V етап. Кінець хх — Поєднання ліберальної і консервативної моделі розвитку держави

початок ХХІ ст.

Тема 3. Країни Західної Європи

Масові рухи в країнах Заходу

Ïåð³îä

Íàçâà найактивн³шо¿ Характеристика

д³яльност³

Рух проти 1950—1960-ті рр., Рух за встановлення рівності громадянських прав незалежно

расової дис- переважно в США від національності й расової приналежності

кримінації

Пацифіст- 1960—1970-ті рр. Рух за припинення будь-яких війн

ський рух

Рух «нових 1960—1970-ті рр. Рух за революційну зміну існуючого капіталістичного су-

лівих» спільства новою революційною силою, соціальною опорою

якої є молодь, студенти і маргінальні прошарки суспільства.

Рух за абсолютну свободу

Бітники, 1950—1970-ті рр. Рух, який відкидав існуючі норми поведінки і моралі,

рух хіппі утверджував контркультуру, закликав насолоджуватися

життям. Учасники руху проголошували добровільну бідність,

стаючи старцями, еротичну свободу, повне ігнорування

соціальних проблем, анархізм, захоплення дзен-буддизмом

Рок-рух 1960-ті рр. Сформувався в Англії і США, а згодом охопив увесь світ. Вийшов-

ши з надр масової культури, творці року — Е. Преслі, групи

«Бітлз», «Ролінг Стоунз» та інші виконавці — припинили зв’язки

з нею, висловивши стихійний протест молоді проти соціальної

невлаштованості, війн, мілітаризму, расової дискримінації. Рок-

рух був тісно поєднаний з іншими масовими молодіжними

рухами. Із 1970-х рр. рок потрапив у поле зору шоу-бізнесу,

поступово перетворившись на напрям музики, видовищні шоу,

втративши свій соціальний зміст. У цей же час виникають і

національні рок-школи, рок перестав бути лише англомовним

Рух 1970—1980-ті рр. Рух на захист оточуючого природного середовища, за

«зелених» рятування природи від негативного впливу людської

діяльності. На кінець 1980-х рр. втрачає свою гостроту та

екстремізм, перетворюючись на ще один політичний напрям

Рух анти- 1990-ті рр. — Рух був спрямований проти засилля транснаціональних

глобалістів початок ХХІ ст. корпорацій, домінування Заходу, за допомогу країнам

«третього світу». Супроводжується екстремістськими,

радикальними діями його учасників

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Наслідки Другої світової війни

Показники

Людські втрати

Матеріальні втрати

Територіальні зміни

Соціально-

економічні наслідки

Політичні зміни

106

Характеристика

• Загинуло 265 тис. військових (без урахування втрат 100 тис. осіб країн

Співдружності та імперії) та 70 тис. осіб мирного населення

• Становили чверть національного багатства (30 млрд дол.); внутрішній

борг збільшився у 3 рази, зовнішній — на 21 млрд фунтів стерлінгів

• Початок отримання незалежності Британськими колоніями

• Падіння ВВП до рівня 1936—1937 рр. Фінансова і паливна кризи.

• Безробіття сягало 2 млн осіб

• Поразка консерваторів на перших повоєнних виборах, прихід до влади

лейбористів

Всесвітня історія (1939—2004 рр.)

Прем’єр-міністри Великої Британії у повоєнний період

Причини

виникнення

кризи

Основні події

1969 р.

1998 р.

Ïàðò³éíà

приналежн³сть

Ðîêè

перебування ïðè

âëàä³

1970—1974

1974—1976

1976—1979

1979—1990

1990—1997

1997—до

сьогодні

²ì’ÿ

К. Етлі

В. Черчілль

А. Іден

Г. Макміллан

А. Д. Хьюм

Г. Вільсон

²ì’ÿ

Ïàðò³éíà

приналежн³сть

Консерватор

Лейборист

Лейборист

Консерватор

Консерватор

Лейборист

Ðîêè

перебування

ïðè âëàä³

1945—1951 Лейборист Е. Хіт

1951—1955 Консерватор Г. Вільсон

1955—1957 Консерватор Дж. Каллаген

1957—1961 Консерватор М. Тетчер

1961—1964 Консерватор Дж. Мейджор

1964—1970 Лейборист Тоні Блер

Проблема Ольстеру

Характеристика

• Конфлікт між ірландцями-католиками і англійцями-протестантами.

• Терористична діяльність Ірландської республіканської армії (ІРА)

• Початок збройного протистояння в Ольстері.

• Укладення угоди про мирне врегулювання. Надання Ольстеру автономних

прав із розширеним самоврядуванням

«Тетчеризм»

Основні

заходи

Позитивні

результати

Негативні

наслідки

Характеристика

• Підтримка приватного підприємництва як основи економіки.

• Відмова від жорсткої регламентації бізнесу.

• Денаціоналізація (приватизація) нафтової промисловості, авіапромисловості

та вантажного транспорту, частини комунальної власності.

• Обмеження прав на страйки, звуження сфери діяльності профспілок.

• Зменшення податкових ставок, збільшення опосередкованих податків.

• Перегляд соціальних програм.

• Підтримка приватної освіти та охорони здоров’я

• Подолання кризових явищ, покращення економічної кон’юнктури.

• Високі темпи економічного зростання.

• Приток закордонних інвестицій.

• Структурні зміни в економіці на основі наукоємких технологій. Модернізація

традиційних галузей промисловості: суднобудівної, металургійної,

вугледобувної.

• Скорочення державного сектору, підвищення його рентабельності.

• Низькі темпи інфляції. Бездефіцитний бюджет.

• Більшість англійців стали власниками нерухомості.

• Пожвавилась економічна активність населення. Зменшилось безробіття

• Збільшення плати за комунальні послуги та транспорт.

• Широкий страйковий рух.

• Зростання воєнних витрат.

• Безробіття, зумовлене структурними змінами в економіці