
- •Самостійна та індивідуальна робота студентів
- •1 Загальні положення
- •1.1 Об'єкт машинобудівного виробництва
- •1.2 Структура роботи
- •2 Виконання контрольної роботи
- •2.1 Мета, обсяг та зміст контрольної роботи
- •2.2 Визначення можливих способів обробки поверхонь деталі
- •2.2.1 Сутність процесу, основні поняття і визначення
- •2.2.2 Види робіт, що виконують на верстатах токарної групи
- •2.2.3 Види робіт, що виконують на верстатах свердлильної групи
- •2.2.4 Види робіт, що виконують на стругальних, довбальних та протягувальних
- •2.2.5 Види робіт, що виконують на зубооброблюваних верстатах
- •2.2.6 Види робіт, що виконують на зубооброблюваних верстатах
- •2.3 Метод отримання необхідної точності розміру та шорсткості поверхні заданої деталі. Вибір обладнання
- •2.3.1 Поняття про точність, розміри та квалітет
- •2.3.2 Якість поверхонь деталі
- •2.4 Призначення припусків та розрахунок режимів різання
- •2.4.1 Припуски на обробку поверхні
- •2.4.2 Елементи режиму різання
- •2.4.3 Розрахунок режимів різання при точінні
- •2.4.4. Розрахунок режимів різання при свердлінні
- •4.4.5. Розрахунок режимів різання при фрезеруванні
- •Порядок виконання пункту роботи
- •1. Визначення можливих способів обробки поверхонь деталі.
- •2. Метод отримання необхідної точності розміру та шорсткості поверхні заданої деталі. Вибір обладнання.
- •3. Призначення припусків та розрахунок режимів різання.
- •Вінницький національний технічний університет
- •Контрольна робота
2.4.4. Розрахунок режимів різання при свердлінні
До елементів режиму різання під час свердління належать: глибина різання, подача та швидкість різання.
Глибина різання t (рис. 2.24) під час свердління дорівнює половині діаметра D (мм) обробленого отвору:
,[мм] (2.22)
При розсвердлюванні:
, [мм] (2.23)
де D – діаметр отвору після свердління, мм; d – діаметр отвору до свердління, мм.
Рисинок 2.24. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару: 1 - заготовка; 2 - свердло; D - діаметр свердла; t - глибина різання; SZ - подача на одне ріжуче ребро; a і b - товщина та ширина зрізуваного шару; DГ - головний рух різання; S - рух подачі
Подачею S (мм/об) називають значення переміщення свердла вздовж осі в мм за один його оберт. Оскільки свердло має дві головних ріжучих кромки, то на кожну з них припадає половина вибраної подачі (мм/об):
.
[мм/зуб] (2.24)
Максимально допустимі подачі при свердлінні, зенкеруванні і розвертанні без врахування обмежуючих факторів приведені в (Додаток В, [22]). (При розсвердлюванні обрану подачу для свердління збільшують у 2 рази).
Швидкістю різання v (м/хв) під час свердління називають лінійну швидкість найвіддаленішої від осі свердла точки головної ріжучої кромки.
Швидкість різання при свердлінні:
,[м/хв]
(2.25)
де D – діаметр свердла.
Швидкість різання при розсвердлюванні:
,
[м/хв] (2.26)
Значення коефіцієнтів Сv та показників степеня m, x, у, а також стійкості T представлені в (табл.В18, 20, [22]);
Kv - узагальнений поправочний коефіцієнт, що враховує зміни умов обробки по відношенню до табличних, розраховується:
,
(2.27)
де Kmv - коефіцієнт, що враховує якість оброблюваного матеріалу
для сталі
для сірого чавуну
для ковкого чавуну
Kuv - коефіцієнт, що враховує матеріал інструменту (табл.В10, [22]);
Klv - коефіцієнти, який враховує глибину просвердлюваного отвору (Додаток В, [22]).
Після знаходження швидкості різання розраховують частоту обертання шпинделя:
. [об/хв] (2.28)
де V - швидкість різання, м/хв;
D – діаметр оброблюваної поверхні (для поперечного точіння, прорізування і відрізування - найбільший діаметр), мм.
Фактичне число обертів шпинделя визначають, як найближче з наявних по паспорту верстата – nпр.
Враховуючи, прийняте число обертів шпинделя визначають фактичну швидкість різання:
. [м/хв] (2.29)
Крутний момент та осьову силу різання, при свердлінні розраховують за наступними формулами:
,
[Н∙м]
(2.30)
,
[Н]
(2.31)
- при розсвердлюванні:
,
[Н∙м]
(2.32)
,
[Н]
(2.33)
Значення Ср та См представлені в довіднику (табл.В12, [22]).
Коефіцієнт KР залежить тільки від матеріалу оброблюваної заготовки і визначається KР = KМр, визначається згідно (табл.В13, [22]).
Крутний момент при зенкеруванні та розверстуванні,
,
[Н∙м]
(2.34)
Потужність різання.
.
[кBт] (2.35)
Вибраний режим різання повинен задовольняти умові (4.10) –Neф ≤ Nдв ∙η ∙ Кп.