149. Кадрове забезпечення органів служби безпеки України.

Склад кадрів Служби безпеки України

Кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби.

До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.

Кількісний склад співробітників Служби безпеки України визначається Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України, виходячи з потреб надійного захисту державної безпеки України, в межах встановленого бюджету.

Військовослужбовці Служби безпеки України

Умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.

Військовослужбовцям Служби безпеки України видається службове посвідчення, вони мають єдину форму одягу, зразки якого затверджуються Президентом України.

Використання військових звань, відзнак, форми одягу і службового посвідчення військовослужбовців Служби безпеки України іншими особами тягне за собою встановлену законодавством відповідальність.

Правове регулювання трудових відносин працівників Служби безпеки України

Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, регулюються законодавством України про працю.

Підготовка спеціалістів для Служби безпеки України

Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації спеціалістів для Служби безпеки України здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту" та інших актів законодавства.

Для забезпечення професійної освіти кадрів Служба безпеки України створює відповідні навчальні заклади.

Запас Служби безпеки України

У запас Служби безпеки України зараховуються громадяни України, які вислужили установлені строки служби і звільнені зі служби у Службі безпеки України, придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і які не досягли граничного віку перебування в запасі.

Зазначені особи перебувають на військовому обліку в Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України і залучаються до проведення навчальних зборів у визначеному законодавством порядку.

154. Поліція в зарубіжних країнах.

Близько 800 поліцейських формувань і департаментів діють, на

сьогоднішній день, на території Канади. Їх діяльність схожа з

діяльністю поліції у Великобританії. Дві провінції Сполучених штатів

Квебек і Онтаріо мають регіональні поліцейські департаменти з загальними

повноваженнями з правового регулювання. Інші ж провінції обслуговуються

і управляються Королівської канадської кінної поліції.

Більшість європейських держав мають поліцейські сили, засновані на

національних законах і традиціях. Наприклад, Французька поліція складається з

двох державних правоохоронних організацій: Національної

Жандармерії, чиї повноваження поширюються на маленькі міста та

деякі райони та Національної Поліції, повноваження якої

поширюються на Париж та прилеглі території з населенням не менше

10000 чоловік. Французька поліцейська система справила величезний вплив на

системи деяких сусідніх держав і країн, що входили до складу Франції в

ролі колоній.

Після Другої Світової Війни союзницькі війська ввели в дію Англо-

Американську систему децентралізованих поліцейських управлінь на

території Західної Німеччини, частково з метою запобігання поверненню до

влади національних військових формувань. Такого роду експеримент не був

повністю успішний, але як би там не було, він став свого роду компромісом

між національними военнезірованнимі формуваннями і повним правовим

нігілізмом і анархією. Німеччина - це складне утворення, що складається з

автономних провінцій з власними виборними урядами,

законодавством і поліцейськими силами. Тут також існує, поряд з

поліцією, Державна Служба Розслідувань (Bundeskriminalamt), яка

знаменита своєю великою комп'ютерною базою даних і своїми передовими

технологіями ідентифікації.

На Близькому сході, Ізраїль має відокремлену поліцейську систему,

яка була утворена за зразком Британської Палестинської поліції. З

моменту проголошення незалежності в 1948 році, було здійснено ряд

спроб демілітаризувати поліцейські сили, але через постійне конфлікту з

сусідніми арабськими країнами поліцейські сили були зосереджені на боротьбу

з міжнародним тероризмом, і відповідно до місцевих законів отримали

розширену юрисдикцію у вирішення подібних питань. Що знаходиться в

постійної бойової готовності Ізраїльська поліція, розробила високо

ефективні методи боротьби з тероризмом та відповідну матеріально-

технічну базу.

Міжнародна Організація Кримінальної Поліції (Interpol) була організована

після Другої Світової Війни, а її штаб-квартира і до цього дня розташована в

Парижі. Проведення всесвітнього розслідування і пошук злочинців по всьому

світу не є головним завданням Інтерполу. Вона полягає у здійснення

всесвітньої зв'язку між поліцейськими департаментами та передачі інформації від

поліції однієї країни до поліції іншої. Більшість націй, за винятком

деяких соціалістичних країн, є членами всесвітньої мережі

Інтерполу.

Секретна поліція - це спеціальне поліцейське управління,

організоване Урядом для боротьби з внутрішніми і зовнішніми вороги

існуючого державного ладу.

Секретна поліція як служба відома ще з часів Стародавньої Греції і

Риму, мусульманський Халіфат і Середньовічних монархій, і вона продовжує

працювати і до цього дня. Одними з найбільш цікавих прикладів сучасної

секретної поліції є служби організовані Джозефом Фучі для

Наполеона і шпигунська служба Австрії утворена принцом Клемнсом фон

Меттернихом в XIX столітті. Це були перші сучасні служби розвідки.

Поліція в США

Поліцейська система, як наука, як сукупність правоохоронних

органів і нарешті як орган державного управління, отримала в

Сполучених Штатах Америки. США має фрагментованою поліцейської

системою, що складається з 19000 окремих поліцейських управлінь загальної

юрисдикції і 21000 додаткових управлінь спеціальної юрисдикції на

федеральному і місцевому рівнях. Приблизно половина місцевих управлінь складається

лише з 10 співробітників.

Персонал. Виконавчий глава поліцейського органу - комісар,

суперінтендант або шеф поліції - зазвичай призначається мером, головою міста

або місцевим законодавчим органом. У великих Поліцейських департаментах

голова вибирається шляхом всенародного голосування, або він займає цей пост

в результаті службової кар'єри (від патрульного офіцера до сержанта,

лейтенантові, капітану і до помічника глави).

На окружному рівні, глава поліцейського управління зазвичай носить назву -

шериф. Шерифи майже повсюдно обираються на цю посаду і отримують

право призначати заступників. Адміністрація шерифа має окружну

юрисдикцію і виконує функції невластиві муніципальної поліції, як-то

зміст окружної в'язниці, забезпечення безпеки залу суду, видання

юридичних документів, включаючи судові рішення і ордера.

Повноваження поліції. Законодавством США повноваження поліції визначені

як права, передані державою або муніципальним урядом для

здійснення законодавчого регулювання цивільних інтересів, захисту

безпеки, здоров'я, і всього, що стосується громадян, а також для

проведення превентивної діяльності щодо кримінальних злочинів,

масових виступів і заворушень пов'язаних з ними.

Точний коло повноважень поліції дуже важкий для визначення, оскільки він

постійно поповнюється у зв'язку з розвитком рівня суспільного життя,

технології, появою нових державних органів або реорганізацією

таких. Приміром, він включає в себе підтримання миру і порядку,

ліцензування окремих торгових операцій і професійної діяльності

(Приватна розшукова практика), регулювання відносин між громадськими

об'єднаннями та корпораціями, регулювання і забезпечення безпеки

видань так званих Законів Блакитного Неба (Blue Sky Laws)

пропагують запобігання грабіжницького ставлення до природи,

здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства та інші

сфери регулювання пов'язані з правами людини і громадянина.

Повноваження поліції грунтуються на загальному законодавстві, і лімітується

тільки спеціальними пунктами в Американській Конституції і конституціях

штатів. До 1936 року Верховний Суд Сполучених Штатів уважно вів

перегляд державного та місцевого законодавств з питання

регулювання повноважень поліції, і плоди цієї копіткої роботи стали XIV

поправкою до Конституції США (9.07.1968.), яка у свою чергу ввела

суттєві зміни на загальне і місцеве законодавства, за винятком

положень які містилися у Білі про Права. Ця поправка до Конституції

США істотно розширила коло повноважень офіцерів поліції і поліцейських

департаментів, вони практично перестали від кого-небудь залежати. Наприклад,

офіцер поліції отримав право використовувати зброю на поразку в будь-якому,

здався йому небезпечному, випадку.

Діяльність поліції. Функції поліції включають в себе: запобігання

злочинів, арешт злочинців і затримання порушників, управління

дорожнім рухом, підтримання порядку і законності, а також боротьба з

стихійними лихами та епідеміями.