30 Червня 1999 р. Завершився перехідний період у країні: було
проведено приватизацію та структурну перебудову економіки.
Уряд І. Костова розгорнув боротьбу з корупцією, організованою
злочинністю та безробіттям (19 % працездатного населення)
Симеон ІІ. 2001 р. Боротьба з корупцією, організованою злочинністю та
Антикоруп- безробіттям.
ційна партія, Реалізація заходів, що сприяють вступу Болгарії до НАТО і ЄС
ДПС і БСП
ЮГОСЛАВІЯ
Югославська
модель
соціалізму
Основн³ ðèñè
• Однопартійна система. Абсолютний авторитет і влада Й. Броз Тіто.
• Самоврядування трудових колективів.
• Розподіл функцій партійного і державного апаратів.
• Існування дрібної приватної власності.
• Приватна власність на землю. Добровільність при проведенні кооперації.
• Регульований ринок.
• Орієнтація виробництва на експорт.
• Ліберальний процес в’їзду і виїзду з країни
Криза
югославської
федерації
Причини кризи
• Економічна криза. На кінець 1985 р. безробіття складало 15 %, інфляція — 100 %
(у 1989 р. — 3000 %), зовнішній борг складав 19 млрд дол. (1989 р. — 21 млрд дол.). На його
обслуговування витрачалось до 40 % усіх валютних доходів держави. Крім того, близько 1 млн
осіб постійно виїздили на заробітки до Італії, Німеччини, Австрії.
• Нездатність колективного керівництва країною виробити ефективну модель управління.
Зміцнення республіканських партійнобюрократичних еліт, які прагнули якнайменше
залежати від Центру. Криза Союзу комуністів Югославії.
• Давні національні протиріччя між народами, що населяли Югославію. Великосербський
шовінізм. Історична пам’ять про масові вбивства сербів хорватськими усташами в роки Другої
світової війни тощо. Претензії албанців на територію Косово, яка у середні віки була центром
сербської держави.
• Нерівномірність розвитку різних регіонів держави. Найвищий рівень життя в Словенії,
найнижчий — у Боснії і Герцеговинї і Македонії. Значне соціальне розшарування населення.
Значний прошарок безробітних. Падіння життєвого рівня населення в результаті кризи другої
половини 1980-х рр.
• Існування протиріч між релігійними конфесіями. Словенці, хорвати, угорці — католики;
серби, чорногорці, частина македонців, частина албанців — православні; боснійці, частина
албанців — мусульмани
Тема 5. Країни Центральної та Східної Європи
Збройні
конфлікти
на
території
колишньої
Югославії
Äàòà
Конфл³кт
26 червня — 4 липня Війна за незалежність Словенії. Бойові дії в Словенії між військами
1991 р. Югославської народної армії та словенськими збройними формуваннями
Середина літа 1991 р. Війна за незалежність Хорватії. Боротьба Хорватії за проголошення
— серпень 1995 р. у районах компактного проживання сербів Республіки Сербська Країна
(19 грудня 1991 р.). Операція хорватської армії «Буря» по знищенню
Республіки Сербська Країна (серпень 1995 р.)
Весна 1992 р. — Громадянська війна у Боснії і Герцеговині. Дейтонська угода
14 грудня 1995 р.
1988—1999 рр. Албано-сербське протистояння в Косово. Боротьба сербської поліції та
армії проти албанських загонів Визвольної армії Косово
24 березня — Операція сил НАТО проти Сербії «Союзна сила» з метою примусити її
10 червня 1999 р. прийняти план мирного врегулювання в Косово. Уведення військ КFОR
до Косово
Весна—осінь 2001 р. Громадянська війна в Македонії. Операція НАТО по роззброєнню
албанських бойовиків (вересень 2001 р.)
Весна 2004 р. Загострення протистояння в Косово між сербами та албанцями
Òåìà 6. Êðà¿íè À糿, Африки ³ Латинсько¿ Америки
ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Ліквідація колоніалізму
Причини ë³êâ³äàö³¿ колон³ал³зму
• Ослаблення метрополій після Другої світової війни.
• Зростання впливу й потенціалу колоній (особливо англійських домініонів).
• Розгортання масового національно-визвольного руху.
• Негативне ставлення суспільної думки у країнах-метрополіях і світової громадськості до
колоніалізму.
• «Холодна війна». Негативне ставлення до колоніалізму провідних країн світу США та СРСР
Крах колоніальної системи
Всесвітня
історія
(1939—2004
рр.)
134
Модернізація
країн
«третього
світу»
Шляхи
модерн³зац³¿
Êðà¿íè
Імпортозамінна
Бразилія,
індустріалізація
Аргентина,
Єгипет,
Нігерія,
Індія
та
ін.
Експлуатація
Країни
природних
ОПЕК
ресурсів
Експорторієнтова-
«Азіатські
на
стратегія
роз-
тигри»
витку
ЯПОНІЯ
Характеристика
• Створення власної промисловості, яка виробляла необхідні
машини, обладнання та іншу продукцію з метою припинення
експорту цієї продукції із промислово розвинених країн.
• Збереження технологічної залежності від країн Заходу,
незважаючи на значний прорив на шляху розвитку
• Націоналізація або встановлення контролю над видобутком
природних ресурсів.
• Об’єднання більшості виробників для координації своїх дій
на світовому ринку.
• Завищення цін на сировину. Отримання надприбутків.
• Технологічна та експортна залежність від країн Заходу
• Створення виробництва за рахунок залучення
іноземних інвестицій і технологій для виробництва
конкурентоспроможної продукції для світового ринку
Американська окупаційна політика в Японії
Заходи
Розпуск
дзайбацу
(найбільших
промислових
корпорацій)
Суд
над
воєнними
злочинцями
Демократизація
політичного
життя
Прийняття
конституції
Аграрна
реформа
Освітня
реформа
Реформи
Доджа
(податкова
і
фінансова
системи)
Основн³
результати
• Ліквідація мілітаризації і надмірної концентрації економіки.
• Відновлення конкуренції, вільного ринку
• Засудження й страта винних у втягуванні Японії в загарб-
ницьку війну, яка призвела до національної катастрофи.
• Засудження японської воєнщини й агресивної зовнішньої
політики
• Відновлення багатопартійності.
• Проведення вільних виборів
• Закладення основ демократичного суспільного розвитку.
• Збереження японських національних традицій і символів.
Викорінення мілітаристського духу
• Ліквідація великих землеволодінь. Формування
фермерського господарства.
• Подолання продовольчих труднощів. Забезпечення
промисловості дешевою робочою силою.
• Формування ємного внутрішнього ринку
• Відокремлення школи від церкви, а церкви від школи.
• Заборона пропаганди насильства й війни.
• Уведення загальної світської освіти.
• Запровадження безкоштовної початкової освіти.
• Унаслідок цих реформ японське суспільство почало набувати
рис сучасного
• Поштовх до активізації економічного життя. На початок