8 % На рік), різко збільшити випуск електроенергії, сталі, автомобілів,

будівельних матеріалів, побутової техніки, одягу, взуття. З імпортера

сільгосппродукції країна перетворилась на експортера. Проте курс на

лібералізацію не був повністю реалізований. У країні накопичилась ціла

низка проблем: безробіття (5 млн безробітних), інфляція, курдська проблема

та ін. У 1995 р. на дострокових виборах перемогла партія, що стояла на

ісламських позиціях,— Партія благоденствія (ПБ) на чолі з Н. Ербаканом. Він

розпочав «ісламізацію» економіки (30 % промисловості країни контролював

«ісламський» капітал). Швидко почала поширюватися ісламська освіта

(у 1982 р. згідно з конституцією запроваджувалося викладання ісламу

в школах). Але поворот у політиці не сприяв економічному оздоровленню

країни. Зрештою на вимогу військових Н. Ербакан був змушений піти у

відставку. Країна знову повернулась на шлях світського розвитку. Проте

ісламісти та націоналісти («сірі вовки») зберегли досить значний вплив у

суспільстві

Всесвітня історія (1939—2004 рр.)

«Біла революція» в Ірані

«Біла революція» — система відсталості, започаткована в 1962 р.

реформ, спрямованих на Програма реформ не була сталою,

модернізацію країни і викорінення вона змінювалась і уточнювалася.

Заходи уряду

• Аграрна реформа: обмежувалось •

велике землеволодіння і володіння

релігійних мусульманських общин.

• Індустріалізація. Встановлення

державного контролю над

нафтогазовою промисловістю. •

Реформа освіти та охорони здоров’я.

• Надання у 1963 р. жінкам виборчого

права. •

• Обмеження традиційного інституту

багатоженства. •

• Активне насадження західного

стилю життя, західної моди

Íàñë³äêè реформ

Аграрна реформа порушила традиційну структуру

суспільних відносин на селі. Сотні тисяч людей

переселилися до міст. Зростання промислового

виробництва не встигало за зростанням міського

населення, що викликало масове безробіття, злидні.

Ліквідація поміщицького товарного господарства

призвела до зменшення сільськогосподарського

виробництва. Іран став імпортером продовольства.

Особливе роздратування у духовенства і правовірних

мусульман викликали зміни у стилі життя і моді.

У зовнішній політиці шах орієнтувався на США

та західні країни. Іран був членом блоку СЕНТО

(Багдадський пакт)

Ісламська революція в Ірані (1978—1979 рр.)

Причини

Мета

Привід

Рушійні сили

Духовний

лідер

Результати

і наслідки

Характеристика

• Відверта розкіш шаха та його оточення у той час, коли значна частина

населення жила у злиднях.

• Засилля низькопробної західної культури. Зневажання ісламських цінностей.

• Відверта проамериканська політика шаха.

• Утиски ісламського духовенства.

• Масове невдоволення шахським режимом

• Повалення шахського режиму.

• Припинення європеїзації Ірану.

• Відновлення ісламських цінностей.

• Виведення країни з-під впливу США

• Розстріл 8 вересня 1978 р. мирної демонстрації (30 тис. осіб) на площі Жале

в Тегерані. Постраждало понад 1,5 тис. осіб

• Ісламське духовенство, студентська та учнівська молодь, дрібні власники,

маргінальні прошарки суспільства, робітники

• Аятолла Рухолла Аль-Мусаві Аль-Хомейні. Знаходився у вигнанні в Парижі,

де створив закордонний антишахський центр боротьби

• Повалення шахського режиму. Проголошення Ісламської республіки (30

березня 1979 р.). Прихід до влади ісламського духовенства.

• Загострення відносин зі США та Ізраїлем (триває до сьогодні).

• Ісламізація політики і політизація ісламу. Поширення ісламських

радикальних рухів в ісламських країнах.

• Напад Іраку на Іран, початок ірано-іракської війни (1980—1988 рр.)