в «ніч довгих ножів». Після цього непідконтрольною СА. СС відповідали за

Гестапо — державна таємна поліція

СД (SD) — нацистська

служба безпеки,

розвідувальне управління СС,

утворене в 1934 р. У 1936 р.

її очолив Р. Гейдріх. Головне

завдання — забезпечення

внутрішньої безпеки ІІІ рейху.

СД мала право на позасудові

переслідування і розправи,

арешти, обшуки, конфіскації,

таємні операції щодо знищення

ворогів рейху тощо. Мала широку

агентурну мережу, досьє на вище

керівництво рейху та сусідніх держав

Тема 4. Тоталітарні та диктаторські режими

²²² Рейху

СА втратили свій політичний знищення зовнішніх і внутрішніх «ворогів

вплив, ставши джерелом для нації» і практично контролювали

поповнення вермахту німецьку поліцію

Репресивн³

органи

гітлерівської Німеччини в 1933—

1945 Рр. Заснована за ініціативи г. Ге-

рінга. Із 1936 р. керівництво гестапо

здійснював Г. Гіммлер, протягом 1939—

1945 Рр. — г. Мюллер. Із вересня 1939 р.

гестапо увійшло до структури Головного

управління імперської безпеки (RSHA) як

ІV управління, яке очолив Р. Гейдріх. Напрями

діяльності: боротьба з противниками нацизму;

нагляд за політичною діяльністю різних церков,

релігійних сект тощо; комплектування картотеки

і досьє; ведення справ окупованих територій;

організація контррозвідки і боротьба зі шпіонажем

Становлення тоталітарного режиму

Сфера впливу

Ідеологія

Політика

Економіка

Особливост³ режиму

• Єдина нацистська ідеологія заснована на расизмі, шовінізмі, реваншизмі,

антисемітизмі. Теорія «життєвого простору»

• Заборона опозиційних політичних партій.

• Установлення однопартійної системи.

• Зрощування партійного і державного апаратів.

• Жорстка концентрація влади.

• Принцип «фюрерства».

• Посилення репресивного апарату.

• Тотальний контроль над усіма державними структурами.

• Контроль за пресою

• Обмеження економічної свободи і зовнішньої торгівлі.

• Обмеження свободи приватної власності.

• «Арієзація» економіки — експропріація власності, що належить не арійцям.

• Контроль над економікою.

• Створення державного концерну «Герман Герінг Рейхсверке».

• Мілітаризація промисловості, «Чотирирічний план».

• Регламентація сільського господарства.

• Державне регулювання доходів, цін, рівня заробітної плати

Основні етапи антисемітської політики

Äàòà Çì³ñò

1 квітня Гітлер оголошує одноденний бойкот єврейському бізнесу (магазинам,

1933 р. підприємствам тощо). Бойкот не мав широкої підтримки і фактично провалився

7 квітня Примусове звільнення всіх неарійських держслужбовців (за виключенням

1933 р. військових)

11 квітня Прийняття «арійського параграфа» — інструкція до закону від 7 квітня. Інструк-

1933 р. ція визначала, кого нацисти вважали євреями

22 квітня Звільнення з роботи лікарів-євреїв

1933 р.

25 квітня Запровадження процентних норм для євреїв у школах та університетах

1933 р.

10 травня Публічне спалення книг, що належали «неарійським» авторам. У вогнищах горіли

1933 р. кращі твори світової класичної літератури

29 серпня Офіційне твердження, що євреїв за різними звинуваченнями слід відправляти до

1933 р. концтаборів

22 вересня Створення Державного відділу культури, куди доступ був відкритий лише для

1933 р. арійців

4 листопада Заборона євреям і особам, що знаходяться у шлюбі з ними, редагувати німецькі

1933 р. газети

15 вересня Прийняття на VІІ з’їзді НСДАП свастики на прапорі рейху як національного

1935 р. символу. У цей же день учасники з’їзду приймають Нюрнберзькі закони. У

розділі «Громадянство, Кров і Честь» цих законів встановлювалося, що євреї

позбавляються громадянських прав: брати участь у будь-яких громадсько-

політичних заходах, брати шлюб з повноправними громадянами рейху,

вивішувати поряд зі своїми будинками німецький прапор тощо

Всесвітня історія (1914—1939 рр.)

52

Закінчення таблиці

Äàòà Çì³ñò

21 вересня Лікарям-євреям заборонялося мати приватні клініки

1935 р.

16 листопада Заборона видавати євреям закордонні паспорти

1937 р.

15 грудня 1937 р. Розпорядження, яке запроваджувало обмеження на видачу валюти і сировини

для єврейських підприємств

1938 р. Скасування всіх податкових пільг для єврейських підприємств

Квітень 1938 р. Початок прискореної аріїзації «єврейського бізнесу»

22 липня 1938 р. Євреїв зобов’язують носити спеціальні посвідчення

Липень 1938 р. Лікарі-євреї позбавлялися права на лікарську практику

Вересень 1938 р. Позбавлення юристів-євреїв права на юридичну практику

5 жовтня 1938 р. Паспорти євреїв маркуються літерою «J»

28 жовтня Вислання з Німеччини 17 тис. польських євреїв

1938 р.

Листопад 1938 р. Реєстрація єврейської власності з метою її подальшої аріїзації. Потрібно було

зареєструвати власність ціною більше 5 тис. марок, здати все срібло і золото

9—10 листопада «Кришталева ніч» — єврейський погром по всій Німеччині. 30 тис. осіб було

1938 р. ув’язнено у концтаборах, 91 — убито. Зруйновано 191 синагогу, розграбовано

7500 магазинів

12 листопада На євреїв було покладено відповідальність за матеріальні збитки під

1938 р. час «кришталевої ночі» й зобов’язано їх сплатити репарацію у розмірі

1 млрд марок

15 листопада Припинено навчання єврейських дітей у загальноосвітніх школах. Євреям

1938 р. також забороняється відвідувати місця для відпочинку та розваг

28 листопада Запровадження комендантської години для євреїв

1938 р.

8 грудня 1938 р. Євреям заборонено навчатися в німецьких університетах

Вирішення «єврейського питання» ІІІ рейхом

Основн³ п³дходи Характеристика

Популістський Заходи, які передбачали приниження євреїв, психологічний вплив на

німецьке суспільство з метою формування «образу ворога»

Законодавчий Ізоляція євреїв законодавчим шляхом. Запровадження дискримінаційних

законів

Економічний Витіснення з економічної сфери. Пограбування, доведення євреїв до

жебрацтва

Поліцейський Вигнання з Німеччини

Висновок. Період 1933—1938 рр. характеризується переплетінням названих підходів,

невизначеністю, піднесеннями і спадами антиєврейської політики