Тема 4. Тоталітарні та диктаторські режими
Закінчення таблиці
Äàòà Ïîä³ÿ
Вересень—листопад Часткове виведення італійських військ, що воювали на боці франкістів.
1938 р. Виведення інтернаціональних бригад, що воювали на боці республіканців
Грудень 1938 р. — Захоплення франкістами Каталонії
січень 1939 р.
27 лютого 1939 р. Визнання Францією і Англією уряду Франко
5—13 березня Переворот генерала С. Касадо. Придушення виступу комуністів
1939 р.
28 березня 1939 р. Вступ франкістів до Мадрида
26 березня — 1 Капітуляція республіканських військ. Завершення війни
квітня 1939 р.
Інтербригади
Інтербригади — добровольчі приналежності, але їх об’єднувало
збройні формування в складі прагнення боротися з фашизмом.
республіканської армії. До Кількість вояків за різними
інтербригад вступали добровольці оцінками складала від 35 до 42 тис.
— люди різних національностей, осіб (за даними Ліги Націй 32 тис.
професій, віросповідань і партійної осіб із 54 країн світу).
Перемога
франкістів
у
громадянській
війні
Причини перемоги
• Підтримка франкістів Німеччиною, Італією, Португалією. Надання воєнної та економічної
допомоги.
• Нейтралітет провідних країн світу (США, Англія, Франція).
• Підтримка франкістів Католицькою церквою, військовою елітою та аристократією.
• Розкол у республіканському таборі.
• Спроба СРСР поширити на Іспанію свою модель розвитку
Òåìà 5. Êðà¿íè Центрально¿ òà Ñõ³äíî¿ ªвропи
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Характеристика революційного руху 1918—1923 рр. в країнах Центральної та
Східної
Європи
Причини
Характеристика
• Утома народів Європи від безглуздої війни, що несла лише втрати,
страждання і падіння життєвого рівня.
• Загострення усіх соціальних проблем, масові невдоволення.
• Розчарування в існуючих структурах влади, що не змогли усунути
загрозу війни і забезпечити справедливий демократичний устрій.
• Ослаблення і, зрештою, розвал Російської, Австро-Угорської,
Османської, Німецької імперій.
Всесвітня
історія
(1914—1939
рр.)
56
Закінчення таблиці
Причини
Мета
Характер
•
•
•
•
•
Перший
(1918—1920
рр.)
Другий
(1921—1923
рр.)
Результати
•
Етапи
•
•
•
•
•
•
•
•
Характеристика
Могутній національно-визвольний рух пригноблених народів.
Післявоєнний спад виробництва і структурна перебудова економіки.
Несправедливість Версальсько-Вашингтонської системи договорів.
Вплив революційних подій в Росії.
Спроба більшовиків розпалити полум’я світової революції
Прагнення створити демократичні республіки зі справедливим
соціальним устроєм. (Разом із тим, в усіх країнах, крім Австрії, були
сильними тенденції на користь кардинального зламу не тільки існуючого
ладу, а й самого суспільства. Під сильним впливом жовтневих подій у
Росії стали висуватися вимоги здійснення соціалістичної революції,
встановлення диктатури пролетаріату у формі влади рад. Але ця
тенденція не стала домінуючою.)
Прагнення домогтися національного визволення і створити власну
державу
Революції 1917—1919 рр. в Європі можна охарактеризувати як
національні (для Фінляндії, країн Прибалтики, Польщі, Чехо-
Словаччини, Угорщини, південнослов’янських народів, України),
соціальні та демократичні (крім указаних держав, ще для Австрії,
Німеччини, Болгарії).
Особливістю революцій стало їх поєднання із міждержавними конфлік-
тами (польсько-українська, радянсько-польська, угорсько-румунсько-
чеська війни та ін.) та громадянськими війнами (у Росії та Угорщині)
Був викликаний впливом Першої світової війни та боротьбою
поневолених народів за національне визволення.
Революційні рухи в основному були інспіровані Комінтерном, який
прагнув розпалити світову революцію
Виникли і відстояли свою незалежність такі нові і відновлені держави:
Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Австрія, Чехо-Словаччина,
Угорщина, Королівство сербів, хорватів і словенців.
Зазнали територіальних змін Румунія та Болгарія.
Не змогли відстояти свою незалежність і увійшли до складу СРСР як
радянські республіки Україна та Білорусія