Тема 7. Розвиток культури
Умови
розвитку
культури
в
демократичних
і
тоталітарних
державах
Тотал³тарн³
держави
Демократичн³
держави
• Державний контроль над засобами масової • Свобода творчості.
інформації і творчістю митців. • Різноманітність жанрів, стилів,
• Жорстка цензура. напрямів.
• Панування єдиної ідеології, на яку повинна • Відсутність офіційної цензури.
працювати вся культурна сфера. • Відсутність спільної ідеології.
• Офіційне встановлення домінуючих стилів, жанрів. • Фінансова залежність митців.
• Ідеологізація науки. Комерціалізація культури.
• Заборона певних творів, стилів, жанрів. • Розподіл культури на «елітарну»
• Репресії проти незгодних з існуючим режимом та «масову».
• Засилля «масової культури»
ЛІТЕРАТУРА.
МИСТЕЦТВО
Основн³ теч³¿ та напрями л³тератури 1920—1930-õ ðð.
Література
втраче-
ного
покоління
Розчарування
у
сучасній
цивілі-
зації,
втрата
ідеа-
лів
та
релігії
Модернізм
Авангардизм
Прагнення
Сюрреалізм,
до
зміни
футуризм,
не
тільки
дадаїзм
змісту,
та
ін.
а
й
форми
літератур-
них
творів
Критичний
реалізм
Об’єднання письменників і діячів
культури «Кларте»
«Революція в умах», боротьба за
визволення людства від забобонів
буржуазного суспільства після
Першої
світової
війни
А. Барбюс, Вайян-Кутюр’є, Е. Хемінгуей, Д. Джойс, Т. Тцара,
Стенлейн, Т. Гарді, Б. Рассел, Д. Дос Пассос, Ф. Кафка, Гюльзенбек,
А. Франц, Р. Лефевр, Г. Уеллс, В. Фолкнер, М. Пруст, Янко,
Е. Б. Шоу, Сінклер Р. Олдінгтон, Е. М. Т. Еліот, Ж. Грос,
Ремарк Х. Вульф Д. Хартфілд
Олімпійські ігри в міжвоєнний період
Äàòà
Назва
1920 р. VІІ Літні Олімпійські ігри, Атверпен (Бельгія)
1924 р. VІІІ Літні Олімпійські ігри, Париж (Франція)
І Зимові Олімпійські ігри, Шамон (Франція)
1928 р. ІХ Літні Олімпійські ігри, Амстердам (Голландія)
ІІ Зимові Олімпійські ігри, Сент-Моріц (Голландія)
1932 р. Х Літні Олімпійські ігри, Лос-Анджелес (США)
ІІІ Зимові Олімпійські ігри, Лейк-Плесид (США)
1936 р. ХІ Літні Олімпійські ігри, Берлін (Німеччина)
ІV Зимові Олімпійські ігри, Гарміш-Паркенкірхен (Німеччина)
Всесвітня
історія
(1914—1939
рр.)
76
Òåìà 8. М³жнародн³ в³дносини
НАРОСТАННЯ ЗАГРОЗИ ВІЙНИ
Шлях
Гітлера
до
світового
панування
⇒
Кінцева
мета
Світове
панування
⇒
⇒
Третій
етап
Завоювання«життєво-
го
простору» на
Сході
Другий
етап
Об’єднання
всіх
німців
в
одну
державу
Перший
етап
Перегляд і ліквідація
Версальської системи
Основні підходи до формування системи європейської безпеки
Ïîë³òèêà колективно¿ безпеки Ïîë³òèêà умиротворення агресора
• Збереження незмінності існуючих кордонів. • Існуючі кордони в Європі не є справедливими
• Укладення угод про взаємну допомогу проти і остаточними.
агресорів. • Вирішення міжнародних проблем шляхом
• Співробітництво з СРСР у створенні системи взаємних поступок.
колективної безпеки • Співробітництво з Німеччиною
Загострення міжнародної ситуації в 1930-ті рр. Назрівання Другої світової війни
Íàñë³äêè
гê Основн³ ïî䳿 Результат
äëÿ êðà¿í Заходó äëÿ фашистського блоку
1931 Агресія Японії Окупація Маньчжурії, Безпорадність Зародження вогнища
проти Китаю створення Ліги Націй Другої світової війни
маріонеткової у розв’язанні на Далекому Сході.
держави Маньчжоу-Го даної проблеми Створення прецеденту
безкарності агресії
1934 Прийняття Німеч- Початок відновлення Порушення Зародження вогнища
чиною «Чотириріч- німецької Версальського Другої світової війни в
ного плану». армії і воєнної договору Європі.
Створення Німеч- промисловості. Зміцнення збройних
чиною військово- Відновлення воєнної сил Німеччини
повітряних сил авіації Німеччини
(«Люфтваффе»)
1935 Запровадження Початок створення Порушення Зміцнення збройних
в Німеччині за- «вермахту». Версальського сил Німеччини.
гальної військової Дозвіл Німеччині на договору і Формування 36
повинності. створення воєнно-мор- Вашингтонських дивізій.
Англо-німецька во- ського флоту більшого, домовленостей Створення ВМС
єнно-морська угода ніж французький Німеччини
1935— Агресія Італії Загарбання Італією Перетворення Розширення
1936 проти Ефіопії Ефіопії Ліги Націй на колоніальних
формальну володінь Італії у
організацію, яка Східній Африці.
не має механіз- Зміцнення агресивних
мів впливу на держав, переконаних
агресора у безкарності