1. Чому культурологія є інтегративною формою знання? Окресліть відмінності між соціальною і гуманітарною культурологією.

2. Що таке філософія культури? Чому вона є методологією культурології? Про які моделі сучасних культурологічних досліджень Ви можете розповісти?

3. Чи є тотожними за своїм змістом поняття «культура» і «цивілізація»? Етимологія термінів і сучасні визначення.

4. Чи може існувати культура без національного обличчя? Як співвідносяться поняття «національна культура» та «загальнолюдські культурні цінності»?

5. Розкрийте зміст понять «традиція» і «інновація» у культурі. Як ви розумієте гадамерівське «традиція як діалог культур»?

6. Що ви можете сказати про трипільські протоміста ІУ-ІІІ тис. до н.е.? Як з погляду сучасної науки описується ця протоцивілізація?

7. Окресліть характерні особливості архаїчного типу культури. Що таке магія, культ, ритуал, табу?

8. Що таке міф? Які концепції міфу Вам відомі?

9. В чому полягають особливості та культуротворчий характер ведичної парадигми індійської культури? Які основні релігійні напрямки існували в Індії, покажіть їх зв'язок з ведичною традицією.

10. Що таке езотеричні знання? Яке місце займали жерці – носії цих знань в системі давньоєгипетської ієрархічної влади?

11. У чому полягають особливості античного типу культури як джерела європейської культури? Ваша інтерпретація феномен «грецького дива».

12. Поясніть зміст поняття «теоцентризм». «Премодерн». Окресліть ієрархію субкультур середньовічної культури Заходу.

13. Поясніть зміст поняття «конфуціансько-даосько-буддійський» синтез. Яку роль відіграє етика і ритуал у традиційній китайській культурі?

14. Які характерні риси притаманні римській культурі? Які, на Ваш погляд, головні причини занепаду греко-римської культури, переходу від язичницького до християнського світів?

15. Розкрийте зміст поняття «архетипи української культури». Принцип «кордоцентризму» у формуванні характеру української людини та рубіжність української культури.

16. Що таке Реформація? Назвіть її основні напрями. Що таке Контрреформація? Особливості реформаційних процесів на українських теренах.

17. Хто пропонує методологію поділу культур на «гарячі» і «холодні», які назву отримує цей сучасний концептуальний напрям, окресліть концептуальні ідеї.

18. Що є спільним і відмінним між Відродженням і Реформацією як культурними джерелами сучасної західноєвропейської цивілізації?

19. Розкрийте зміст поняття «протестантизм». Який вплив мав протестантизм, зокрема протестантська мораль у становленні особистості Нової доби?

20. «Історико-типологічний», або локальний підхід до розвитку культури. Концепції О.Шпенглера, М.Данилевського, А. Тойнбі.

21. Теорія суперсистем культури П.Сорокіна.

22. «Культури-інтроверти» та «культури-екстраверти» в типології культур К. Юнга.

23. Мова як сутнісна характеристика культури. Роль української мови як уреальнення духовного світу українців у процесі розвитку української нації та культури.

24. Зміст понять «знак» та «символ».

25. Герменевтичний аналіз української національної символіки (тризуб) та інших стародавніх знаків-символів – свідчень автохтонності, безперервності культурної традиції.

26. Причини занепаду греко-римської культури, переходу від язичницького до християнського світів.

27. Конфлікт культури та цивілізації у контексті глобалізаційних процесів. Діалогічна парадигма сучасної культури.

28. Які типи (основні) етичних вчень Ви можете назвати? Що таке автономна і гетерономна етики?

29. Німецький філософ Ю.Габермас виокремлює та визнає правомірність трьох різновидів дискурсу в сучасній етичній теорії. Назвіть та окресліть характерні особливості цих дискурсів.

30. Що таке „чеснота", принцип „золотої середини" за вченням Аристотеля? Які чесноти цінувалися греками, а які - цінуються сьогодні? Які чесноти є найбільш важливими у професійній діяльності економіста?

31. Розкрийте зміст понять «імперативність», «категоричний імператив». Назвіть три основні формули кантівського категоричного імперативу.

32. У чому полягають особливості етики як науки? Що таке дескриптивна і нормативна етики? Наведіть приклади.

33. Як співвідносяться моральна і правова регуляція людської поведінки?

34. Чому у сучасному життєвому світі спостерігається «етичний поворот», зростає роль етики у статусі «практичної філософії»

35. Що таке "золоте правило" моральності, чому воно має таку назву?

36. Розкрийте зміст поняття «моральна норма». Назвіть два основних типи моральних норм.

37. Що таке етикет? Назвіть його основні різновиди.

38. Що таке „прикладна етика"? Які існують її різновиди?

39. Моральний обов'язок та відповідальність.

40. Гідність, честь людської особи.

41. Моральніші смисли любові. Милосердна любов як найвищий вияв морального добра.

42. Сенс життя як моральна проблема.

43. Добро і зло. Моральний вибір.

44. Зміст понять «мораль», «моральність», «етикет».

45. Особливості діалогічної етики.

46. Трагедія як велике відкриття античності. Грецький театр та його особливості.

47. Що таке мистецтво? Які види мистецтв вважають фундаментом класичної мистецько-видової структури?

48. Окресліть соціокультурні причини становлення художньо-естетичної системи модернізму.

49. Назвіть основоположні категорії естетики.

50. Що означає термін ''постмодерністська культура"? Чому іронія і скепсис як різновиди комічного є характерними рисами культури постмодерну?

51. Чому у сучасному життєвому світі спостерігається «етичний поворот», зростає роль етики у статусі «практичної філософії»?

52. Розкрийте філософський зміст поняття "ідеалу". Чому класичний ідеал розуміється як триєдність Добра, Істини та Краси? У чому полягають особливості сучасних естетичних ідеалів.

1. Чому культурологія є інтегративною формою знання? Окресліть відмінності між соціальною і гуманітарною культурологією.

Термін «культурологія» запропонував В. Освальд у 1909 для опису специфічних явищ, якими є культура як феномен суто людської діяльності. У 1939 незалежно від нього до тлумачення цього терміну повернувся Леслі Уайт, вводячи його у контекст антропологічних досліджень про культуру. У західноєвропейській науковій традиції культурологія в розумінні цілісного сприйняття культури не утвердилася. Переважно феномен культури розглядався із соціально-етнографічних позицій. Тому провідними науками про культуру в Європі та Америці стали соціальна та культурна антропологія, соціологія, історична культурологія, семіотика. У Росії ж термін культурологія закріпився. Культурологія як наука виділилася в окремий напрям, який поєднав культурно-історичний, просвітницький та ідеологічний аспекти культури, філософію, теологію і соціологію культури, міфологію, етнографію, психологію, художню практику.

Міждисциплінарний і інтегративний характер культурології виражає загальну тенденцію сучасної науки, посилення інтеграційних процесів, взаємовплив і взаємопроникнення різних областей знання при вивченні загального об'єкту дослідження. Логіка наукових досліджень веде до синтезу ряду наук, формування діалектично взаємозв'язаного комплексу наукових уявлень про культуру як цілісну і багатообразну систему. Кожна з наук, з якими культурологія входить в контакт, дає можливість поглибити знання про явища тим необхідним компонентом і соціальним фоном розвитку культурних досягнень, відкриттів, геніальних творінь, якими така багата культурна спадщина. Процес інтеграції різних наук у цілісну систему зумовив виділення у культурології різних напрямів дослідження(за підручником І.І.Тюрменко) Насамперед - це традиційна історична культурологічна школа. її головне завдання - дати конкретні знання про той чи інший тип культури. Предмет історії культури охоплює світову, національну або регіональну культури чи певну культурно-історичну епоху, наприклад Середньовіччя, Відродження тощо. Ця школа намагається не стільки пояснити, скільки виявити та описати факти, події і досягнення культури, виділяючи в ній найвидатніші пам'ятки, імена авторів і творців. До історичної культурології тісно примикає лінгвістична культурологія, яка вивчає культуру через призму мови і літератури.

Другий напрям - це філософія культури. Вона є загальною теорією культури, тому її завдання полягає в осмисленні і поясненні культури через її найзагальніші й найістотніші риси. Філософія культури досліджує сутність культури, її відмінності від природи, співвідношення з цивілізацією й іншими явищами. Предметом її вивчення є структура, функції та роль культури в житті людини і суспільства. Філософія культури спрямована на виявлення провідних тенденції в еволюції культури, на розкриття причин її розквіту і кризових явищ тощо.

Третім напрямом є соціологія культури. Вона досліджує функціонування культури або в цілому, або наявні в ній субкультури - масову та елітарну, міську та сільську, жіночу та молодіжну тощо. її цікавлять зрушення і зміни, що відбуваються в культурі, їхня динаміка, реакція на ці зміни тих чи інших верств суспільства та суспільних інституцій.

До соціології культури тісно примикає психологія культури, у якій останнім часом проглядається тенденція виділитися в самостійну наукову дисципліну. Вона вивчає особистісне ставлення до культури, своєрідність духовного насичення людини в рамках певного культурного простору. На основі соціально-психологічних досліджень психологія культури виділяє культурно-історичні типи особистості, характерні для даного соціуму.

Може виникнути питання: а навіщо потрібна культурологія, якщо достатньо знати історію або психологію, етнографію або мистецтво? Проте цілком очевидно, що кожний з цих аспектів зовсім не вичерпує об'єму культури, а лише відкриває її окремі сторони. Крім того, культурологія не просто механічно запозичує знання, отримані іншими науками, але органічно включає їх в цілісну систему науки про культуру, створюючи загальну модель або картину культури певної епохи. Дослідження загальних контурів культури органічно поєднується з глибоким збагненням своєрідності і відносної автономності національних культур.

З іншого боку культурологія виразно розділяється на два напрями, що розрізняються на основі відмінностей у методології. Існує гуманітарна культурологія, заснована на вивченні внутрішніх закономірностей і структур культури в її різних, представницьких варіантах: література, мистецтво, мова міфологія, релігія ідеологія, мораль наука. З методологічної точки зору гуманітарна культурологія тяжіє до інтерпретації природних і соціальних явищ буття, що втілені в різних вербальних і невербальних текстах культури. Тексти культури, якими оперує гуманітарна культурологія, можуть бути самими різними: це і твори літератури або мистецтва, і філософські або публіцистичні твори, і соціально-політичні стратегії, проекти, історичні сценарії. Гуманітарна культурологія розглядає культуру взагалі у всіх її аспектах і проявах як складний, багатовимірний текст і застосовує до його аналізу і інтерпретації методи і принципи, вироблені всіма гуманітарними науками. Соціальна культурологія пропонує іншу модель відношення до культури. Вона заснована на об'єктивному і аналітичному не зануреному, а відчуженому відношенні до культурного життя суспільства, предметом дослідження тут є рушійні мотиви реальної поведінки індивідів і груп, а так само принципів духовної регуляції різних сфер людського буття. Це забезпечує можливість виявлення соціального значення культурних явищ в їх співвідношенні з іншими сферами соціальної життєдіяльності, наприклад економікою, соціальними відносинами і політикою.

Отже, культурологія - це наука, що формується на стику соціального і гуманітарного знання про людину й суспільство, вона вивчає культуру як цілісність, як специфічну функцію і модальність людського буття