ЗМІСТ:

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МОТИВАЦІЇ

1.1 Поняття мотивації, її економічні аспекти.

1.2 Економічне стимулювання працівників на підприємстві.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ “ZIPP-інвест”

2.1 Коротка характеристика ТОВ “ ZIPP-інвест”

2.2 Техніко-економічна характеристика ТОВ “ ZIPP-інвест”

2.3 Аналіз виробничо-господарської діяльності ТОВ “ ZIPP-інвест”

2.3 SWOT-аналіз ТОВ “ ZIPP-інвест”

2.4 Аналіз сучасного стану системи економічного стимулювання працівників ТОВ “ ZIPP-інвест”

3. АЛГОРИТМ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАПРОПОНОВАНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО СТИМУЛЮВАННЯ НА

ТОВ “ ZIPP-інвест”

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Кожен керівник підприємства прагне максимізувати свій прибуток. Головним фактором, який дає можливість це зробити (в ринкових умовах) є збільшення продуктивності праці робітників підприємства. Існує багато способів досягнення цього, про це написано багато підручників і на кожному підприємстві власник має та застосовує свої методи. Здавалось, що може бути простіше, регулюєш оплату праці та отримуєш результат. Дійсно, оплата праці розглядається багатьма економістами як основний інструмент стимуляції та безперервної підтримки зацікавленості працівника у високопродуктивній віддачі своїх трудових можливостей. Механізм цього зв`язку простий: „більше і краще працюєш – більше платять, а якщо більше платять, то працюєш ще більше і краще”, але, слід зазначити, не завжди відповідає дійсності.

Відсутність розробленої системи стимулювання якісної й ефективної праці створює передумови зниження конкурентноздатності фірми, що негативно позначається на заробітній платі і соціальній атмосфері в колективі.

Оскільки наймані робітники рівновіддалені від власності роботодавця, то виникає потреба зацікавити їх через результати праці, одержання ними благ, необхідних для життя.

Додре розроблена система економічної стимуляції працівників дозволить мобілізувати трудові потенціали, створити необхідну зацікавленість працівників у підвищенні індивідуальних результатів, прояву творчого потенціалу, підвищенні рівня їхньої компетентності, виразиться в зниженні питомої ваги живої праці на одиницю продукції і підвищенні якості виконуваних робіт.

Об’єктом дослідження є ТОВ „ZIPP- інвест”. Предметом діяльності підприємства, відповідно статуту та внутрішніх розпорядчих документів, є пошиття та реалізація одягу.

Мета діяльності - одержання прибутку у валюті України.

Предмет дослідження — система економічного стимулювання праці на підприємстві ТОВ „ZIPP - інвест”.

Мета дослідження — удосконалення системи економічного стимулювання праці на підприємстві ТОВ „ZIPP- інвест” на підставі аналізу стану існуючої системи оплати праці.

Задачами роботи є розкрити сутність стимулювання праці, її форми та обґрунтувати необхідність удосконалення системи економічного стимулювання праці в умовах трансформації ринкової економіки, провести аналіз форм і систем стимулювання праці на підприємстві, розробити пропозиції щодо удосконалення системи економічного стимулювання праці на підприємстві.

1. Теоретичні аспекти мотивації

1.1 Поняття мотивації, її економічні аспекти.

На протязі багатьох століть керівники застосовували різні засоби зацікавленості людини до праці. Належну увагу цій проблемі приділяли вчені, які постійно досліджували природу мотивації людини до праці.

Мотивація- це процес спонукання людей до праці, який передбачає використання мотивів поведінки людини для досягнення особистих цілей або цілей організації . Поведінка людини визначається мотивами.

Потреби виникають разом із народженням людини і розширюються в міру її розвитку. Тому важливе значення має проблема формування і розвитку потреб, які у суспільстві повинні цілеспрямовано формуватись і виховуватись, розширюючи діапазон інтересів людини. Задоволення потреб здійснюється в процесі мотивації, яка ґрунтується на використанні наявних або створенні нових мотивів.

Механізм мотивації, в основі якого лежать потреби, зображений на рис. 1.1

Рис.1.1. Мотиваційний ланцюг "потреби - бажання - винагорода"

Співвідношення різних мотивів обумовлюють поведінку людей, створюють мотиваційну структуру, яка піддається цілеспрямованому формуванню (процес виховання). У кожної людини мотиваційна структура індивідуальна і обумовлюється багатьма факторами: рівнем добробуту, соціальним статусом, кваліфікацією, посадою, ціннісними орієнтаціями тощо.

Кожний менеджер для успішного керівництва людьми повинен в загальних рисах представляти, чого бажають або не бажають його підлеглі, які зовнішні і внутрішні мотиви їх поведінки, в якому співвідношенні вони знаходяться, як можна на них впливати і яких результатів від них слід очікувати. Виходячи з цього керівник повинен формувати певну мотиваційну структуру поведінки підлеглих, розвивати у них бажані мотиви і послаблювати небажані, або здійснювати пряме стимулювання їх дій.

Необхідно відзначити, що між мотивацією і кінцевим результатом діяльності людини відсутній однозначний зв'язок, якому перешкоджають багато об'єктивних і суб'єктивних факторів, таких як здібності працівника, його настрій в даний момент, розуміння ситуації, вплив третіх осіб.

Економічне, матеріальне стимулювання праці передбачає внесення в процес мотивації вартісних важелів залучення людей до праці, тобто безпосередній економічний вплив на мотивацію, забезпечення особистої і групової заінтересованості суб'єктів праці в матеріальному заохоченні. Тут застосовуються як безпосередні (зарплата, премії, доходи від прибутку та ін.), так і опосередковані (ціни, податки, кредити) важелі регуляції трудової поведінки.

Під час аналізу процесу мотивації для спонукання людей до ефективних дій застосовують винагороди.

Винагороди — все те, що людина вважає цінним для себе, чого вона прагне досягти і чим би хотіла володіти. Поняття цінності дуже різноманітні та специфічні залежно від людини, окремої особистості, ЇЇ потреб, запитів, сприйняття, характеру тощо. Тому й оцінювання винагород та їх відносної цінності різно.

Гроші — найвпливовіший аргумент та інструмент, що найчастіше використовує адміністрація з метою здійснення впливу та винагородження працівників. Заробітна плата, що визначається як грошовий еквівалент вартості спожитої живої праці, задовольняє безпосередньо або опосередковано більшість людських потреб (фізіологічних, впевненості в майбутньому та потреб у визнанні).