4. Права

4.1. Бухгалтерська служба має право:

4.1.1. Вимагати від підрозділів підприємства представлення матеріалів (планів, звітів, довідок тощо), необхідних для здійснення роботи, що входить у компетенцію бухгалтерської служби.

4.1.2. Підписувати бухгалтерські звіти і баланси підприємства, документи, що служать підставою для прийому і видачі грошей, матеріальних і інших цінностей, а також змінюють кредитні і розрахункові зобов'язання підприємства.

4.1.3. Розглядати і візувати договори й угоди, укладені підприємством, накази про встановлення і зміну умов оплати праці і преміювання, про прийом, звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб на підприємстві, про списання цінностей.

4.1.4. Не приймати до виконання й оформлення документи за операціями, що порушують чинне законодавство України і встановлений порядок прийому, оприбуткування, зберігання й витрати коштів, устаткування, матеріальних і інших цінностей.

4.1.5. Представляти керівництву підприємства пропозиції про накладення стягнень на осіб, що допустили недоброякісне оформлення і складання документів, недостовірність даних, несвоєчасну їх передачу.

4.1.6. Вносити керівникові підприємства пропозиції щодо вдосконалення порядку ведення бухгалтерського обліку, складання звітності, здійснення контролю, провадження фінансово-господарської діяльності.

4.1.7. Здійснювати зв'язок з іншими організаціями з питань, що входять до компетенції бухгалтерії.

4.2. Конкретні права та обов’язки головного бухгалтера та працівників встановлюються відповідними посадовими інструкціями.

5. Відповідальність

5.1. Бухгалтерська служба несе колективну відповідальність за:

- якість і своєчасність виконання завдань і функцій, покладених на підрозділ, а також за повну реалізацію прав, наданих підрозділу;

- дотримання вимог нормативних правових документів із праці;

- правильність, повноту і якість проведення заходів щодо реалізації політики підприємства в галузі господарсько-фінансової діяльності;

5.2. Головний бухгалтер несе персональну відповідальність за:

- дотримання вимог чинного законодавства в процесі керівництва підрозділом;

- своєчасне виконання наказів керівництва;

5.3. Персональна відповідальність інших працівників підрозділу встановлюється відповідними посадовими інструкціями.

НАКАЗ

по ТОВ «Інтрон»

від 29 березня 1990р. № 15-24

Керуючись Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV (далі – Закон про бухгалтерський облік), затвердженими МФ України національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, інструкціями та іншими нормативними актами, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності, виконуючи вимоги, передбачені Статутом підприємства, з метою отримання прибутків та задоволення матеріальних та інших соціальних потреб працівників підприємства, наказую:

Здійснити організаційні заходи щодо порядку ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, складання та подання звітності.

Створення організаційної основи бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції власників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрон», надалі – ТОВ «Інтрон», та передбачає встановлення відповідних обов'язків його керівника та працівників бухгалтерії:

1. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві і на виконання пункту 4 статті 8 Закону про бухгалтерський облік встановити у ТОВ «Інтрон» таку форму організації бухгалтерського обліку:

1.1. Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерською службою підприємства, яку очолює головний бухгалтер:

1.1.2. Кількісний та якісний склад бухгалтерії визначається штатним розписом і затверджується окремим наказом керівника підприємства.

2. Встановити, що права й обов'язки головного бухгалтера та всіх посадових осіб бухгалтерії визначаються Законом про бухгалтерський облік, цим наказом та затвердженими посадовими інструкціями:

2.1. Відповідно до пункту 7 статті 8 Закону про бухгалтерський облік, головний бухгалтер підприємства:

2.1.1. Забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання й подання у встановлені строки фінансової звітності;

2.1.2. Організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій (йому відомих);

2.1.3. Бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних із недостачею та відшкодуванням втрат від недостачі, крадіжок і псування цінностей підприємства;

2.1.4. Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства (якщо вони є);

2.1.5. Розробляє та забезпечує дотримання єдиних організаційних та методичних основ ведення бухгалтерського обліку всіма структурними підрозділами підприємства.

2.2. Розпорядження головного бухгалтера, які стосуються становлення та здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві, є обов'язковими до виконання усіма структурними підрозділами й всіма працівниками підприємства.

2.2.1. Цим наказом головний бухгалтер наділяється правом другого підпису, який він ставить на первинних бухгалтерських документах, реєстрах бухгалтерського обліку та відповідних звітах.

2.3. Головний бухгалтер несе особисту відповідальність перед керівником підприємства, призначеним на відповідну посаду власником(ми) підприємства, згідно з переліком питань, наведених у пункті 2.1 цього наказу.

2.3.1. За відсутності головного бухгалтера вищезазначені (див. п. 2.1 цього наказу) обов'язки та відповідальність покладаються на його першого заступника.

2.3.2. У разі відсутності з поважних причин і головного бухгалтера, і його першого заступника - на іншого працівника бухгалтерії, згідно з окремим письмовим розпорядженням керівника підприємства.

2.3.3. Відповідальність інших працівників бухгалтерії регулюється посадовими інструкціями, які затверджуються керівником підприємства.

3. Затвердити перелік посадових осіб, які наділяються правом дозволу на проведення господарських операцій. Зразки підписів відповідних осіб за переліком затверджуються окремим наказом керівника та доводяться до відповідних структурних підрозділів.

3.1. Перелічені особи наділяються правами та несуть всю повноту відповідальності за відповідність проведених операцій чинному законодавству та статуту підприємства, згідно з посадовими інструкціями.

4. Затвердити перелік посадових осіб, яким дозволено отримувати та видавати товарно-матеріальні цінності. Зразки підписів відповідних посадових осіб за переліком затверджуються окремим наказом керівника та доводяться до відповідних структурних підрозділів.

4.1. Перелічені особи наділяються правами та несуть усю повноту відповідальності за відповідність здійснених операцій законодавчим актам та статуту підприємства, згідно з посадовими інструкціями та чинними законодавчими актами України.

5. Затвердити перелік посадових осіб, які складають звітність, за її призначенням згідно з вимогами Закону про бухгалтерський облік, національних стандартів (положень) бухгалтерського обліку, звітності з обліку податків та платежів. Зобов'язати згаданих посадових осіб 4 до цього наказу, підписувати відповідні звіти підприємства.

5.1. Покласти на вказаних осіб усю повноту відповідальності за якість підготовки й своєчасність подання такої звітності.

6. Затвердити правила й графік документообігу.

7. Відповідальність за приймання документації на тимчасове зберігання до архіву підприємства, за зберігання документації в архіві та здавання відповідної документації до державного архіву покласти на відповідальну особу:

7.1. Видачу документації у тимчасове користування посадовим особам підприємства здійснювати за письмовим дозволом головного бухгалтера підприємства, а не працівникам підприємства з письмового розпорядження керівника підприємства;

7.2. Видачу документів стороннім особам здійснювати за письмовим дозволом керівника підприємства.

8. З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку й звітності проводити інвентаризацію майна й фінансових зобов'язань, відповідно до статті 10 Закону про бухгалтерський облік та інших нормативних документів:

8.1. Інвентаризація активів і зобов'язань, під час якої перевіряються їх наявність, документальне підтвердження і стан та дається оцінка, визначається ефективність застосування окремих принципів, методів і процедур бухгалтерського обліку і розробляються пропозиції щодо зміни окремих параметрів облікової політики на наступний звітний період (рік), проводиться перед складанням річної фінансової звітності підприємства в обов'язковому порядку. Точний час і порядок її проведення, відповідальні особи визначаються керівником підприємства окремим письмовим розпорядженням (наказом) керівника;

8.2. У всіх інших випадках об'єкти й періодичність проведення інвентаризації визначаються керівником підприємства на підставі чинного законодавства у міру необхідності. Час та перелік інвентаризації об'єктів визначаються окремим письмовим розпорядженням (наказом) керівника підприємства.

8.3. Для проведення інвентаризаційної роботи (планових та незапланованих інвентаризацій активів та зобов'язань, списання основних засобів, малоцінки, інших матеріальних цінностей тощо) затвердити постійно діючу інвентаризаційну комісію у складі: директор підприємства – голова комісії; головний бухгалтер – член комісії; менеджер з продажів – член комісії;

8.3.1. Права й обов'язки та завдання, які покладаються на членів постійно діючої інвентаризаційної комісії, визначені Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. №69 (далі – Інструкція 69).

8.3.2. Додатково до завдань, обумовлених Інструкцією 69, на постійно діючу інвентаризаційну комісію покладаються завдання: з визначення ефективності застосовуваних на підприємстві принципів, методів і процедур облікової політики; з проведення робіт щодо оцінки активів та зобов'язань; з розробки та затвердження пропозицій щодо їх зміни на наступний звітний рік, проведення внутрішнього контролю на підприємстві.

8.4. Для проведення раптової інвентаризації каси підприємства створити комісію у складі:

фінансового директора – голова комісії;

бухгалтера з обліку розрахунків – член комісії;

менеджера з економічних питань – член комісії;

8.5. Інвентаризація каси підприємства проводиться не рідше одного разу на місяць.

9. Загальну відповідальність за ведення податкового обліку покласти на бухгалтера з обліку питань оподаткування.

Закріпити за окремими працівниками бухгалтерії конкретні ланки обліку:

9.1. Виписування податкових накладних та ведення книг обліку продажу та придбання доручити бухгалтеру.

9.2. Ведення підрахунку валових доходів та валових витрат покласти на бухгалтера. Облік валових доходів та валових витрат здійснювати за окремими розрахунками у форматі діючої звітності про прибуток підприємства.

10. Відповідальність за недопущення несанкціонованого доступу до облікової інформації покласти на головного бухгалтера підприємства.

Впровадити на підприємстві такі форми, методи, норми та процедури, які стосуються облікової політики підприємства.

11. Форма обліку:

Застосовувати на підприємстві комп'ютерну бухгалтерську програму «Дебет плюс». Відповідальність за рівень відповідності реєстрів обліку, порядку й способу реєстрації й узагальнення інформації, передбачених цією комп'ютерною програмою, вимогам законодавства, покладається на головного бухгалтера підприємства.

11.1. Здійснювати обробку облікової інформації на окремих дільницях (підрозділах) таким чином:

11.1.1. Із застосуванням комп'ютерної техніки: відділ маркетингового консалтингу, відділ бухгалтерського обслуговування; відділ програмного забезпечення; юридичний відділ;

11.2. Затвердити перелік первинних документів, які застосовуються підприємством у практичній діяльності й офіційно затверджені відповідними державними органами.

Графік документообігу повинен містити всі документи, в тому числі розроблені та застосовувані підприємствами.

11.3. Затвердити форми первинних облікових документів (зведених первинних документів), які застосовуються підприємством у практичній діяльності, але не затверджені відповідними державними органами, в тому числі форми первинних документів та форми зведених облікових документів, форми реєстрів бухгалтерського обліку, що складаються на дільницях з автоматизованим обліком.

11.4. Визначити перелік документів, які варто відносити до бланків суворої звітності.

11.5. Для ведення обліку руху бланків суворої звітності, видачі (здавання невикористаних) бланків відповідним посадовим особам, приймання звітності за виданими бланками суворого обліку та їх передавання на постійне зберігання до архіву підприємства призначається один з бухгалтерів.

11.5.1. Затвердити перелік посадових осіб, які використовують бланки суворої звітності у своїй роботі.

11.5.2. Затвердити право підпису довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, укладання угод :

директор – перший підпис;

головний бухгалтер – другий підпис;

11.6. Згідно з пунктом 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України 24.05.95 р. за №88, всі первинні документи, облікові реєстри, фінансова, статистична та інша звітність складаються українською мовою. Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати узгоджений автентичний переклад українською мовою, відповідно до вимог Закону України «Про засади державної мовної політики».

11.7. Установити місце зберігання (архів підприємства) первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку, виготовлених як на паперових, так і на магнітних носіях інформації (дискети, компакт-диски) і визначити строки їх зберігання. Доступ сторонніх осіб до такого приміщення (архіву) без спеціального на те дозволу заборонити.

12. Затвердити систему й форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій.

12.1. Для підтвердження достовірності фінансової звітності щорічно проводити аудиторські перевірки фінансової звітності незалежною аудиторською фірмою.

13. Використовувати на підприємстві таку методику бухгалтерського обліку:

13.1. До основних засобів відносити матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), первісна вартість яких більша за 1000 грн.

13.1.1. Фактичні витрати на ремонт основних засобів включати до складу витрат виробництва;

13.1.2. Нарахування амортизації за основними засобами здійснювати прямолінійним методом;

13.1.3. Переоцінку основних засобів проводити, якщо їх залишкова вартість значно (більш як на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу;

13.1.4. Обліковою одиницею бухгалтерського обліку основних засобів вважати об'єкт основних засобів;

13.1.5. Ліквідаційну вартість об'єктів основних фондів не розраховувати та з метою амортизації прийняти рівною 0.

13.2. Термін використання нематеріальних активів визначати по кожному об'єкту окремо, в момент його зарахування на баланс, виходячи з:

13.2.1. Терміну використання подібних нематеріальних активів;

13.2.2. Передбачуваного морального зносу, правових чи інших подібних обмежень щодо строків використання та інших факторів;

13.2.3. Амортизацію нематеріальних активів здійснювати прямолінійним методом;

13.2.4. Здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок;

13.3 Вважати матеріальні активи з терміном корисного використання (експлуатації) понад один рік вартістю до 1000 грн. малоцінними необоротними матеріальними активами (МНМА):

13.3.1. Амортизацію за МНМА нараховувати у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решти 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом;

13.4. Матеріальні активи, що використовуються не більше одного року, вважати малоцінними та швидкозношуваними предметами (МШП):

13.4.1. Нарахування зносу за МШП здійснювати у розмірі 100 (сто) відсотків балансової вартості таких предметів при передачі їх зі складу в експлуатацію. Здійснювати обов'язкове ведення кількісного обліку таких предметів у розрізі матеріально відповідальних осіб до моменту їх повної ліквідації (списання з балансу);

13.5. Визнання та первісну оцінку запасів (матеріалів, сировини, палива, комплектуючих виробів, товарів) здійснювати залежно від шляхів надходження запасів на підприємство: придбані за плату, виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу, одержані безоплатно, придбані у результаті обміну на подібні та неподібні запаси згідно з ПСБО 9 «Запаси»:

13.5.1. Обліковою одиницею бухгалтерського обліку запасів вважати найменування запасів (альтернативний варіант – однорідна група);

13.5.2. Застосовувати періодичну систему оцінки запасів (альтернативний варіант – постійна система оцінки);

13.5.3. Оцінку незавершеного виробництва здійснювати за нормативними затратами;

13.5.4. Оцінку запасів при відпуску у виробництво чи іншому вибутті здійснювати за методом середньозваженої собівартості;

13.5.5. При складанні балансу здійснювати оцінку запасів та відображати у бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації;

13.5.6 Транспортно-заготівельні витрати, що входять до первісної вартості запасів, придбаних за плату, безпосередньо включаються до собівартості запасів;

13.5.7 Облік інших витрат, що входять до первісної вартості запасів, придбаних за плату, щомісяця відносити на вартість придбаних запасів.

13.6. Оцінку запасів (покупних товарів для роздрібної торгівлі) здійснювати за цінами продажу.

13.7. Суми доходів відображати в бухгалтерському обліку відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», яке затверджене наказом МФ України від 29.11.99 р. №290.

13.8. Оцінку ступеня завершеності операцій з надання послуг здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи; при цьому в бухгалтерському обліку доходи відображати у звітному періоді після оформлення акта про виконання робіт (надання послуг), застосувати спосіб вивчення виконаної роботи, за винятком випадків, коли дохід від надання послуг не може бути вірогідно визначений.

13.9. Витрати відображати в бухгалтерському обліку відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», яке затверджене наказом МФ України від 31.12.99 р. №318:

13.9.1. Затвердити перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);

13.9.2. Затвердити перелік і склад, порядок розподілу змінних і постійних загальновиробничих витрат;

13.9.3. Витрати майбутніх періодів списуються на витрати відповідно до спеціальних розрахунків, які здійснюються на підставі кошторису витрат на виробництво продукції, виконання робіт (надання послуг) із урахуванням планової кількості виробів, робіт (послуг).

13.10. Величину резерву сумнівних боргів розраховувати за методом класифікації дебіторської заборгованості (із застосування коефіцієнта сумнівності для кожної групи боржників). Для створення резерву відкриваються окремі субрахунки за кожним дебітором.

14. Затвердити перелік створюваних на підприємстві резервів (фондів) та порядок формування та витрачання коштів таких фондів.

15. Для класифікації поточних зобов'язань, оборотних активів, дебіторської заборгованості, МШП, МНМА та інших статей балансу керуватися встановленою технологією виробництва та затвердженою технологічною документацією з тривалістю операційного циклу 11 місяців.

16. На підприємстві застосовуються форми та системи оплати праці згідно з умовами, передбаченими колективним договором:

17. Затвердити такі строки видавання готівки, норми витрат та терміни звітування за окремими операціями:

17.1. Установити дні видавання готівки із каси підприємства для заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат;

17.2. Установити норму представницьких витрат у визначеному розмірі.

17.3. Застосовувати на підприємстві передбачені чинними нормативними актами граничні норми добових на службові відрядження, граничну величину розрахунків готівкою, строки звітування за витрачання коштів тощо.

18. Відповідальність за організацію робіт з ведення обліку, зберігання й видавання трудових книжок і виконавчих листів покласти на менеджера з кадрів.

19. Загальний контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою:

19.1. Контроль за виконанням конкретних пунктів наказу покладається на визначених відповідальних осіб.

20. Зі змістом наказу ознайомити (під розписку) усіх посадових осіб, причетних до його виконання.

Керівник підприємства: Альперович Михайло Євгенович (підпис)

З наказом ознайомлені: ________________________________________ 

(назва установи, організації)

ЗАТВЕРДЖУЮ (уповноважена особа) (ПІБ, підпис) «___» ______________ 201_ р.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ БУХГАЛТЕРА З ОБЛІКУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ I. Загальні положення Бухгалтер з розрахунку зарплати відноситься до категорії фахівців. На посаду бухгалтера з розрахунку зарплати призначається особа, яка має вищу економічну освіту і стаж фінансово-господарської роботи не менше 2 років. Призначення на посаду бухгалтера та звільнення з неї здійснюється наказом директора за поданням головного бухгалтера. Бухгалтер з розрахунку зарплати повинен знати: - законодавство про бухгалтерський облік; - постанови, розпорядження, накази, інші керівні, методичні та нормативні матеріали фінансових та контрольно-ревізійних органів з питань організації бухгалтерського обліку та складання звітності, а також ті, що стосуються господарсько-фінансової діяльності підприємства; - цивільне право, фінансове, податкове і господарське законодавство; - структуру і штатний розклад підприємства, його профіль, спеціалізацію і перспективи розвитку; - положення та інструкції з організації бухгалтерського обліку на підприємстві, правила його ведення; - порядок оформлення операцій і організацію документообігу за ділянками обліку; - форми і порядок фінансових розрахунків; - методи економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства, виявлення внутрішньогосподарських резервів; - порядок приймання, оприбуткування, зберігання і витрати грошових коштів, товарно-матеріальних і інших цінностей; - правила розрахунку з дебіторами і кредиторами; - умови оподаткування юридичних і фізичних осіб; - порядок списання з рахунків бухгалтерського обліку нестач, дебіторської заборгованості та інших втрат; - правила проведення інвентаризацій коштів і товарно-матеріальних цінностей; - порядок і терміни складання бухгалтерських балансів і звітності; - правила проведення перевірок і документальних ревізій; - засоби обчислювальної техніки, комунікацій і зв'язку та можливості їх застосування для виконання обліково-обчислювальних робіт та аналізу виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємства; - передовий вітчизняний та закордонний досвід удосконалення організації обліку; - економіку, організацію виробництва, праці і управління; - основи технології будівництва і виробництва; - ринкові методи господарювання; - законодавство про працю та охорону праці України; - правила і норми охорони праці. Бухгалтер з розрахунку зарплати підпорядковується безпосередньо головному бухгалтеру. В період тимчасової відсутності бухгалтера з розрахунку зарплати (відпустка, хвороба, ін.) його обов'язки виконує особа, призначена наказом директора, яке несе відповідальність за їх належне використання. II. Завдання та обов'язки Здійснює прийом, аналіз і контроль табелів обліку робочого часу і готує їх до лічильної обробки. Приймає і контролює правильність оформлення листків про тимчасову непрацездатність, довідок з догляду за хворими та інших документів, що підтверджують право на відсутність працівника на роботі, готує їх до лічильної обробки, а також для складання встановленої бухгалтерської звітності. Здійснює нарахування заробітних плат працівникам підприємства, здійснює контроль за витрачанням фонду оплати праці. Здійснює реєстрацію бухгалтерських проводок та їх рознесення. Здійснює нарахування та перерахування страхових внесків у державні позабюджетні соціальні фонди, заробітних плат робітників і службовців, інших виплат та платежів, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства. Готує періодичну звітність по ЕСН у встановлені терміни, стежить за збереженням бухгалтерських документів, оформлює їх відповідно до встановленого порядку для передачі в архів. Веде на основі відомостей виплату зарплати працівникам підприємства. Здійснює контроль за дотриманням касової дисципліни, розрахунками з підзвітними особами. Готує дані для складання балансу й оперативних зведених звітів про доходи і витрати грошових коштів. Бере участь у розробці і впровадженні раціональної планової й облікової документації, прогресивних форм і методів ведення бухгалтерського обліку на основі застосування сучасних засобів обчислювальної техніки та інформаційних технологій. Надає методичну допомогу працівникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності й економічного аналізу. Систематично підвищує свою кваліфікацію на курсах і семінарах з бухгалтерського обліку. Виконує інші доручення головного бухгалтера. III. Права Бухгалтер з розрахунку зарплати має право: Знайомитися з проектами рішень керівництва, що стосуються його діяльності. Вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи, пов'язаної з передбаченими даною інструкцією. Запитувати за дорученням керівництва від підрозділів інформацію і документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків. Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обов'язків. Підписувати організаційно-розпорядчі документи з питань, що входять до його функціональних обов'язків, а також платіжних та інших фінансових документів. IV. Відповідальність Бухгалтер з розрахунку зарплати несе відповідальність за: Неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених цією посадовою інструкцією, – в межах, визначених чинним законодавством України. Правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, – в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України. Завдання матеріальної шкоди – в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України. Незабезпечення дотримання трудової і виконавчої дисципліни.

УЗГОДЖЕНО

Керівник структурного підрозділу:	________ (підпис)	______________________ (ПІБ)	«____» ________ ____р.
Начальник юридичного відділу:	________ (підпис)	______________________ (ПІБ)	«____» ________ ____р.
З інструкцією ознайомлений:	________ (підпис)	______________________ (ПІБ)	«____» ________ ____р.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ГРАФІК РОБОТИ БУХГАЛТЕРА З ОБЛІКУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Найменування роботи	Строк виконання		Кому передається виконана робота	Примітка
	день або число	час
І. Графік робочого дня
Приймання первинної докумен­тації з нарахування заробітної плати від відділів	Понеділок, Середа	9.00 – 11.00	—
Приймання оформлених лист­ків тимчасової непрацездатності з витягами з протоколів засідань комісій соцстраху, профкому	Вівторок, Четвер	9.00 – 11.00	—
Приймання інших первинних документів з нарахування заробітної плати	Те саме	9.00 – 11.00	—
Приймання документів з утри­мання із заробітної плати	Те саме	9.00 – 11.00	—
Контроль за правильністю оформлення первинних документів	Те саме	9.00 – 11.00	—
Видання довідок	П’ятниця	9.00 – 11.00	—
Обробка первинних документів	Щодня	11.00 – 13.00	—
Складання нагромаджувальних реєстрів, узагальнення інформації	Те саме	14.00 – 17.00	—
ІІ. Графік місця
Складання облікових відомостей із заробітної плати	2–ге	14.00 – 17.00	Економісту фінансисту
Складання розробленої таблиці № 5	3–тє	14.00 – 17.00	—
Складання та оформлення платіжних відомостей за другу половину минулого місяця	4-те	14.00 – 17.00	Старшому касиру
Складання розробленої таб­лиці №1 «Розподіл заробітної плати»	4-те	9.00 – 11.00	Головному бухгалтеру
Складання і оформлення платіж­них відомостей на виплату заро­бітної плати за першу половину поточного місяця	15 – 18	9.00 – 11.00	Старшому касиру
Підготовка облікових відомостей	25 – 31	9.00 – 11.00	—

ПЕРЕЛІК ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ

В Україні існує доволі широка законодавча база у сфері оплати паці, зокрема її обліку, яка включає велику кількість законів, положень, постанов, наказів та інструкцій. Можна сказати, що для ефективного обліку розрахунків з оплати праці їх достатньо, тому що в них детально розглядаються основні засади та особливості оплати праці та її обліку на підприємстві.

До найважливіших регламентних документів належать Положення про бухгалтерію, посадові інструкції, наказ про облікову політику.

Положення про бухгалтерію є внутрішнім нормативним актом, який визначає порядок створення, права, обов’язки, та організацію роботи служби, зокрема бухгалтерії. Даний документ відноситься до уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації і має чітко визначену структуру:

• загальні положення;

• цілі і завдання;

• функції;

• права і обов’язки головного бухгалтера (його заступників);

• службові зв’язки;

• організація роботи.

Посадові інструкції для робітників бухгалтерії розробляє головний бухгалтер за допомогою своїх заступників і найбільш кваліфікованих працівників і затверджує керівник підприємства.

Посадова інструкція – це внутрішній документ, у якому зафіксовані загальні завдання, що торкаються усіх працівників бухгалтерії, функції, обов’язки, права і відповідальність конкретної посадової особи, якщо вона порушує (не повністю виконує) свої обов’язки або не використовує своїх прав з метою кращій організації обліку.

Посадова інструкція розробляється з урахуванням посади кожного працівника, його кваліфікації, спеціальної освіти, і інших вимог, які до них висуваються.

Ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається з розробки його облікової політики, яка передбачає вибір комплексу методичних прийомів, способів і процедур організації і ведення бухгалтерського обліку підприємством з числа загальноприйнятих в державі.

Облікова політика – одне з важливих питань організації бухгалтерського обліку, правильне оформлення якої сприяє достовірному визначенню фінансового результату і вимагає правильного оформлення, повного розкриття у фінансовій звітності. Розробляючи методи і принципи облікової політики, підприємства повинні враховувати її вплив на суми визнаних витрат або доходів, фінансові результати. Як правило, облікова політика, сформована підприємством, уточнює моменти визнання витрат і сприяє поданню достовірної фінансової інформації.

Потрібно зауважити, що питання облікової політики підприємства не відпрацьовані досить в теоретичному плані. Щоб донести їх до практики підприємства, доцільно розробити окремий нормативний документ П(С)БО «Облікова Політика».

Документом, в якому фіксуються положення облікової політики, є наказ або розпорядження керівника підприємства, який складається на кожний наступний звітний рік. Складання наказу, що затверджує на поточний рік прийняту методологію бухгалтерського обліку та його організацію вимагається Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Наказ про облікову політику – це документ внутрішнього користування, який підписують особи, що мають право першого та другого підпису (традиційно – керівник та головний бухгалтер або бухгалтер).

При складанні наказу, крім факторів нормативно-правового характеру, необхідно також враховувати: юридичний статус підприємства (форма власності та організаційно-правова форма), галузеву специфіку підприємства, наявність кваліфікованих бухгалтерських кадрів та ін. Сам наказ має повно відображати особливості організації та ведення бухгалтерського обліку і складання звітності на підприємстві. Форма та зміст наказу на сьогодні не регламентуються.

Внесення змін до наказу про облікову політику протягом поточного року не допускається. Цю принципову норму регламентує чинний Закон. Будь-яка зміна положень облікової політики має бути обґрунтована і відображена у пояснювальній записці до річного звіту підприємства.

До основних положень з обліку праці та її оплати, що наводяться в наказі про облікову політику відносяться:

• форми кадрової документації;

• форми, системи, розміри заробітної плати ті інших виплат;

• встановлення режиму роботи;

• нормування і оплата праці;

• порядок створення резервів на виплату відпусток, щорічної винагороди за вислугу років, винагород за підсумки роботи за рік;

• порядок обробки та зберігання первинних документів та регістрів обліку з оплати праці;

• строк подання первинних документів з обліку праці та її оплати до бухгалтерії підприємства;

• зміни в організації праці.

Основним документом, який визначає оплату праці на підприємстві є Положення про оплату праці на підприємстві. Даний документ містить:

• загальні принципи організації оплати праці на підприємстві, системи і форми оплати праці;

• штатний розклад працівників підприємства;

• побудову основної оплати праці з інструкціями по посадах і професіях тарифних ставок;

• обумовлені доплати, надбавки і компенсації із зазначенням їх розмірів;

• інші преміальні системи, що використовуються на підприємстві.

Основні нормативно правові-документі, які становлять нормативну базу для обліку витрат на оплату праці:

• Господарський кодекс України;

• Громадянський кодекс України;

• Податковий кодекс України;

• Кодекс законів про працю України;

• Закон України «Про оплату праці»;

• Закон України «Про відпустки»;

• Закон України «Про колективні договори та угоди»;

• Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

Таким чином, ми бачимо, що існує багато особливостей з обліку та організації оплати праці на підприємстві, які належним чином визначені в існуючих нормативно-правових та регламентних документах. Але хоча існуючі законодавчі та нормативні документи дуже повно визначають усі ці особливості, істотним недоліком є те, що вони дуже часто додаються змінами та доповненнями. Тому бухгалтер повинен ретельно слідкувати за цими змінами, щоб уникнути помилок при веденні обліку.

СПИСОК ПЕРВИННИХ ДОКУМЕНТІВ

Відповідно до Наказу Держкомстату України від 5 грудня 2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», були затверджені і введені в дію з 1 січня 2009 року нові форми первинної облікової документації з питань обліку особового складу, використання робочого часу, розрахунків по заробітній платі, а саме:

• № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу»;

• № П-2 «Особова картка працівника»;

• № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки»;

• № П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)»;

• № П-5 «Табель обліку використання робочого часу»;

• № П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника»;

• № П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)».

Нові типові форми первинного обліку розроблені для систематизації та визначення стандартного уніфікованого переліку показників, що потрібні для складання звітних форм державних статистичних спостережень з праці; удосконалення їх дизайну, полегшення заповнення і ведення респондентами, зокрема в електронному вигляді. Форми первинного обліку подані відповідно до норм діючого законодавства з врахуванням змін, що передбачені проектом нового Трудового кодексу України. При розробці системи показників відповідних типових форм враховані міжнародні рекомендації та стандарти системи показників зі статистики зайнятості й оплати праці, пропозиції респондентів та користувачів інформації з питань статистики праці.

Підприємства можуть використовувати також й інші форми первинних документів, поряд з тими що визначені чинним законодавством щодо організації обліку праці та її оплати. Проте, слід пам’ятати, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Для обліку прийнятих на роботу працівників застосовується «Наказ (розпорядження) про прийом на роботу» (форма № П-1).

На підставі підписаного наказу (розпорядження) про прийом на роботу відділ кадрів заповнює документ первинного обліку форму № П-2 «Особова картка працівника», робить відповідні записи у трудовій книжці; бухгалтерія відкриває особовий рахунок чи аналогічний йому документ. Крім того кожному працівнику присвоюється табельний номер, який у подальшому проставляється на всіх документах, котрі стосуються цього працівника. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів.

Для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надається працівникам у відповідності з чинними законодавчими актами і положеннями, колективними договорами, контрактами та графіками відпусток застосовується «Наказ (розпорядження) про надання відпустки» (форма № П-3), який заповнюється у двох примірниках. Один залишається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії. Наказ підписується начальником відділу та керівником підприємства.

При звільненні працівників, за винятком тих, які звільняються вищестоящим органом, оформляється працівником відділу кадрів у двох примірниках на всіх працівників «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)» (форма № П-4). Один екземпляр залишається у відділі кадрів, а другий передається в бухгалтерію. Наказ підписується начальником відділу та керівником підприємства.

Облік використання робочого часу здійснюється відділом кадрів або іншою уповноваженою особою (форма № П-5). Для обліку використання робочого часу застосовують табель обліку використання робочого часу. Дані табельного обліку використовуються також для визначення заробітку працівників, які перебувають на погодинній оплаті праці, та окремих виплат іншим працівникам.

Табель являє собою іменний список усіх працівників з позначками проти кожного прізвища про використання робочого часу.

Зведеним документом, який відображає розрахунки з робітниками і службовцями, є розрахунково-платіжна відомість (форма № П-6, П-7). Ця відомість складається щомісяця у розрізі працівників. Відомість складається з чотирьох частин. У першій частині вказується прізвище, ім’я, по-батькові кожного працівника і його посада, у другій – суми всіх видів нарахованої заробітної плати, в третій – утримання за їх видами, а в четвертій – суми, які належать до виплати.

Штатний розклад підписується заступником керівника, потім погоджується з головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства. Зміни до штатного розкладу вносяться наказом керівника юридичної особи в міру необхідності – у випадках зміни організаційної структури юридичної особи, штатної чисельності, зміни найменування посад тощо. Штатний розклад складається і затверджується кожного року. Зміни до штатного розкладу вносяться наказом керівника підприємства. На підприємствах повинні розроблятися також посадові інструкції щодо конкретної штатної посади.

Накази про приймання, переведення і звільнення співробітників, а також про внесення змін до штатного розкладу обов’язково повинні зберігатися у відділі кадрів. Облік наказів ведеться в спеціальній книзі.

Також необхідний облік трудових книжок, які повинні зберігатися у відділі кадрів. Необхідно також обов’язково складати і затверджувати графік щорічних відпусток, а також вести облік відряджень, лікарняних листів, табелів обліку робочого часу.

Документи з особового складу та нарахувань працівникам є досить важливими і вимагають особливої ретельності і акуратності при оформленні, веденні і зберіганні протягом тривалого часу.