612 Місць у палаті депутатів парламенту та отримав право сформувати

уряд, який очолив Л. Блюм

• Прийняття 133 законів, які в основному реалізували програму Народного

фронту.

• Заборона воєнізованих організацій — фашистських ліг.

• Фашистські (ультраправі) партії та організації мали діяти в межах,

дозволених конституцією.

• Урегулювання трудових конфліктів між профспілками і роботодавцями.

• Запровадження 40-годинного робочого тижня, двотижневої оплачуваної

відпустки.

• Підвищення пенсій.

• Збільшення допомоги у зв’язку з безробіттям.

• Створення системи державної закупівлі сільгосппродукції за стабільними

цінами.

• Установлення державного контролю над Французьким банком і

залізницями

Òåìà 4. Тотал³тарн³ òà диктаторськ³ режими

ТОТАЛІТАРИЗМ

Тоталітаризм (від латин. tota- та окремої людини: політичного,

lis — весь, цілий, повний) — одна економічного, соціального і навіть

з форм політичного режиму, що особистого. Сутність тоталітарної

характеризується повним (тоталь- держави сформулював Б. Муссоліні:

ним) контролем держави над усі- «Усе для держави, нічого проти

ма сферами життя суспільства держави, нічого поза державою».

Тема 4. Тоталітарні та диктаторські режими

Загальна характеристика тоталітаризму

Виникнення

тоталіта-

ризму

Переду-

мови

виник-

нення

тоталі-

тарних

режимів

Ознаки

і риси тота-

літарних

режимів

Історична

місія

тоталі-

таризму

Характеристика

• У ХХ ст. в умовах кризи класичної ліберальної ідеї, при переході до розвинутого

індустріального суспільства і соціальної демократії з’являється тип жорсткої

диктатури, яка спирається на масові рухи і пронизана унітарною ідеологією.

Тоталітаризм у найбільш завершеному вигляді існував в Італії, Німеччині, СРСР

• Утвердження індустріального суспільства. Поява технологій масового

виробництва. Запровадження механізмів державного регулювання економікою.

Стандартизація усіх сфер життя. «Масова культура».

• Залучення наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. до політичного життя широких

верств населення після запровадження загального виборчого права і демократизації

політичного життя у провідних країнах світу. Вихід на політичну арену широких мас

переважно неграмотного, з низькою політичною культурою, озлобленого соціальною

несправедливістю населення. Ці явища привели до появи нових харизматичних

лідерів, які вміло маніпулювали масами, прагли до одноосібної влади.

• Масові політичні партії і соціальні рухи, об’єднані масовими ідеологіями

• Встановлення однопартійної системи і культу вождя.

• Зрощування партійного і державного апарату.

• Створення системи масових громадсько-політичних організацій, які охоплюють

усі вікові категорії суспільства (жовтенята, піонери, комсомол, профспілки,

комуністична партія — в СРСР).

• Одержавлення економіки. (Встановлення повного контролю над виробництвом

і розподілом продукції, суспільних благ). Мілітаризація економіки.

• Агресивний характер зовнішньої політики.

• Створення образу ворога (справжнього чи міфічного).

• Використання примусової праці.

• Масові репресії як засіб боротьби з опонентами і як система залякування.

• Ідеологічна обробка населення. Повний контроль над системою освіти, засобами

масової інформації тощо.

• Ігнорування прав людини. Людина — «гвинтик» великого державного механізму.

• Прагнення до уніфікації: культури, свідомості, моди тощо.

• Опора на власні сили (автаркія)

• Став засобом для здійснення у деяких країнах «доганяючого» розвитку,

мобілізуючи всі ресурси для досягнення певної грандіозної мети (побудови

комуністичного суспільства, досягнення світового панування, досягнення в

економічному розвитку рівня провідних країн тощо).

• Став кривавим прикладом того, до чого призводить ігнорування прав та інтересів

окремої людини.

• Показав неефективність повного одержавлення економіки.

• Тоталітарний режим — це модернізуючий і мобілізуючий режим, який діє лише в

екстремальних ситуаціях

РОСІЯ—СРСР (1917—1939 РР.)

Російська революція 1917 р.

Причини

революції

Характеристика

• Протиріччя між відсталою політичною надбудовою (самодержавством) та новими

суспільно-економічними відносинами.

• Протиріччя між працею і капіталом.

• Невирішеність аграрного питання (існування поміщицького господарства,

безземелля значної частини селян).

• Невирішеність національного питання.

• Загострення усіх проблем Російської імперії внаслідок невдалої участі в Першій

світовій війні

Всесвітня історія (1914—1939 рр.)

36

Закінчення таблиці