4. Створення концепція національної школи.

Сутнісні основи національного виховання визначаються ідеями національного світогляду, філософії, ідеології, засадами родинного виховання, народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що увібрали в себе надбання національної виховної мудрості.

У загальноосвітній школі здійснюється філософсько-світоглядна підготовка школярів, формування у них наукового світогляду; озброєння учнів знаннями закономірностей розвитку природи і суспільства, народного світорозуміння та світосприймання, національної психології і характеру; формування політичної культури учнів, цілісних уявлень про історію розвитку суспільства і національної культури; розвиток творчого мислення та пізнавального інтересу до ідейно-моральної спадщини, культурно-історичних традицій, міфології, фольклору, вірувань української нації.

Дуже важливо, щоб у процесі виховання у загальноосвітній школі приділялась увага формуванню правосвідомості і громадської відповідальності, культури взаємин між учнями і культури спілкування з дорослими, оволодінню учнями відповідними етичними знаннями, нормами поведінки, навичками і уміннями безконфліктної взаємодії людей, вихованню поваги до людської гідності та честі дівчат і юнаків, умінню встановлювати морально чисті, доброзичливі та гуманні стосунки між статями, почуття відповідальності та взаємоповаги у відносинах юнаків і дівчат; психологічній підготовці молоді до сімейного життя.

Основними завданнями у виховній діяльності позашкільних закладів є насамперед забезпечення потреб особистості в самореалізації, підвищення інтелектуального, духовного, фізичного, емоційного рівня вихованців шляхом їх участі у різних видах творчої діяльності; створення умов для одержання вихованцями додаткової освіти, набуття ними умінь і навичок за допомогою участі у творчих об'єднаннях за інтересами; пошук, підтримка та розвиток юних талантів та обдарувань, виховання творчої еліти у різних галузях суспільства, стимулювання творчого самовдосконалення дітей та молоді.

Вищі навчальні заклади України покликані забезпечити підготовку свідомої національної інтелігенції, оновлення і збагачення інтелектуального генофонду нації, виховання її духовної еліти, примноження культурного потенціалу, який забезпечить високу ефективність діяльності майбутніх спеціалістів. Вища школа повинна забезпечити виховання майбутніх спеціалістів авторитетними, високоосвіченими людьми, носіями високої загальної, світоглядної, політичної, професійної, інтелектуальної, емоційної, естетичної, фізичної та екологічної культури.

Основними складовими вихованості, загальної і професійної культури випускника вузу мають стати: професійна спрямованість і виробнича майстерність; широкий кругозір і культурно-інтелектуальна ерудиція; національна самосвідомість, де­мократизм, гуманізм, інтелігентність і моральна бездоганність; гармонія раціонального і емоційного, етичного і естетичного; дисциплінованість і організованість, заповзятливість і ініціативність у повсякденній діяльності; творче натхнення і оптимізм, здібність працювати цілеспрямовано на перспективу і з повною віддачею сил, підхоплюючи цінні думки і оперативно втілюючи їх у життя; підвищена вимогливість до себе, відвертість, конкурентноздатність, розвинута потреба у самовдосконаленні, вміння систематично поглиблювати свій духовний потенціал, зміцнювати фізичні сили і здоров'я.