Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РИНОК ПНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
297.98 Кб
Скачать

Основні відмінності між ф'ючерсними та форвардними контрактами такі:

1. Ф'ючерси є біржовими угодами. Насамперед це означає, що вони є високоліквідними фінансовими інструментами. Базовими виступа­ють тільки певні види активів, які користуються попитом на біржо­вому ринку. Ф'ючерсні контракти стандартизовані щодо кількості, якості базового активу, дати поставки.

Форварди — позабіржові угоди, тому їх ліквідність значно ниж­ча. Вторинний ринок форвардних угод дуже обмежений. Базовим активом може бути вибраний будь-який актив. Обсяг базового акти­ву та дата поставки обумовлюються самими учасниками угоди.

  1. Менше ніж 2% ф'ючерсних угод закінчуються поставкою, фор­варди, навпаки, орієнтовані на реальну поставку активу.

  2. У результаті щоденного котирування ф’ючерсних контрактів на біржі існують тимчасові грошові потоки, пов'язані з нарахуван­ням або зняттям коштів із рахунків учасників ринку. У форвардах подібний режим може встановлюватись за домовленістю партнерів, але частіше режим поточних розрахунків не встановлюється, а отже, не виникають тимчасові грошові потоки, як на ф'ючерсному ринку.

  3. У торгівлі ф'ючерсними контрактами значну роль відіграють клірингові палати. Вони виступають для кожного учасника угоди як протилежна сторона угоди, а також є гарантами виконання умов угоди.

У функціонуванні форвардного ринку не беруть участі клірингові палати. Учасниками форвардної угоди виступають два учасники, один з яких зобов'язується поставити базовий актив, а інший — прийня­ти поставку цього активу. Умовами форвардної угоди можуть перед­бачатися штрафні санкції за невиконання умов угоди. Посередниками-гарантами при укладанні форвардних угод можуть виступати треті особи, але в переважній більшості випадків у форвардних угодах беруть участь лише два учасники.

  1. Учасники форвардного ринку підпадають під кредитний ризик, оскільки кожна із сторін може не виконати угоду, хоча, як правило, і передбачено штрафні санкції за невиконання умов угоди. На ф'ю­черсному ринку функціонують клірингові палати, які гарантують виконання ф'ючерсних угод.

  2. Хеджування за допомогою ф'ючерсних контрактів полягає в паралельному проведенні операцій на ринку спот та строковому ринку. Хеджування за допомогою форвардних контрактів полягає в пе­ренесенні операції з реального ринку на ринок строкових угод.

Визначення та види опціонів

Опціон — один із видів строкових угод, які можуть укладатися як на біржовому, так і на позабіржовому ринках. Залежно від прав, що надаються власнику (покупцю) опціону, останні поділяють на опціони РUT — "на продаж" та САLL — "на купівлю".

Опціон РUТ (па продаж) дає власнику (покупцю) опціону право на продаж через визначений час за наперед обумовленою ціною пев­ного виду фінансового чи іншого активу. Продавець опціону РЦТ зобов'язаний купити такий актив у покупця опціону.

Опціоп САLL (на купівлю) дає власнику право на купівлю через визначений час за наперед обумовленою ціною певного активу, який йому зобов'язаний продати продавець опціону.

Визначені у такий спосіб опціони мають назву "європейських", тобто таких, що можуть бути виконані тільки у визначений час у майбутньому. Існують також опціони американського типу, або "аме­риканські", які можуть бути виконані протягом усього періоду часу до дати закінчення терміну опціонного контракту.

Опціон на відміну від ф'ючерсної чи форвардної угоди є угодою "несиметричною". В той час коли ф'ючєрсні та форвардні угоди є обов'язковими для виконання обома учасниками угоди, опціон дає власнику право виконати чи не виконати угоду, а для продав­ця є обов'язковим для виконання. Опціон виконується, коли си­туація на ринку сприятлива для покупця опціону і несприятлива Для продавця. Продавець опціону приймає на себе ризики, пов'я­зані з несприятливими ціновими змінами на ринку і за це отри­мує від покупця винагороду — премію, яку називають ціною опціо-НУ- Ціну активу, зафіксовану в опціонному контракті, за якою буде продано цей актив, називають страйковою ціною або ціною вико­нання.

Як і на ринку ф'ючерсів, на ринку опціонів проводять операції Дві основні категорії учасників: хеджери та спекулянти. Фінансові посередники (спекулянти), як правило, не займаються купівлею-про-Дажем окремих опціонів, а реалізують опціонні стратегії, які поля­гають у формуванні портфеля опціонів з різноманітними характери­стиками. Поширені в опціонній торгівлі терміни "довгий САЬЬ" та Довгий РЦТ" означають купівлю опціонів САЬЬ та РЦТ, а "корот­кий САЬЬ,", "короткий РІТТ" — продаж відповідних опціонів. Най-

поширенішими опдіонними стратегіями є вертикальні, горизонтальні угоди та комбінації.

Опціонні угоди укладаються як на біржовому, так і на позабірлс0. вому ринках. Біржовий опціонний контракт — це дериватив, згідц0 з яким на біржовому ринку одна сторона контракту (покупець оц. ціону) має право, але не зобов'язання, купити (у разі САЬЬ-опціону) чи продати (у разі РИТ-опціону) фіксовану кількість відповідних ба­зових активів за стандартизованими вимогами щодо характеристик базового активу, термінів і умов виконання за ціною, зафіксованою на момент укладення угоди (ціна виконання опціону). Друга сторо­на контракту (продавець опціону) зобов'язується продати чи купити фіксовану кількість відповідних базових активів за ціною виконан­ня, якщо покупець виявить бажання реалізувати своє право на ку-півлю-продаж базового активу. Покупець опціону сплачує продавцю премію у грошовій формі за дане йому право на реалізацію опціону. Опціонні угоди укладаються на тих самих біржах, що й інші стро­кові угоди, хоча існують також спеціальні біржі для опціонів, напри­клад Чиказька біржа опціонів.

У біржовій торгівлі опціонами велику роль відіграють клірингові палати, які виконують такі функції:

  • здійснюють облік всіх укладених угод;

  • проводять експертизу документів, що надходять, реєструють угоди;

  • після реєстрації угоди стають гарантом виконання умов угоди;

  • забезпечують виконання контракту через проведення офсетної угоди з виплатою різниці між ціною продажу та ціною купівлі оп­ ціону без поставки реального активу.

На позабіржовому ринку велике значення мають брокерські кон­тори, які виступають посередниками при укладанні опціонних угод. Крім брокерських контор в опціонних угодах можуть також брати участь фірми-індосанти, які виступають гарантами виконання сторо­нами своїх обов'язків. Фірми-індосанти виконують деякі функції клірингових палат і виступають четвертою стороною угоди.

Посередницькі та індосаторські функції не завжди розділені. Іноді їх виконує одна брокерська фірма або взагалі контракт укладається без посередників. Частіше це відбувається між партнерами, що ма­ють давні фінансові зв'язки та першокласну кредитну історію.

Основні відмінності опціонів, що перебувають в обігу на біржово­му ринку, від тих, які перебувають в обігу поза біржею, полягають У тому, що:

1) біржові опціони мають стандартизовані страйкові ціни та дати виконання;

2) при торгівлі опціонами на біржі, як і при торгівлі ф'ючерсами, начну роль відіграють клірингові палати;

  1. витрати з проведення операцій на біржовому ринку значно менші від витрат на ведення операцій поза біржею;

  2. опціони, як і інші цінні папери, що перебувають у обігу на біржі, більш ліквідні, ніж позабіржові;

  3. вторинний ринок позабіржових опціонних контрактів досить обмежений.

Механізм торгівлі опціонними контрактами на біржі дуже схо-яшй на механізм торгівлі ф'ючерсами. Це можливість укладання офсетних угод, маржинальні вимоги, участь клірингових палат, стан­дартизація біржових контрактів. Однак існують суттєві відмінності між опціонними і ф'ючерсними контрактами:

  • в опціонних контрактах один із учасників (покупець) має право не виконати умови контракту;

  • покупець опціону при укладанні контракту обов'язково сплачує продавцю винагороду — премію;

  • стратегія хеджування з допомогою опціонного контракту суттє­ во відрізняється від хеджування ф'ючерсними контрактами.

Розглянемо відмінності в хеджуванні на прикладі. Припустимо, що, очікуючи падіння цін на актив X, учасник ринку проводить хе­джування з допомогою ф'ючерсного контракту: продає ф'ючерсний контракт і бере на себе обов'язок щодо поставки базового активу X за наперед обумовленою ціною. При падінні цін на ф'ючерсному ринку хеджер отримує прибуток, ліквідуючи позицію (купуючи та­кий самий ф'ючерсний контракт за меншою ціною). Зате при зрос­танні цін на ринку він зазнає збитків, продаючи ф'ючерсний контракт за нижчою ціною і закриваючи позицію (тобто купуючи такий са­мий контракт) за вищою ціною.

Хеджування на ринку опціонів має інший характер. Так, очікую­чи падіння цін на актив X, учасник ринку купує європейський оп-Ціон РЦТ, згідно з яким отримує право продати актив X за наперед обумовленою страйковою ціною. Припустимо, на ринку відбулося очікуване падіння цін. Хеджер продає актив X згідно з опціоном за страйковою ціною, що вища від ринкової, і отримує прибуток. Якщо Ціни на ринку зросли, він не використовує опціон, а продає актив X безпосередньо на ринку і знову отримує прибуток.

Отже, при хеджуванні з допомогою ф'ючерсного контракту хеджер русі цін в один бік отримує прибуток, а в протилежний бік — Зазнає збитків. При хеджуванні опціонами він має змогу отримати прибуток як при зростанні, так і при падінні цін на ринку.

Опціони

Опціон — це похідний цінний папір, що засвідчує право його держателя купити, продати чи відмовитися від угоди стосовно цінних паперів (а також товарів, валюти) за обумов­лену опціоном ціну і протягом терміну, що ним передбачено.

Опціон є одним із видів строкових угод, які можуть укла­датися як на біржовому, так і на позабіржовому ринках.

Розрізняють американський опціон право держателя може бути реалізоване будь-коли протягом опціонного стро­ку і європейський опціон — реалізується лише після настання терміну виконання зобов'язань.

Продавець опціону зобов'язаний забезпечити безумовне і безвідкличне право покупця на здійснення операції чи від­мову від неї. Розрахунки за операціями з опціонами здійс­нюються на день реалізації продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей.

=> Залежно від прав, що надаються власнику (покупцю) опціону, останні поділяють на такі види (європейські опціони):

а) опціон на продаж, або опціон продавця чи опціон пут (PUT options) — дає власнику (покупцю) опціону право на продаж через визначений час за наперед обумовленою ціною певного виду фінансового чи іншого активу. Продавець опці- ону PUT зобов'язаний купити такий актив у покупця опціону;

б) опціон на купівлю, або опціон покупця чи опціон кол (CALL options) — дає власнику право на купівлю через ви- значений час за наперед обумовленою ціною певного активу, який йому зобов'язаний продати продавець опціону.

Опціон на відміну від ф'ючерсної чи форвардної угоди є угодою «несиметричною». В той час коли ф'ючерсні та фо­рвардні угоди є обов'язковими для виконання обома учасни­ками угоди, опціон дає власнику право виконати чи не вико­нати угоду, а для продавця є обов'язковим для виконання. Опціон виконується, коли ситуація на ринку сприятлива для покупця опціону і несприятлива для продавця. Продавець опціону приймає на себе ризики, пов'язані з несприятливими ціновими змінами на ринку і за це отримує від покупця вина­городу — премію, яку називають ціною опціону. Ціна активу, що зафіксована в опціонному контракті, за якою буде прода­но актив, називають страйковою ціною, або ціною виконання.

Як і на ринку ф'ючерсів, на ринку опціонів проводять операції дві основні категорії учасників: хеджери і спекулян­ти. Фінансові посередники (спекулянти), як правило, не за­ймаються купівлею-продажем окремих опціонів, а реалізують опціонні стратегії (позиції), які полягають у формуванні портфеля опціонів з різноманітними характеристиками.