Лекція 13. Тема: Психологія зрілого віку.

Дорослість – період життя, який починається після юності і триває до кінця життя. В науці існують певні розходження з приводу періодизації на цьому етапі.

Період ранньої дорослості (20-40 років) характерним є збагачення психологічного і соціального досвіду та оволодіння соціальними ролями, отримання повної юридичної і економічної відповідальності, включення до соціальної діяльності. Створюється власна сім’я, народжуються діти. На роботі освоюються професійні ролі, утворюється коло спілкування.

Період зрілості (40-60 років) – це період висококваліфікованого виконання професійних і соціальних ролей, досягнення піку в посадовому статусі, матеріальна самостійність, широке коло соціальних зв’язків, наявність і задоволення інтересів поза межами професійної діяльності.

Період пізньої зрілості (після 60 років) – пенсійний період, характеризується зміною статусу, фізіологічними та психологічними змінами в організмі, пов’язані з процесами старіння. Відбувається цілісне осмислення та оцінка життєвого шляху, відповідно вдоволення чи не вдоволення досягнутим.

Період ранньої дорослості

Соціальна ситуація розвитку. Розвиток особистості в період дорослості зумовлений особливостями професійного, сімейного життя. Структура і спрямованість особистості формуються в соціальному оточенні. З початком самостійної трудової діяльності окреслюється власний статус, що охоплює права і обов’язки у різних сферах діяльності, впливає на розвиток. Важливими завданнями є встановлення власної ідентичності в близьких стосунках з іншими людьми і трудовій діяльності. Основними аспектами спілкування є: встановлення кола професійного оточення; спілкування з друзями (пов’язане з вибором майбутнього супутника життя); емансипація від батьків; створення власної сім’ї, освоєння та реалізація батьківських ролей. Відбувається включення у різні сфери суспільних відносин.

Провідна діяльність – професійна діяльність.

Вікові проблеми пов’язані з становленням професійної кар’єри, створенням сім’ї та вихованням дітей.

Основна форма соціальної активності є професійна діяльність. Професійний цикл починається із здобуття життєвого досвіду, що призводить до вибору професії та продовжується той час, коли людина займається обраною справою та завершується з виходом на пенсію. Після обрання та підготовки до професії (від 15 до 24 років) наступає етап становлення професіоналізму, удосконалення майстерності (від 25 до 40 років), дорослі намагаються зайняти стійке становище в обраній ними сфері діяльності, ці роки є найбільш творчими. Для успішного входження в кар’єру необхідно, щоб людина могла перетворити свої ідеалістичні мрії в реальні цілі.

При процесуальному підході кар’єра розуміється як спосіб досягнення цілей, результатів, як форма особистісного самовираження. З позицій статусного підходу – це результати діяльності людини, соціальний статус . У рамках ціннісного підходу кар'єра пов’язана із суспільною значимістю діяльності людини. З позицій індивіда кар’єра постає як своєрідний трудовий шлях.