
- •План проведення практичного заняття
- •(Назва навчальної дисципліни) т е м а № 1: «Військовий підрозділ як мала соціальна група»
- •Розподіл часу
- •Інформаційно-методичне забезпечення
- •11. Ягупов в. В. Теорія і методика військового навчання: Монографія. –
- •Матеріально-технічне забезпечення
- •Завдання для самостійної роботи
- •(Назва навчальної дисципліни) т е м а № 1: «Військовий підрозділ як мала соціальна група»
- •Інформаційно-методичне забезпечення
- •11. Ягупов в. В. Теорія і методика військового навчання: Монографія. –
- •1. Соціометрія як метод дослідження.
- •2. Процедура проведення соціометрії
- •З ким з Ваших товаришів по службі Ви не хотіли б виконувати це завдання сумісно? Хто, на Вашу думку, відмовиться вибрати Вас для спільного виконання цього завдання?
- •Обробка даних
- •3. Спостереження та експеримент.
- •4. Бесіда, анкетний метод та опитування.
- •Завдання для самостійної роботи
З ким з Ваших товаришів по службі Ви не хотіли б виконувати це завдання сумісно? Хто, на Вашу думку, відмовиться вибрати Вас для спільного виконання цього завдання?
Критерії вибору можуть передбачати не лише спільну діяльність, але й спільне проведення дозвілля, спільне проживання:
"З ким з ваших товаришів ви хотіли б разом піти у звільнення? З ким з ваших товаришів ви хотіли б проживати в одному кубрику? Назвіть 2 — 3 прізвища".
Необхідно зазначити, що в залежності від змісту критеріїв в одному й тому ж колективі отримуються різні картини соціометричних виборів. Це пояснюється тим, що для різних видів діяльності необхідні визначені вимоги, яким відповідають різні набори особистісних якостей членів колективу. Тому важливе значення мають узагальнюючі критерії: "З ким ви товаришуєте? З ким ви хотіли б дружити?". Перший критерій фіксує дійсні вибори, другий описує сферу бажаних уподобань військовослужбовця.
Збір інформації
Соціометричне опитування проводиться у військових колективах, які мають певний досвід спільної діяльності (4 — 6 місяців), на підставі якої виникли стійкі відносини між військовослужбовцями.
Проведення опитування починається зі вступної бесіди. Її ціль - сформувати робочий настрій і атмосферу довіри в аудиторії. Коротко викладається ціль дослідження, підкреслюється, що його результати не будуть розголошуватись.
Після цього всім респондентам роздається пронумерований список колективу і доводиться текст запитань.
При опитуванні дотримуються таких правил:
100 відсотково опитати всіх членів колективу;
при відсутності когось на час опитування, проводиться додаткове індивідуальне опитування.
При проведенні опитування дотримуються наступних умов:
Всі військовослужбовці повинні відповідати самостійно, радитись щодо відповідей забороняється.
Забороняється обмежувати час опитування, кожен працює у зручному для нього темпі.
Обов'язковими є відповіді на всі запитання.
Лист відповідей обов'язково підписується (вказується свій номер за списком).
Можливі два варіанти заповнення листів відповідей: з обмеженням кількості виборів або без обмеження кількості виборів. Найбільш доцільним є використання обмеження кількості виборів за схемою № 1.
СХЕМА № 1
-
Кількість військовослужбовців
Ліміт виборів
5-6
1
7-11
2
12-16
3
17-21
4
22-26
5
27-35
6
36 і більше
7
Обробка даних
Обробка даних включає в себе підготовку соціоматриці, соціограми, а також розрахунок соціометричних показників (індексів).
Соціоматриця – це таблиця зв’язків, яка відображає усі вибори в колективі. В неї заноситься інформація, отримана від респондента в ході соціометричного опитування. В горизонтальних рядках вказуються суб’єкти вибору (хто обирає), у вертикальних стовбцях — об'єкти вибору (кого обирають).
Приклад соціоматриці:
-
№ з/п
Хто обирає?
Прізвище
Кого обирають
Кількість зроблених виборів
1
2
3
4
5
6
7
К+
К -
К0
К++
К- -
1
+
-
0
2
3
4
5
6
7
Кількість отриманих виборів
Кп+
Кп-
СК++
СК- -
“+” – позитивний вибір.
“0” – нейтральний вибір
“-” – негативний вибір.
“К+” – кількість зроблених позитивних виборів;
“К- ” – кількість зроблених негативних виборів;
“К0” – кількість зроблених нейтральних виборів;
“К++” – кількість взаємних позитивних виборів;
“К - - “ – кількість взаємних негативних виборів;
“Кп+” – кількість отриманих позитивних виборів;
“Кп- ” – кількість отриманих негативних виборів;
“СК++” – сума взаємних позитивних виборів в групі;
“СК- - ” – сума взаємних негативних виборів груп.
Соціограма — схема міжособистісних відносин у колективі. Вона будується на даних соціоматриці і являє собою односторонні або взаємні вибори у вигляді стрілок.
Соціограма дозволяє виявити структурні елементи міжособистісних відносин всередині підрозділу — лідерів, ізольованих, підгрупи.
Кругова соціограма — опитувані розташовуються по колу, зв'язки між ними—всередині кола.
Приклад кругової соціограми:
Умовні позначки:
п
озитивний
вибір
негативний вибір
взаємний позитивний вибір
взаємний негативний вибір
Соціометричні індекси:
Соціометричні індекси кількісно характеризують взаємовідносини. Ця характеристика задається числовим значенням, знак і розміри якого вказують на характер і ступінь характеристики, яка вивчається.
Соціометричні індекси поділяються на персональні і групові.
Персональні соціометричні індекси дають числові характеристики індивідуальних соціально-психологічних якостей особистості як члена колективу.
Ця характеристика задається числовим значенням, знак і розміри якого вказують на характер і ступінь характеристики, яка вивчається.
Соціометричні індекси поділяються на персональні і групові.
Персональні соціометричні індекси дають числові характеристики індивідуальних соціально-психологічних якостей особистості як члена колективу.
Коли картки заповнені і зібрані, дослідник складає зведену соціоматрицю (див. вище). Аналіз соціоматриці дозволяє методом нескладних розрахунків визначити такі соціометричні індекси:
потреба у спілкуванні – І пс;
соціометричний статус - І ст;
психологічна сумісність - І см;
групова єдність - І гє;
групова дисгармонія - І гд;
Індекс потреби у спілкуванні визначається за формулою:
І пс = (( К+ - К - ) / n-1) х 100%
де І пс – індекс потреби у спілкуванні;
К+ - кількість зроблених респондентами
позитивних виборів;
К – - кількість негативних виборів;
n – кількість респондентів.
При множенні даної формули на 100 % вона показує питому вагу потреби у спілкуванні по відношенню теоретично можливої у відсотках.
Для оцінки індексу статусу можна скористатися такою формулою:
І ст = (( К+п - К -п ) / n-1) х 100%
де І ст - індекс соціометричного статусу
К+п - кількість позитивних виборів
К –п – кількість негативних виборів
n – кількість респондентів.
Аналіз взаємних виборів дозволяє оцінити психологічну сумісність досліджуваних за формулою:
І см = (( К++ - К - - ) / n-1) х 100%
де І см – індекс сумісності
К++ - кількість взаємних позитивних виборів
К – -- - кількість взаємних негативних
виборів;
n – кількість респондентів.
Групова єдність визначається складанням взаємних позитивних виборів за формулою:
І гє = ( СК++ / n х ( n-1)) х 100%
де І гє - індекс групової єдності
СК++ - сума взаємних позитивних виборів
в групі.
Аналогічно визначається групова дисгармонія:
І гд = ( СК - - / n х ( n-1)) х 100%
де І гд - індекс групової дисгармонії
СК - - - сума взаємних негативних виборів в
групі.
Тепер на підставі отриманих даних можна визначити групову згуртованість за формулою: І гз = І гє - І гд
де І гз – індекс групової згуртованості.