3. Чи є тотожними за своїм змістом поняття «культура» і «цивілізація»? Етимологія термінів і сучасні визначення.

Термін "цивілізація" близький по значенню поняттю "культура", але не тотожний йому. Поняття "культура" в співвідношенні з поняттям "цивілізація" мало декілька позицій: синонімічність, коли обидва поняття практично ототожнювалися; фенонімічність, коли цивілізація розглядається як феномен, прояв культури або навпаки, культура як частина цивілізації (таке розділення понять характерне більше для англійської школи); зіставлення, коли цивілізація розглядається як мертва, бездуховна культура. Такий підхід укорінявся в німецькій школі.

Сам термін "цивілізація" був введений французькими просвітителями для позначення цивільного суспільства, в якому царюють свобода і справедливість. Цим терміном вони вводили деякий якісний стан суспільства. Термін «культурологія» запропонував В. Освальд у 1909 для опису специфічних явищ, якими є культура як феномен суто людської діяльності. У 1939 незалежно від нього до тлумачення цього терміну повернувся Леслі Уайт, вводячи його у контекст антропологічних досліджень про культуру.

Першим різницю між цими поняттями побачив І. Кант. Він визначив культуру як те, що слугує духовному розвитку людства і за своєю суттю є гуманістичним. І.Кант розрізняв суто зовнішній «технічний» тип культури, який називав цивілізацією. Тобто культура сприяє самореалізації особистості, а цивілізація створює умови для вільного духовного розвитку людини. Німецький філософ Шпенглер показав розбіжності і несумісності між культурологією і цивілізацією. Цивілізацію Шпенглер вважав ознакою смерті культури, оскільки вона спирається на стереотипи, шаблони, а не на творчість нового і незнаного. Цивілізація є вершиною культури і одночасно фазою занепаду та розпаду культурно-історичного типу. Л.Морган розглядав цивілізацію як стадію розвитку суспільства, що наступила після дикості, варварства і що відрізняється від них більш довершеною формою організації суспільства. Альфред Вебер, німецький економіст і соціолог вважав, що область культури пов'язана з проявом вільної творчості, тоді як цивілізація по суті технологічна і матеріальна.

Термін «цивілізація» походить від латинських слів civis – місто і civilis – громадянський, суспільний, державний. Схожою є етимологія терміну «культура» - від лат. Cultura – оброблення, виховання, освіта. Іменник cultio означає оброблення ґрунту, що вказує на зв'язок із с/г. Він позначав оброблене на противагу природному. Іменник cultor вже має більше значень обробляти, землероб, поселянин, житель, вихователь, наставник, шанувальник. Спостерігається поворот від ґрунту до людини. Слова «прихильник, шанувальник» вже передбачають якесь явище яке шанують, перед яким схиляються. Група значень cultes оброблений , оброблення, піклування, турбота, виховання – посилюється наголос на духовному значенні, духовному розвитку. Слово culter – ніж, 1. як ріжучий інструмент, 2. як елемент ритуального обряду, символ знаряддя, що відсікає все зайве, непотрібне. Cultrarius - людина, що коле жертовних тварин, служитель культу. Давньогрецьке «техно» - ремесло, майстерність – означало теж саме, що і латинську культура, а саме людську діяльність, що перетворює матеріальний світ.

Сьогодні поняття "цивілізація" уживається в унітарному (цивілізація як ідеал прогресивного розвитку людства), стадіальному (етапи розвитку людства) і локально-історичному (з позицій географічного, соціологічного, етнічного, історичного розгляду конкретної спільності людей) підходах. Взагалі поняття цивілізація вживають на позначення: історичного процесу вдосконалення життя суспільства (Гольбах); способу життя суспільства, який іде після варварського етапу розвитку людства (Моргай); матеріального утилітарно-технологічного боку суспільства, який протистоїть культурі як сфері духовності, творчості і свобо­ди (Зіммель); останньої, завершальної фази еволюції якогось типу куль­тури, епохи смерті цієї культури (Шпенглер); окремого соціокультурного світу (Тойнбі); широкої соціокультурної спільності, яка являє собою найвищий рівень культурної ідентичності (Хантінгтон); для позначення рівня розвитку матеріальної і духовної культури, що дає підстави вирізняти її серед інших є має певні ознаки писемність, містобудування, монументальна архітектура.

Термін «культура» також має багато визначень, вони залежать від використовуваної культурологічної концепції (аксіологічна, описова, герменевтична тощо). Культура – це те, що робить людину людиною; спосіб буття людини у світі; образ життєдіяльності і створення нею реальність, де визначальними є духовні цінності; специфічний спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, реалізований у продуктах матеріальної і духовної праці в системі суспільних норм і засад, у духовних цінностях, у сукупності взаємин людей із природою, між собою та у ставленні до самих себе.