1920 Р. Війська л. Желіговського рушили на Вільнюс і до вечора

захопили місто. Литовці не змогли відстояти, а згодом і відбити місто.

20 Січня 1922 р. Віленський Сейм прийняв рішення про включення

Віленського краю до складу Польщі. Литва так ніколи і не визнала

анексії краю. Ліга Націй не змогла вплинути на Польщу

Підписання султаном Мехмедом VІ Севрського договору викликало

обурення в Туреччині. У центральних районах країни ширився націо-

нальний рух під проводом Мустафи Кемаля (з червня 1919 р.). Щоб

примусити Туреччину виконати умови договору і розгромити центр націо-

нального руху, грецькі війська, підтримані країнами Антанти, рушили

вглиб країни. Турецька армія чинила опір. 7 січня 1921 р. вона завдала

першого суттєвого удару грекам, а через декілька місяців перейшла в

рішучий наступ, який завершився розгромом грецьких військ (вересень

1922 Р.). Також м. Кемаль досяг значних успіхів на дипломатичному

фронті; угода з радянською Росією, яка надала воєнну допомогу

Туреччині, а також віддала йому вірменські округи Карс і Ардаган після

агресії проти Вірменії; Італія вивела війська з Анталії, Франція з Кілікії.

Уряд М. Кемаля був визнаний країнами Антанти. Поразка у війні з

Туреччиною призвела до падіння республіки, відновлення монархії в

Греції (лютий 1921 р.). Перемога Туреччини у війні примусила країни

Антанти укласти з нею Лозаннський договір (1923 р.)

Всесвітня історія (1914—1939 рр.)

24

Продовження таблиці

Назва

Конфлікт

у Верхній

Сілезії

(1921 р.)

Конфлікт

навколо

Аландсь-

ких

островів

(1921 р.)

Суперечки

навколо

Мемельсь-

кого краю

(1923 р.)

Англо-

радянський

конфлікт

(1923 р.)

Рурська

криза

(1923 р.)

Інцидент Італія,

навколо Греція

острова

Корфу

(1923 р.)

Основн³

учасники

Польща,

Німеччина

Швеція,

Фінляндія

Литва,

Ліга Націй

Англія,

СРСР

Франція,

Бельгія,

Німеччина

Çì³ñò

За Версальським договором приналежність Верхньої Сілезії мала бути

вирішена шляхом плебісциту, за результатами якого за приналежність

до Німеччини висловилось 700 тис. осіб, за приналежність до

Польщі — 500 тис. Польське населення, не погодившись з такими

результатами, черговий раз піднялося на збройну боротьбу (протягом

1919—1921 Рр. Відбулись три повстання). Зрештою Ліга Націй

поділила Верхню Сілезію між двома державами

Після здобуття незалежності Фінляндія прагнула встановити свій

суверенітет над Аландськими островами, що колись належали

Російській імперії, але більшість населення островів складали шведи.

Зрештою конфлікт було улагоджено — острови відійшли до Фінляндії,

але їх було демілітаризовано

Незважаючи на те що більшість населення Мемельського краю

(м. Клайпеда (Мемель)) становили литовці, за Версальським договором

ця територія колишньої Німецької імперії була оголошена підман-

датною територією Ліги Націй. Губернатором краю був призначений

французький генерал. У 1923 р. литовські війська увійшли на

територію краю і встановили тут свій контроль. Після тривалих

переговорів керівництво Ліги Націй погодилося на передачу цієї

території Литві

«Ультиматум Керзона» від 8 травня 1923 р., у якому СРСР

звинувачувався у проведенні «антибританської пропаганди в Індії,

Афганістані та Ірані». За умовами ультиматуму передбачалося

відкликання радянських дипломатичних місій з Ірану та Афганістану,

висловлювався протест проти переслідувань і репресій щодо колишніх

учасників білого руху та інших антирадянських рухів, вимагалася

компенсація за осуджених англійських шпіонів. Строк виконання

ультиматуму — 10 днів. У Біле море вводився англійський флот. Англія

загрожувала повним розривом торговельних відносин (договір 1921 р.).

СРСР відхилив ультиматум, оголосивши політичний та економічний

бойкот Швейцарії, де 10 травня у Лозанні було вбито радянського

дипломата В. Воровського. «Ультиматум Керзона» не знайшов підтримки

серед країн Заходу, які були зайняті рурською кризою, а в країнах

Європи розгорнувся рух солідарності з СРСР. Уряд Англії змушений був

відступити. У 1924 р. між двома країнами були встановлені дипломатичні

відносини. Із 1924 р. почалась хвиля дипломатичного визнання СРСР

Прагнучи примусити Німеччину виконувати свої репараційні зобов’я-

зання, Франція і Бельгія ввели на територію Рура (промислове серце

Німеччини) свої війська. Цю акцію засудили Велика Британія, США та

інші держави. У відповідь Німеччина взагалі припинила сплачувати

репарації. По всій країні розпочалися страйки протесту, масові

мітинги, виступи тощо. Виникла міжнародна криза, для розв’язання

якої був розроблений «план Дауеса». Через два роки французи і

бельгійці вивели свої війська з території Рура