст. Причини стереотипізації
- •2.1. Основні соціальні функції стереотипів
- •2.2. Психологічні механізми засвоєння соціотипової поведінки: соціалізація, наслідування, ідентифікація
- •2.3. Поняття про автостереотипи та гетеростереотипи. Явище "ефекту призми"
- •2.4. Етноцентризм: його ознаки та умови виникнення
- •2.5. Етноцентризм і націоналізм. Роль масової інформації у формуванні етностереотипів
- •2.6. Роль практичного психолога
- •Етнопсихологічний опитувальник
- •3.2. Види етнічних конфліктів і стадії їх розвитку
- •3.3. Стратегії поведінки в етнічному конфлікті та шляхи його подолання
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Етнопсихологія українців
- •1. Загальний підхід до вивчення особливостей українського етносу
- •2. Екологічний чинник
- •3. Взаємодія з іншими народами та формування українського національного характеру
- •4. Вплив геополітичного чинника на український національний характер
- •5. Вплив історичного чинника на формування української самосвідомості
- •6. Вплив релігії
- •7. Сім'я і формування українського національного характеру
- •Список використаної та рекомендованої літератури
2.1. Ментальність та її компоненти
Ментальність — поняття відносно попе в науці. Воно увійшло в наукову сферу в середині 50-х років XX ст. завдяки дослідженням французьких учених Ж. Люб'є і Р. Мандру. Останнім часом це поняття стало дуже популярним і широковживаним.
Терміном "ментальність" визначають певні соціально-психічні явища, тому, зазначає Л. Красавін, можна говорити про ментальність притаманну певній епосі, оскільки ментальність відображає духовний світ людини чи соціальної спільності, епохи або етнокультури.
Отже, категорія "ментальність" дає змогу аналізувати національний характер людей в етнічному контексті. Етнічна ментальність проявляється в домінуючих життєвих настроях людей, у характерних особливостях світовідчуття, світосприймання, в системі моральних вимог, норм, цінностей та принципів виховання, у співвідношенні магічних і технологічних методів впливу на дійсність, у формах взаємин між людьми, в сімейних засадах, у ставленні до природи та праці, в організації побуту, свят, у конкретних актах самоорганізації етносу тощо.
Таким чином, якщо йдеться про якусь психологічну рису етносу або особливість його поведінки, можна почути, що "це закладено в нашій ментальності" або "це не відповідає нашій ментальності". Отже, можна ; дати таке визначення поняття "ментальність":
Ментальність — це цілісний вираз духовних спрямувань, що не зводяться до суми суспільної свідомості (релігії, науки, мистецтва тощо), а є специфічним відображенням дійсності, зумовленим життєдіяльністю народу в певному географічному і культурно-історичному середовищі етносу.
Таким чином, ментальність — важливий етнопсихологічний феномен, і саме вона виступає інтегральною етнопсихологічною ознакою особистості, народу, нації.
Ментальність розглядають як систему, що створена трьома компонентами — емоційним, пізнавальним і поведінковим.
Емоційний (емотивний) компонент ментальності складається з емоційних станів і переживань.
Емоційний компонент дає певний енергетичний заряд ментальності, стимулює пізнавальну та поведінкову діяльність, мотивує її певним чином.
Пізнавальний (когнітивннй) компонент ментальності складається зі знання про об'єкти і ситуації життєдіяльності, які с результатом набуття індивідуального життєвого досвіду (навчання).
Пізнавальний компонент ментальності значною мірою дас змогу орієнтуватися народові в повних історичних ситуаціях.
Поведінковий (конативний) компонент — це той компонент, що виражається у діях, вчинках етносу.
Завдяки поведінковому компоненту реалізуються ціннісні орієнтації етносу.
Отже, етнічна ментальність — це цілісна система образів, уявлень, цілісно смислових утворень і "своєрідних правил життя", то стимулює і регулює найдоцільніший у цих культурних І природних умовах тип поведінки.
Типові психологічні риси етносуб'єктів, що зафіксовані в їхній ментальності, с водночас і своєрідними "мітками" того природного і соціального середовища, у якому вони сформувалися.
Саме етнічна ментальність стає на сучасному етапі відносно самостійним і навіть визначальним соціально-історичним фактором, що зумовлює не тільки процеси етногенезу, а й суспільно-політичні процеси в державі.