Розділ IV. Розробка цілей, стратегій та формування стратегічного набору підприємства.
Питання: 1. Стратегічне управління як реалізація цільового підходу.
Роль, значення, сутність і місце мети в стратегічному менеджменті.
Місія, генеральна мета підприємства.
Класифікація цілей.
«Дерево цілей» підприємства.
Сутність стратегії.
Стратегічний набір.
Загальні та загально-конкурентні стратегії.
4.1. Стратегічне управління як реалізація цільового підходу.
Стратегічні цілі охоплюють зовнішній стан організації (ринкові характеристики підприємства, його конкурєнтність.), фінансові результати яких підприємство бажає досягти. (Річна прибутковість, обіговість капіталу, рентабельність та інші ключові фінансові та операційні показники яких можна досягти в результаті організації обраної стратегії.)
Інші характеристики підприємства за допомогою яких, можна визначити його стратегію успішності.
Будь яке управління передбачає досягнення цілей і в цьому контексті є цільовим.
Цільовий підхід – це система методів і методичних прийомів, що забезпечують постійну орієнтацію управління діяльності, планово-управлінських рішень процесів виконання цих рішень спрямована на кінцеві результати з урахуванням соціально-економічних характеристик які постійно змінюються завдяки розвитку системи потреб.
Цільовий підхід жорстко оріентований на перспективу потребує чіткого визначення цілей розвитку, шляхів їхнього досягнення змін усіх компонентів виробничо-управлінської системи, які необхідні для забезпечення ефективних результатів.
Цільове управління зазначає Джордж Морісей, потребує ясного і чіткого визначення цілей, або бажаних результатів роботи, формування реальних програм їхнього досягнення та чіткої оцінки параметрів роботи шляхом виміру конкретних результатів на етапах поставлених досягнень, та цілей.
4.2. Роль, значення, сутність і місце мети в см. Роль мети в управлінні.
Встановлення мети це:
Початок будь якого управлінського впливу, або дії, це основний зміст планів.
Основа побудови критеріїв, стандартів нормативів, що використовується для оцінки діяльності організації загалом, окремих її підприємств, робіт і виконавців; це одна з основних складових, що застосовується для виявлення проблем.
Це стержень організаційно-практичної діяльності, оскільки усвідомлення мети допомагає згуртувати персонал і мотивувати її на досягнення результатів.
Функції цілей:
Виправдовують існування, законність організації.
Регулюють поведінку організації та її членів.
Сприяють розподілу відповідальності між структурними підрозділами.
Зменшена невизначеність, сприяють пристосуванню до середовища.
Забезпечують основу для конструювання організації та взаємодію між окремими її підсистемами.
Мета в управлінні це ідеальний образ бажаного, можливого і необхідного стану об’єкта відносно якого формулюється мета.
Характерні основи груп факторів, що визначають мету в управлінні
Визначення мети в управління – це логіко-аналітичний та емоційний процес, який має спиратися на наукові засади, що допомогають вибрати характеристики загальної мети.
Цей процес складається з послідовності 4 взаємопов’язаних робіт
1. Визначення закономірних і необхідних характеристик обєкта управління
2. Визначення можливих та небажаних характеристик
3.Визначення можливих та бажаних обставин і характеристик і включення їх вмету
4. Розробка заходів щодо обмеження мети від бажаних але об’єктивно неможливих обставин
Визначення цілей це складний та трудомісткий процес в якому поєднуються знання та досвід осіб відповідних за формулювання цілей, а також урахування об’єктивних чинників, що відображають ситуацію в середовищі, стан виробничого потенціалу підприємства та вплив інших об’єктивних факторів.
Вимоги щодо формулювання цілей :
Реальність, конкретність, досяжність – означає, що метою не може бути лише досягнення бажаного стану об’єкта, абстракція чи благозвучна банальність. Мета – це результат досліджень і передбачень, початковий варіант рішень, в якому необхідно врахувати можливості системи;
вимогливість, орієнтація на високий результат, успіх (а не на процес) – означає, що в цілях має існувати стимулюючий фактор, який спонукає виконавців, котрі хочуть досягти високих результатів, докладати всіх зусиль і використовувати весь виробничий потенціал підприємства;
наукова обґрунтованість, погодженість – означає, що в меті мають бути враховані об’єктивні закони розвитку середовища та об’єкта управління;
вимірюваність (мета має бути представлена кількісно для оцінки ступеня її досягнення) - означає, що мета має бути представлена кількісно для оцінки ступеня досягнення. Важливо встановити часові характеристики цілей;
однозначність для сприйняття, ясність – розглядаючи мету як найзагальніший варіант рішення виконавці повинні розуміти необхідність і доцільність своєї роботи;
гнучкість – можливість і необхідність внесення коректив у зміст мети та структуру цілей організації під впливом змін середовища;
прийнятність – необхідність урахування звичаїв, потреб, бажань, традицій, цінностей, що склалися в суспільстві.
Встановлення цілей передбачає проходження чотирьох обов’язкових етапів.
1. виявлення та аналіз тенденцій, що можна побачити в оточенні.
2. встановлення загальної мети організації.
3. побудова ієрархії цілей («дерева цілей»).
4. всановлення індивідуальних цілей та задач, як інструменту забезпечення їхнього виконання