2. Що таке філософія культури? Чому вона є методологією культурології? Про які моделі сучасних культурологічних досліджень Ви можете розповісти?

У сучасній українській культурології виділяють декілька напрямків дослідження. Одним із них є філософія культури. Термін введений німецьким романтиком А.Мюллером. Вона є загальною теорією культури, тому її завдання полягає в осмисленні і поясненні культури через її найзагальніші й найістотніші риси. Філософія культури досліджує сутність культури, її відмінності від природи, співвідношення з цивілізацією й іншими явищами. Предметом її вивчення є структура, функції та роль культури в житті людини і суспільства. Філософія культури спрямована на виявлення провідних тенденції в еволюції культури, на розкриття причин її розквіту і кризових явищ тощо.

Філософія культури є методологією культурології як відносно самостійної наукової дисципліни, забезпечує вибір її пізнавальних орієнтирів, уможливлює різні тлумачення природи культури. Ф.К. – філософська дисципліна, яка вивчає культуру у всьому її об’ємі історичного становлення і структурних особливостях. Якщо філософія культури націлена на її розуміння як цілого, то культурологія розглядає культуру в її конкретних формах з опорою на певний матеріал.

Вперше про суть культури заговорили старогрецькі філософи. Але вони не використовували терміну «культура», а те, що ми відносимо сьогодні до культури, вони відносили до області моральності. Софісти вважали, що звичаї, закони і норми насилують людську природу. Зіставлення природного і етичного (культурного) представники іншого напряму старогрецькій філософії - кініки довели до несумісності і закликали людство повернути до природної простоти. Їх вважають першими в історії критиками культури. Після них думку про зіпсованість суспільного стану, тобто про шкідливість культурних умовностей, розвивали стоїки. В середні віки Ф.К., завдяки зусиллям християнських мислителів, перетворюється на теологію культури. Виникає нова антиномія: культури і бога. Природа втрачає право Пізніше німецькі романтики знов повернули Ф.К. до теології культури. На зміну романтикам в Германії прийшло представники філософії життя Ніцше і Шопенгауер, які повернулися до античної концепції Відтепер в центрі уваги нова дихотомія - зіставлення культури і цивілізації. Культура розглядається як органічна цілісність, а цивілізація - як прояв механічного і утилітарного відношення до світу. Сьогодні філософська природа культури розглядається в рамках екзистенціалізму, феноменології, філософської антропології, марксизму, релігійних філософських систем. Але вона не зачіпається з позицій таких філософських напрямів, як позитивізм, суб'єктивний ідеалізм і прагматизм. Кожен філософський напрям дає своє розуміння культури, її впливи на суспільство і людину, законів розвитку культури. Серед них виділяються два найбільш характерних і в той же час діаметральних протилежних течії - марксизм і феноменологія.

На сьогодні всі моделі культурологічних досліджень можна класифікувати за такою схемою: 1. класичні – ґрунтуються на поділі суб’єкта і об’єкта пізнання, раціонально-природничій методології: а) перша парадигма – наука про культуру була емпіричною, культура протиставляється природі як штучне утворення, як твір людини. Б). еволюціоністська парадигма (Спенсер, Морган) ґрунтується на таких ідеях – єдність людського роду, лінійність розвитку культури, психологічне обгрунування явищ суспільного розвитку і культури. 2. неокласичні – орієнтують дослідника на вивчення повсякденного культурного життя людини на принципах герменевтики. 3. постмодерністські моделі – реалізують феноменологічний підхід, що заперечує можливість абсолютного суб’єкта пізнання і культурної творчості, переосмислює в рамках своєї культури значення чужих культур.