
- •Вступ до курсу «Людина і світ». Поняття «людина як біосоціальна істота»
- •Організаційний момент
- •Вивчення нового матеріалу
- •III. Закріплення вивченого матеріалу
- •IV. Підсумок заняття
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 2. Соціалізація особистості
- •Організаційний момент заняття
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Функції сім'ї
- •IV. Підсумок заняття
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 3. Стереотипи та упередження
- •Організаційний момент заняття
- •Актуалізація опорних знань
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу ►► Стереотипи
- •IV. Підсумок заняття
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 4. Конфлікти
- •Організаційний момент заняття
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Актуалізація опорних знань
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •V. Підсумок заняття
- •VI. Домашнє завдання
- •Тема 5. Соціум (суспільство людей)
- •Організаційний момент заняття
- •Актуалізація опорних знань
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок заняття
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 6. Соціальна мобільність
- •I.Організаційний момент заняття.
- •II.Мотивація навчальної діяльності
- •III.Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок заняття
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 7. Права, свободи та відповідальність
- •Організаційний момент заняття
- •Актуалізація опорних знань
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок заняття
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 8. Громадянське суспільство
- •Організаційний момент заняття
- •Актуалізація опорних знань
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок заняття
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 9. Політичні інститути і процеси
- •Організаційний момент заняття
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •Структура політики:
- •Політичний режим
- •IV. Підсумок заняття
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 10. Демократія
- •Організаційний момент заняття
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок заняття
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 11. Засоби масової інформації
- •Організаційний момент заняття
- •Актуалізація опорних знань
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •V. Підсумок заняття
- •VI. Домашнє завдання
- •Тема 12. Нація
- •Організаційний момент заняття
- •Актуалізація опорних знань
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок заняття
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 13. Полікультурність
- •Організаційний момент заняття
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу ►► Поняття «культура»
- •IV. Підсумок заняття
- •V. Домашнє завдання
- •Тема 14. Україна і світ
- •Організаційний момент заняття
- •Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок заняття
- •V. Домашнє завдання
- •Організаційний момент заняття
- •Основна частина заняття
- •III. Підсумок заняття
IV. Підсумок заняття
Якщо розглянути сучасне громадянське суспільство в промислово розвинених країнах світу, то на перший погляд видається, що це суспільство складається з величезного числа самостійно діючих груп людей, які мають різну спрямованість. Так, структура громадянського суспільства США є розгалуженою мережею різних добровільних асоціацій громадян, лобістських груп, муніципальних комун, добродійних фундацій, клубів за інтересами, творчих і кооперативних об'єднань, спортивних й інших товариств, релігійних, суспільно-політичних та інших організацій і союзів. Ці самостійні, незалежні від держави суспільно-політичні інститути часом протистоять один одному, борючись за довір'я громадян, гостро критикують і викривають соціальне зло в політиці, економіці, моральності, в суспільному житті і на виробництві. В Україні сьогодні відбувається поступовий процес становлення громадянського суспільства, який ще не завершено. Численні міністерства, відомства, комітети, підкомітети комісії тощо поки що демонструють неспроможність вивести країну із системної кризи, а тому зрозумілим є динамічний процес відчуження громадян від держави, влади і політики. За висновками вітчизняних політологів і соціологів, Україна є лідером серед постсоціалістичних європейських держав за рівнем недовіри, що виявляє населення владним структурам. Нерозвиненість громадянського суспільства в Україні простежується у загрозливо низькому рівні залученості громадян до організованої громадсько-політичної діяльності і дуже низькому рівні політичної ефективності (оцінювання суб'єктом особистої спроможності впливати на політичні події та рішення), що пов'язано з недостатнім розвитком правової системи у державі і правової свідомості у людей. Для становлення громадянського суспільства в Україні необхідною є реструктуризація українського суспільства. До тенденцій трансформації соціальної структури нашої держави можна віднести фактичну відсутність середнього класу й значний поступ у його формуванні, люмпенізацію численних верств населення, появу нових власників, поляризацію багатства і бідності, збереження старою номенклатурою своїх позицій. Понад 85 % населення України, чиє становище визначають як нижче від середнього класу, існує в умовах крайньої невпевненості. Чинниками формування в Україні громадянського суспільства є вільні та альтернативні політичні вибори, референдуми, незалежні (насамперед від органів влади) засоби масової інформації, розвиток місцевого самоврядування, політичні партії, спроможні репрезентувати групові інтереси, наявність ринкових відносин та економічного плюралізму.
V. Домашнє завдання
1.Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Тема 9. Політичні інститути і процеси
ЗАНЯТТЯ 9.
Політика як суспільне явище.
Політична система: сутність, структура, функції
Мета:
Навчальна:
визначити сутність понять «політика», «політична система», «політична партія», «політична еліта», «політичне лідерство» ; з'ясувати, що є об'єктом і суб'єктом політики; ознайомитися зі структурою та функціями політичної системи; пояснити учням, хто може виступати в ролі суб'єктів політичного життя; сформувати навички активної поведінки.
Розвиваюча:
сформувати вміння уважно слухати, осмислювати сказане викладачем та конспектувати аргументи під час лекції; навчити виділяти нові компоненти знань із теми, формувати вміння робити аналіз даного матеріалу.
Виховна:
сформувати навички активної політичної поведінки.
Тип ЗАНЯТТЯ: вивчення нового матеріалу.
ХІД ЗАНЯТТЯ