Тема 6. Країни Азії, Африки та Латинської Америки

Закінчення таблиці

Прояви демократичного розвитку Прояви експанс³он³стсько¿ ïîë³òèêè

• Започаткування створення • Здійснення обмежених військових акцій у Китаї.

системи соціального • Придушення антияпонського повстання у Кореї.

забезпечення • Прийняття закону про охорону громадського порядку, який

посилив поліцейські переслідування

Етапи зовнішньої агресії Японії

ІІ етап

Завоювання

_Китаю

^{⇒ ⇒}

Політика

Економіка

Ідеологія

КИТАЙ

⇒

І етап

Завоювання

Манчжурії

і Монголії.

Створення бази

для подальшої

агресії

IV етап

Світове

панування.

Створення

«Великої

Японії»

ІІІ етап

Завоювання колоніальних володінь

європейських держав і США

у Південно-Східній Азії та басейні

Тихого океану. Створення «Великої

східно-азійської сфери спільного

процвітання»

Становлення тоталітарного режиму в Японії

Характеристика

• Поступове усунення і заборона політичних партій, профспілок із політичного життя.

(Замість розпущених політичних партій створювалася Асоціація допомоги трону, а

замість профспілок — Патріотична промислова асоціація Великої Японії.

• Репресії проти представників демократичних сил.)

• Заколоти «молодих офіцерів».

• Проголошення курсу «на мобілізацію національного духу»

• Мілітаризація економіки.

• Установлення воєнно-державного контролю над економікою через систему

асоціацій, на чолі яких ставали представники найбільших корпорацій (створення

«нової економічної структури»).

• Демпінг у зовнішній торгівлі.

• Мобілізація усіх ресурсів на підготовку до війни

• Мілітаризм і експансіонізм.

• Курс на створення «Великої східно-азійської сфери спільного процвітання»

«Рух 4 травня» (1919 р.)

Причини

Привід

Учасники

Результати

Характеристика

• Невиправдання сподівань населення на покращення становища країни після

Першої світової війни, скасування контрибуції, накладеної європейськими

державами після придушення «боксерського повстання».

• Передача Японії за версальським договором німецьких концесій у Шандуні.

• Прояпонська політика правлячої верхівки

• Розгін демонстрації пекінських студентів із вимогами до уряду повернути півострів

Шандунь, звільнити прояпонськи налаштованих чиновників та оголосити бойкот

японським товарам

• Студенти, робітники, підприємці та промисловці

• Усунення з посад прояпонськи налаштованих чиновників, звільнення

заарештованих студентів; китайська делегація не підписала Версальського миру

Всесвітня історія (1914—1939 рр.)

66

Закінчення таблиці

Наслідки

Характеристика

• Зростання національної самосвідомості.

• Утворення політичних партій та організацій лівого напряму, що виступали за об’єд-

нання країни, звільнення від іноземного засилля і проведення соціальних реформ

• Створення у 1921 р. Комуністичної партії Китаю (КПК), яка швидко стала

впливовою політичною силою в країні. Комуністи вбачали в революції єдиний

засіб відродження країни.

• Розгортання руху за «нову культуру», зокрема, уведення в літературу мови, близької

до побутової. Це дало змогу отримати освіту багатьом мільйонам китайців.

• Радикалізація національно-визвольного руху

Національна революція в Китаї у 1925—1927 рр.

Причини

Завдання

Привід

Основні

події

Резуль-

тати і на-

слідки

Характеристика

• Напівколоніальна залежність Китаю.

• Роздробленість країни.

• Невирішеність аграрного питання.

• Прагнення радянського керівництва і Комінтерну до розпалу світової революції

• Об’єднання Китаю.

• Здійснення модернізації країни.

• Звільнення від колоніального поневолення.

• Вирішення аграрного питання

• Розстріл у Шанхаї англійською поліцією мирної демонстрації китайських студентів

• Оголошення уряду в Гуанчжоу національним.

• «Північний похід» армії Гоміндану під керівництвом Чан Кайші

(липень 1926 — початок 1927 р.).

• Розрив між партією Гоміндан і КПК.

• Переворот і розправа над комуністами (квітень 1927 р.). Встановлення особистої

влади Чан Кайші.

• Розгром мілітаристських угруповань. Об’єднання країни

• Об’єднання Китаю під владою Гоміндану (Чан Кайші).

• Започаткування соціально-економічних перетворень з метою модернізації країни.

• Набуття Китаєм реального суверенітету.

• Розгортання громадянської війни між партією Гоміндан і КПК

Політика Гоміндану

Внутр³шнÿ Çîâí³øíÿ

• Зміцнення державного сектору економіки. • Відновлення митної автономної і водночас

• Запровадження системи державного ліквідація внутрішніх митних перепон.

планування економікою. • Передача Китаю 20 із 33 концесій.

• Створення системи державного контролю • Спроби отримати закордонні позики для

над фінансами: банками, страховими реконструкції країни закінчилися крахом.

компаніями, податками і митом. Почався навіть відплив іноземного капіталу

• Сприяння приватним інвестиціям. з країни.

• Обмеження привілеїв іноземного капіталу, • Погіршення зовнішньо політичного

сприяння розвитку місцевого капіталу. становища Китаю після японської агресії

• Прийняття закону про працю, створення у Маньчжурію (1931—1932 рр.). Усі зусилля

системи офіційних державних профспілок, китайського керівництва отримати допомогу

установлення мінімального рівня заробітної держав Заходу в боротьбі проти Японії не

плати мали успіху