Стадії вчинення злочину
Готування злочину |
Замах на злочин, що разом із готуванням до злочину становлять незакінчений злочин |
Закінчений злочин |
5. Співучастю у злочині визнається умисна спільна участь кількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину (ст. 26 КК). При співучасті об'єднуються кілька осіб і вчиняють злочин спільно і навмисно.
Розрізняють такі види співучасників: виконавець (співвиконавець), організатор, підбурювач, пособник (ст. 27 КК).
Виконавцем (співвиконавцем) вважається особа, яка безпосередньо або шляхом використання інших осіб, що не є суб'єктами злочину, вчинила конкретний злочин.
Організатором визнається особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням (ч. 3 ст. 27КК).
Підбурювачем вважається особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Способи підбурювання можуть бути різні (умовляння, підкуп, погрози, примус або інші подібні дії, наприклад вказівки, наказ тощо), але їх об'єднує те, що в результаті в інших співучасників виникає бажання, рішучість учинити злочин.
Пособником визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками.
У кримінальному праві розрізняють просту і складну форми співучасті, під якими розуміють об'єднання співучасників за виконуваними ролями і за стійкістю зв'язків між ними.
Проста співучасть (співвиконавство, співвинність) має місце там, де всі співучасники є виконавцями злочину і, отже, всі вони виконують однорідну роль.
При складній співучасті (співучасті з розподілом ролей) співучасники виконують різнорідні ролі.
За стійкістю зв'язків, а також стійкістю умислу розрізняють вчинення злочину різними злочинними групами:
1) групою осіб;
2) групою осіб за попередньою змовою;
3) організованою групою;
4) злочинною організацією.
Вчинення злочину організованою групою можливе тоді, коли в його готуванні або вчиненні брали участь три і більше осіб, які раніше зоргані-зувалися у стійке об'єднання саме для вчинення злочину або злочинів.
Співучасть у скоєнні злочину
Співучасть – зумисна
спільна участь двох або більше осіб у
скоєнні злочину. Співучасниками злочину,
поряд із виконавцями, визначаються
організатори, підбурювачі, посібники
Виконавець -
особа, яка безпосередньо скоїла злочин
Організатор -
особа, яка організувала злочин або
керувала його здійсненням
Підбурювач – особа,
яка схилила інших співучасників до
споєння злочину
Посібник –
особа, яка сприяла здійсненню злочину
порадами, вказівками, наданням засобів
чи усуненням перешкод, а також особа,
яка завчасно пообіцяла приховати
злочинця, знаряддя, засоби споєння
злочину, сліди злочину або предмети,
здобуті злочинним шляхом
Поняття неосудності
Проблема неосудності має не тільки юридичне, але й суспільно-політичне значення, оскільки психіатрію можна використати для розправи із неугодними, інакомислячими та іншим громадянам |
Неосудність – це нездатність особи внаслідок психічного розладу усвідомлювати свої дії або керувати ними в момент здійснення суспільно-небезпечного діяння |
До неосудного можуть бути вжиті примусові заходи медичного характеру |
Не підлягає покаранню особа, яка скоїла злочин у стані осудності, але до винесення судом вироку піддалась душевній хворобі, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Така особа може підлягати відповідальності лише після одужання |
Критерії неосудності:
Для визначення неосудності достатньо наявності однієї з цих ознак. |
Юридичні і медичні критерії розглядаються у єдності під час визначення неосудності. Для встановлення психічного стану людини призначається судово-психіатрична експертиза. При цьому час перебування у медичній установі зараховується до строку відбування покарання, якщо особу притягнуто до кримінальної відповідальності |
Хуліганство – зумисна дія, яка грубо порушує громадський порядок і виражає явну неповагу до суспільства. Якщо ця дія характерна винятковим цинізмом або особливим зухвальством, пов’язана з опором представникам влади, громадськості, що виконують обов’язки охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняють хуліганські дії, а також здійснена особою, раніше судимою, то така дія хуліганська дія кваліфікується як злісна. Суспільна небезпека хуліганства в тому, що на його ґрунті здійснюються й тяжкі злочини, навіть убивства.