Тема № 4 основи військово-польової терапії
Військово-польова терапія вивчає захворювання внутрішніх органів, виникнення яких пов'язане із застосуванням бойової зброї, і розробляє найбільш ефективні заходи з подання лікувальної допомоги.
Рання діагностика, профілактика і лікування захворювань внутрішніх органів, виникнення яких пов'язано з пораненнями, термічними ушкодженнями й ураженнями ударною (вибуховою) хвилею, є одним з основних завдань військово-польової терапії.
При вогнепальних пораненнях можуть виникати:
Гнійно-резорбтивна гарячка виникає внаслідок всмоктування із рани продуктів тканинного розпаду і життєдіяльності мікроорганізмів. У результаті цього активізуються чинники резистентності організму, підвищується температура тіла, починають вироблятися антитіла. Клінічна картина цього синдрому характеризується стійкою гарячкою, астенізацією організму, зниженням апетиту. Відзначаються лейкоцитоз із зсувом формули крові вліво, прискорена ШОЕ. Згодом у внутрішніх органах відбуваються дистрофічні зміни.
Раневий сепсис — загальне неспецифічне інфекційне захворювання, яке виникає внаслідок порушення реактивності організму або періодичного проникнення із осередку інфекції в кров мікроорганізмів (стафілококів, стрептококів, кишкової палички та ін.) і їх токсинів. Частіше сепсис виникає при ушкодженні кісток нижніх кінцівок і таза, а також внутрішніх органів. Розвитку сепсису сприяють велика крововтрата і шок, при яких різко знижується реактивність організму. У хворих розвиваються пневмонія, нефрит, коліт, ендо-, міо- і перикардит та інші інфекційно-запальні процеси. Рановий сепсис може призвести до загибелі пораненого.
Раневе (травматичне) виснаження — тяжкий дистрофічннй процес організму, який розвивається при тривалому нагноєнні рани. На тлі ранового виснаження розвиваються пневмонія, нефрит, ентероколіт. При цих патологіях терапевт і хірург виробляють спільну тактику.
У поранених часто спостерігаються захворювання ШКТ: виразкова хвороба дванадцятипалої кишки і шлунка, гастрит, коліт, гепатит. Унаслідок тяжких поранень, які супроводжуються великою втратою крові і шоком, може розвиматися гостра ниркова недостатність («шокова нирка»).
Опікова хвороба — патологічний процес, що виникає внаслідок термічного пошкодження шкіри і характеризується ураженням всіх органів і систем. Тривалий час вважали, що опікова хвороба належить до хірургічної патології, яка потребує переважно локальної лікувальної дії. Але згодом було встановлено, що внаслідок опікової хвороби зазнають суттєвих змін серцево-судинна і сечовидільна системи, органи травлення та кровотворення тощо. Тому опікова хвороба є предметом вивчення терапевтів.
Ураження ударною (вибуховою) хвилею. Ударна хвиля виникає при вибухах авіаційних бомб, снарядів, мій. Вона являє собою масу стиснутого повітря, що поширюється у всіх напрямках із надзвуковою швидкістю.
Ударна хвиля зумовлює виникнення первинного уражаючого фактора, яким є стиснуте повітря. Під його дією розвивається струс та забиття головного мозку.
Унаслідок баротравми можуть виникати гостра емфізема легень, бронхіальна астма, аспіраційна і травматична пневмонії, гостра дихальна недостатність, струс і забиття серця, травматичний інфаркт міокарда, порушення серцевого ритму.