Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет культури і мистецтв

Кафедра бібліотекознавства

І бібліографії

Реферат на тему:

Видавнича діяльність товариства «Просвіта» (1868 – 1918рр.):асортимент публікацій та їх призначення.

Виконала: ст. групи КМБ-3/з

Дмишко В. І.

Перевірив: Седляр О. В.

2013

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………….3

1.Виникнення товариства «Просвіта»…………………………………..4

2.Діяльність товариства «Просвіта»…………….………………………7

3. Характеристика видань Львівського товариства «Просвіта»……9

ВИСНОВОК……………………………………………………………………10

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..11

ВСТУП

«Просвіта» - така первинна назва української просвітницької самоорганізації, що діяла в другій половині XIX - першій половині XX ст. у Східній Галичині, а згодом у Західній Україні. Львів винесено у назву Товариства не випадково. Львів був центром духовного життя українців західного регіону, а в XIX ст. став духовною столицею національного відродження. Саме тут зосереджувалася національна еліта, яка, уособлюючи себе часткою свого народу, могла оцінити його становище і визначити перспективи. В 60-х pp. XIX ст. у Львові групувалися видатні і талановиті особистості, які досягай рівня лідерів українського національного відродження. Серед них - Н. Вахнянин, К. Сушкевич, Ю. Романчук, Ю. Лаврівський, О. Огоновський, О. Партицький та ін. Саме вони і були зачинателями творення нової організації. У березні 1868 р. львівські студенти і деякі представники інтелігенції створили комітет для написання статуту майбутньої організації. Підготований документ Галицьке намісництво не затвердило. Звернення до міністерства внутрішніх справ принесло успіх. 2 вересня 1868 р. було дозволено створити просвітнє товариство. Виник організаційний комітет для підготовки установчих зборів. До нього ввійшли: Наталь Вахнянин - голова, д-р. Корнило Сушкевич, Омелян Партицький, Юліан Романчук, Олександр Борковський, Михайло Коссак, Андрій Січинський, Олександр Огоновський та інші. Комітет розіслав звернення до русинів краю з запрошенням до участі в майбутньому товаристві. 8 грудня 1868р. відбулися установчі збори в приміщенні львівської міської стрільниці на вул. Курковій (тепер М. Лисенка). Запланована на цей день Служба Божа не відбулася: москвофільсько настроєні священники відмовилися благословити почин українофілів. На збори прибули 64 члени-засновники зі Львова і лише один о. Иосиф Заячківський, парох с. Лоп'янки Долинської округи, з провінції. Ідею виступів учасників зібрання можна визначити словами тодішнього студента Андрія Січинського: "кождий нарід, хотячий ся добити до національної самостійности, найперше о просвіту маси народу дбати мусить... для того повиннісьмо тепер всіма силами кинутись до праці, котра... повинна поступати після певної обдуманої програми,... повиннося стреміти до того, щоби нарід наш книжки читати міг і читати хотів, що дасться осягнути дешевістію, - і приступністю язика"

-3-