- •Чому культурологія є інтегративною формою знання? Окресліть відмінності між соціальною і гуманітарною культурологією.
- •Що таке філософія культури? Чому вона є методологією культурології? Про які моделі сучасних культурологічних досліджень Ви можете розповісти?
- •Чи є тотожними за своїм змістом поняття «культура» і «цивілізація»? Етимологія термінів і сучасні визначення.
- •Чи може існувати культура без національного обличчя? Як співвідносяться поняття «національна культура» та «загальнолюдські культурні цінності»?
- •Розкрийте зміст понять «традиція» і «інновація» у культурі. Як ви розумієте гадамерівське «традиція як діалог культур»?
- •Що ви можете сказати про трипільські протоміста іу-ііі тис. До н.Е.? Як з погляду сучасної науки описується ця протоцивілізація?
- •Окресліть характерні особливості архаїчного типу культури. Що таке магія, культ, ритуал, табу?
- •Що таке міф? Які концепції міфу Вам відомі?
- •В чому полягають особливості та культуротворчий характер ведичної парадигми індійської культури? Які основні релігійні напрямки існували в Індії, покажіть їх зв'язок з ведичною традицією.
- •Що таке езотеричні знання? Яке місце займали жерці – носії цих знань в системі давньоєгипетської ієрархічної влади?
- •У чому полягають особливості античного типу культури як джерела європейської культури? Ваша інтерпретація феномен «грецького дива».
- •Поясніть зміст поняття «теоцентризм». «Премодерн». Окресліть ієрархію субкультур середньовічної культури Заходу.
- •Поясніть зміст поняття «конфуціансько-даосько-буддійський» синтез. Яку роль відіграє етика і ритуал у традиційній китайській культурі?
- •Які характерні риси притаманні римській культурі? Які, на Ваш погляд, головні причини занепаду греко-римської культури, переходу від язичницького до християнського світів?
- •Розкрийте зміст поняття «архетипи української культури». Принцип «кордоцентризму» у формуванні характеру української людини та рубіжність української культури.
- •Що таке Реформація? Назвіть її основні напрями. Що таке Контрреформація? Особливості реформаційних процесів на українських теренах.
- •Хто пропонує методологію поділу культур на «гарячі» і «холодні», які назву отримує цей сучасний концептуальний напрям, окресліть концептуальні ідеї.
- •Що є спільним і відмінним між Відродженням і Реформацією як культурними джерелами сучасної західноєвропейської цивілізації?
- •Розкрийте зміст поняття «протестантизм». Який вплив мав протестантизм, зокрема протестантська мораль у становленні особистості Нової доби?
- •«Історико-типологічний», або локальний підхід до розвитку культури. Концепції о.Шпенглера, м.Данилевського, а. Тойнбі.
- •Теорія суперсистем культури п.Сорокіна.
- •«Культури-інтроверти» та «культури-екстраверти» в типології культур к. Юнга.
- •Мова як сутнісна характеристика культури. Роль української мови як уреальнення духовного світу українців у процесі розвитку української нації та культури.
- •Зміст понять «знак» та «символ».
- •Герменевтичний аналіз української національної символіки (тризуб) та інших стародавніх знаків-символів – свідчень автохтонності, безперервності культурної традиції.
- •Причини занепаду греко-римської культури, переходу від язичницького до християнського світів.
- •Конфлікт культури та цивілізації у контексті глобалізаційних процесів. Діалогічна парадигма сучасної культури.
- •Які типи (основні) етичних вчень Ви можете назвати? Що таке автономна і гетерономна етики?
- •Німецький філософ ю.Габермас виокремлює та визнає правомірність трьох різновидів дискурсу в сучасній етичній теорії. Назвіть та окресліть характерні особливості цих дискурсів.
- •Розкрийте зміст понять «імперативність», «категоричний імператив». Назвіть три основні формули кантівського категоричного імперативу.
- •У чому полягають особливості етики як науки? Що таке дескриптивна і нормативна етики? Наведіть приклади.
- •Як співвідносяться моральна і правова регуляція людської поведінки?
- •Чому у сучасному життєвому світі спостерігається «етичний поворот», зростає роль етики у статусі «практичної філософії»
- •Що таке "золоте правило" моральності, чому воно має таку назву?
- •Розкрийте зміст поняття «моральна норма». Назвіть два основних типи моральних норм.
- •Що таке етикет? Назвіть його основні різновиди.
- •Що таке „прикладна етика"? Які існують її різновиди?
- •Моральний обов'язок та відповідальність.
- •Гідність, честь людської особи.
- •Моральніші смисли любові. Милосердна любов як найвищий вияв морального добра.
- •Сенс життя як моральна проблема.
- •Добро і зло. Моральний вибір.
- •Зміст понять «мораль», «моральність», «етикет».
- •Особливості діалогічної етики.
- •Трагедія як велике відкриття античності. Грецький театр та його особливості.
- •Що таке мистецтво? Які види мистецтв вважають фундаментом класичної мистецько-видової структури?
- •Окресліть соціокультурні причини становлення художньо-естетичної системи модернізму.
- •Назвіть основоположні категорії естетики.
- •Що означає термін ''постмодерністська культура"? Чому іронія і скепсис як різновиди комічного є характерними рисами культури постмодерну?
- •Чому у сучасному життєвому світі спостерігається «етичний поворот», зростає роль етики у статусі «практичної філософії»?
- •Розкрийте філософський зміст поняття "ідеалу". Чому класичний ідеал розуміється як триєдність Добра, Істини та Краси? у чому полягають особливості сучасних естетичних ідеалів.
Що таке філософія культури? Чому вона є методологією культурології? Про які моделі сучасних культурологічних досліджень Ви можете розповісти?
У сучасній українській культурології виділяють декілька напрямків дослідження. Одним із них є філософія культури. Термін введений німецьким романтиком А.Мюллером. Вона є загальною теорією культури, тому її завдання полягає в осмисленні і поясненні культури через її найзагальніші й найістотніші риси. Філософія культури досліджує сутність культури, її відмінності від природи, співвідношення з цивілізацією й іншими явищами. Предметом її вивчення є структура, функції та роль культури в житті людини і суспільства. Філософія культури спрямована на виявлення провідних тенденції в еволюції культури, на розкриття причин її розквіту і кризових явищ тощо.
Філософія культури є методологією культурології як відносно самостійної наукової дисципліни, забезпечує вибір її пізнавальних орієнтирів, уможливлює різні тлумачення природи культури. Ф.К. – філософська дисципліна, яка вивчає культуру у всьому її об’ємі історичного становлення і структурних особливостях. Якщо філософія культури націлена на її розуміння як цілого, то культурологія розглядає культуру в її конкретних формах з опорою на певний матеріал.
Вперше про суть культури заговорили старогрецькі філософи. Але вони не використовували терміну «культура», а те, що ми відносимо сьогодні до культури, вони відносили до області моральності. Софісти вважали, що звичаї, закони і норми насилують людську природу. Зіставлення природного і етичного (культурного) представники іншого напряму старогрецькій філософії - кініки довели до несумісності і закликали людство повернути до природної простоти. Їх вважають першими в історії критиками культури. Після них думку про зіпсованість суспільного стану, тобто про шкідливість культурних умовностей, розвивали стоїки. В середні віки Ф.К., завдяки зусиллям християнських мислителів, перетворюється на теологію культури. Виникає нова антиномія: культури і бога. Природа втрачає право Пізніше німецькі романтики знов повернули Ф.К. до теології культури. На зміну романтикам в Германії прийшло представники філософії життя Ніцше і Шопенгауер, які повернулися до античної концепції Відтепер в центрі уваги нова дихотомія - зіставлення культури і цивілізації. Культура розглядається як органічна цілісність, а цивілізація - як прояв механічного і утилітарного відношення до світу. Сьогодні філософська природа культури розглядається в рамках екзистенціалізму, феноменології, філософської антропології, марксизму, релігійних філософських систем. Але вона не зачіпається з позицій таких філософських напрямів, як позитивізм, суб'єктивний ідеалізм і прагматизм. Кожен філософський напрям дає своє розуміння культури, її впливи на суспільство і людину, законів розвитку культури. Серед них виділяються два найбільш характерних і в той же час діаметральних протилежних течії - марксизм і феноменологія.
На сьогодні всі моделі культурологічних досліджень можна класифікувати за такою схемою: 1. класичні – ґрунтуються на поділі суб’єкта і об’єкта пізнання, раціонально-природничій методології: а) перша парадигма – наука про культуру була емпіричною, культура протиставляється природі як штучне утворення, як твір людини. Б). еволюціоністська парадигма (Спенсер, Морган) ґрунтується на таких ідеях – єдність людського роду, лінійність розвитку культури, психологічне обгрунування явищ суспільного розвитку і культури. 2. неокласичні – орієнтують дослідника на вивчення повсякденного культурного життя людини на принципах герменевтики. 3. постмодерністські моделі – реалізують феноменологічний підхід, що заперечує можливість абсолютного суб’єкта пізнання і культурної творчості, переосмислює в рамках своєї культури значення чужих культур.
