4. Бесіда, анкетний метод та опитування.

Колективна бесіда також є методом вивчення психології колективу. При достатній увазі командира, колективна бесіда з воїнами дозволяє йому вловити такі моменти в психології колективу, як загальний настрій групи, відношення до поставлених завдань, взаємовідносини між людьми, наявність лідерів і авторитетів, цілісність колективу, готовність до дій та ін. Бесіда має продумуватись передчасно, щоб в її процесі не виникало логічного вакууму. У важкому колективі подібні пустоти стають безвихідними тупиками. А це не тільки не допомагає вивченню психології колективу, але і здійснює на неї негативний вплив, викликає неповагу по відношенні до офіцера.

Для того, щоб оцінка психологічного стану колективу не залишалась на стадії невизначеного враження, командиру потрібно дуже уважно слідкувати за процесом бесіди, аналізувати всі висловлені думки, всі моменти живої емоційної реакції. Лише глибокий аналіз, обдумування в процесі бесіди дані допомагають більш повно зрозуміти психологію колективу.

Бесіда — це цілеспрямована розмова з досліджуваним з метою з’ясування уявлення або розуміння ним явищ природи та суспільства, наукових питань та ін. Поставлені запитання мають бути чіткими і зрозумілими, і потрібно домагатися не лише констатуючої відповіді, а й пояснення. Проведення бесіди:

1) мета та план бесіди;

2) підготувати запитання;

3) дружна атмосфера, тобто немає нагадувати допит;

4) усі відповіді слід детально і чітко записувати;

5) дати час співбесіднику висловити погляди на те чи інше запитання;

6) розмовляти близькою мовою для співбесідника;

7) вміння слухати, знати темп — нейтральне слухання, але позитивне „так”, „я вас розумію”;

8) емпатійне слухання („так я розумію, вам було важко, бо були тоді важкі часи”).

До числа результативних методик відносять також анкетний метод, який дозволяє вивчити думку, настрій, запити не лише одного воїна, але і окремих груп, колективів. Анкета являє собою складений опитувальник. Це метод письмового опитування. Анкета не є стандартизованою (іменна і анонімна). За допомогою анкетного дослідження можна зібрати великий обсяг матеріалу, але недоліком є складність перевірки їх правильності та щирості. Типи питань: відкриті, закриті, змішані. При закритому питанні вимагають однозначної відповіді: „так”, „ні”, „не знаю”. Такі однозначні відповіді легше узагальнювати, але вони дозволяють робити лише загальні кількісні висновки, які переважають серед певної категорії людей чи колективу.

Відкриті питання вимагають розгорнутої відповіді (вкажіть причини і характер порушень військової дисципліни). Дану анкету значно важче аналізувати і узагальнювати.

Заслуговує уваги прийом комплексного використання анкет, яке можна назвати методом порівняння анкетування. Наприклад, при вивченні стану виховної роботи в одному підрозділі в анкету для курсантів включають питання: „Які позитивні особистісні якості ви хочете у себе розвинути і яких негативних позбавитись?”. В анкеті для офіцерів пропонують назвати найбільш цінні для служби особистісні якості курсанта і які небажані. Співставлення подібних даних соціально-психологічних обстежень дозволяє більш рельєфно уявити думку колективу, встановити, наскільки офіцери знають і враховують її, в якому напрямку вони впливають на психологію колективу, окремих воїнів. В анкету потрібно включати не більше 5 – 7 питань, що дозволить провести анкетування досить швидко.

Близьким до анкетування є метод опитування. Анкетування переважно проводиться на групі. Опитують же вибірково, раніше намічаючи для цього певні категорії. Опитування дає дані не про психологію групи, а про думки, настрої, погляди певних категорій людей, близьких, наприклад, по досвіду, віку, підготовці, професії. Опитування може проводитись усно або письмово. Людей яких опитують спеціально не збирають і можуть давати відповіді в різний час.

Психологія колективу вивчається також методом оцінки висловлених думок, настроїв, запитів, скарг. Вони можуть виражатись як в службових обставинах так і не в службових. Подібні висловлювання враховуються в цілому по колективі, особливу увагу звертають на думки авторитетних осіб в даному колективі. Таким чином вдається встановити психологічну атмосферу, а також джерела тих чи інших думок, впливів.

Колектив вивчається також і через виявлення йому притаманних відносин. Яку читають курсанти літературу, які розмови частіше всього ведуть, чим бажають займатись у вільний час, що з бойового навчання їх більше всього цікавить – відповіді на ці та інші питання дають уявлення про переважаючі в колективі думки, настрої, інтереси.

Мотивація дій, думок, настроїв, взаємовідносин достатньо повно можна виявити при застосуванні методу співставлення психологічних характеристик. На воїна чи групу які вивчаються незалежно один від одного, даються характеристики. Співставлення і узагальнення таких характеристик дозволяє глибше вивчити того чи іншого воїна, психологію колективу, взаємовідносини в колективі. В масштабі підрозділу цей метод застосовують як звичайне співставлення думок офіцерів, сержантів та інших про воїна який вивчається чи групу.