27 Серпня 1923 р. На греко-албанському кордоні під час його демаркації

було вбито італійського генерала Телліні та чотирьох членів штабу.

У відповідь на це Б. Муссоліні зажадав від греків матеріальних

відшкодувань (50 млн лір). Коли греки відмовилися, італійський флот

обстріляв і висадив десант на острів Корфу. Втручання Ліги Націй

змусило греків погодитися виконати претензії італійців, а італійці, у свою

чергу, вивели свої війська з Корфу

Тема 2. Облаштування повоєнного світу

Закінчення таблиці

Назва

Греко-

болгарсь-

кий

інцидент

(1925 р.)

Англо- Англія,

радянський СРСР

конфлікт

(1927 р.)

Основн³

учасники

Болгарія,

Греція

Çì³ñò

Після Першої світової у Греції залишалися складні відносини з усіма

своїми сусідами. Часто виникали перестрілки і збройні сутички.

22 Жовтня 1925 р. Під час перестрілки на кордоні з Болгарією було

вбито грецького прикордонника. У відповідь на це греки вторглися

на територію Болгарії і націлили свій удар на місто Петрич. У конф-

лікт оперативно втрутилася Ліга Націй, яка надіслала туди своїх

спостерігачів. Грецька сторона визнавалася винною у цьому інциденті

й зобов’язувалася сплатити відшкодування у розмірі 45 тис. фунтів

стерлінгів. Це був майже єдиний успіх Ліги Націй у врегулюванні

конфліктів за період її існування

Приводом до конфлікту став сфабрикований «лист Комінтерну», який

закликав до здійснення соціалістичної революції в Англії. 23 лютого

1927 Р. Англійський уряд направив до Москви ноту протесту щодо

«антибританської пропаганди» за кордоном і монополії на зовнішню

торгівлю. Також за потураннями англійської поліції сталися напади на

радянські постпредство в Пекіні, консульства в Шанхаї та Тяньцзині,

торговельне представництво і Англо-радянське акціонерне товариство

(АРКОС) в Лондоні. На протест радянської сторони Англія анулювала

торговельний договір і розірвала з СРСР дипломатичні відносини.

У червні 1927 р. міністр закордонних справ Н. Чемберлен закликав

країни Заходу до «хрестового походу» проти СРСР. Напередодні

у Варшаві колишніми білими офіцерами було вбито радянського

повноважного представника в Польщі П. Войкова. Проте цей заклик не

був підтриманий союзниками Англії

Òåìà 3. Çàõ³äí³ демократ³¿

СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ

Періодизація розвитку США в 1920—1930-ті рр.

«Процвітання»

(1922—1929 рр.)

⇒

⇒

Повоєнна криза

(1918—1922 рр.)

«Велика депресія»

(1929—1933 рр.)

⇒

«Новий курс» Ф. Рузвельта

(1933—1939 рр.)

Президенти США в міжвоєнний період

²ì’ÿ Ðîêè перебування ïðè âëàä³ Ïàðò³éíà приналежн³сть

Вудро Вільсон 1913—1921 Демократична партія

Уоррен Гардінг 1921—1923 Республіканська партія

Келвін Кулідж 1923—1929 Республіканська партія

Герберт Гувер 1929—1933 Республіканська партія

Франклін Рузвельт 1933—1945 Демократична партія

Всесвітня історія (1914—1939 рр.)

26

«Процвітання» у США

Причини

Прояви

Особливості

Особливост³ «процв³тання»

• Швидкі темпи економічного розвитку. За період 1922—1929 рр. економіка США зросла на 70 %.

• Усунення держави від регулювання економічними процесами. Нестримний розвиток

приватного бізнесу.

• Переважаючий розвиток новітніх галузей промисловості (автомобільна, авіаційна, хімічна

та ін.).

• Кризовий стан сільського господарства і застій традиційних галузей.

• Масове оновлення виробництва. Широке запровадження технологій масового виробництва.

• Посилення концентрації виробництва, формування могутніх монополістичних об’єднань.

(Найбільшими фірмами стали «Форд», «Крайслер», «Дженерал електрік», «Дженерал моторс»

та ін.).

• Масове використання кредитів і реклами.

• Бум на фондовому ринку. Спекулятивний бум цінних паперів. (Ціна на акції зросла в 4 рази.).

• Згортання соціальних програм. Відсутність системи соціального захисту.

• Вузькість внутрішнього ринку. Відсутність масового споживання.

• Значна нерівномірність розподілу національних багатств. Скасування податків на надприбутки.

• Широка експансія на зовнішньому ринку.

• Домінування консервативних тенденцій у суспільстві.

• Процвітання організованої злочинності

Загальна характеристика «Великої депресії» (1929—1933 рр.)

Характеристика

• Невідповідність між попитом і пропозицією (значне перевищення пропозиції над

попитом).

• Структурна криза економіки. Поява технологій масового виробництва не була

підкріплена масовим споживанням.

• Найнижча точка синусоїди коливань економічної активності (за Леонтьєвим)

• Масове розорення підприємств і підприємців. Падіння виробництва.

• Політична криза.

• Фінансова криза.

• Падіння заробітної плати і доходів значної частини громадян.

• Масове безробіття.

• Загострення соціальних проблем. Розгортання масових соціальних виступів.

• Загострення міжнародних відносин

• Світовий характер (охопив усі країни світу, крім СРСР).

• Тривалість (1929—1933 рр.). У деяких регіонах світу криза тривала й протягом

1934—1935 рр.

• Глибина падіння виробництва сягала в середньому до 50 %, а іноді й більше.

• Криза охопила всі сфери економічного, політичного і суспільного життя

Безробіття у період депресії (у % від працездатного населення)