Літературознавство

1.Предмет та завдання літературознавства

Літературознавство — комплекс наукових дисциплін про сутність та функціонування в суспільстві художньої літератури; система наукового знання про мистецтво слова. Літературознавство — відносно молода наука

Питання (завдання)які розглядає літературознавство

1.Специфіка та функції літератури як виду мистецтва.

2.Зміст та форма художнього твору.

3.Загальні тенденції у розвитку літературного процесу

2.Теорія літератури її суть і завдання

Теорія літератури — галузь наукового знання про сутність, специфіку художньої літератури як мистецтва слова, про засади, методи її вивчення, критерії оцінки літературних творів. Перш за все теорія літератури вивчає сутність, зміст і форму художньої літератури, її специфіку та функції як самостійного виду мистецтва.До завдань теорії літератури входить розгляд закономірностей розвитку мови художньої літератури, особливостей віршування.

3.Історія літератури

Історія літератури вивчає особливості розвитку художньої літератури у зв'язках і взаємовпливах; роль окремих письменників і творів у літературному процесі; формування родів, видів, жанрів, напрямів, течій. Історія художньої літератури досліджує розвиток літератури у зв'язку з розвитком суспільства; соціальним, культурним середовищем, починаючи від найдавніших часів і закінчуючи творами сьогодення. Є національні, континентальні і всесвітня історії літератури. Художня література кожного народу має свої специфічні особливості.

4.Літературна критика

Літерату́рна кри́тика — відносно самостійний вид творчої діяльності, спирається на практичний тип мислення задля поцінування художньої своєрідності нових літературних творів, їх естетичної вартості, виявлення провідних тенденцій літературного процесу. Провідними жанрами літературної критики є анотації, рецензії, статті, огляди, есе, літературні портрети, діалоги, дискусійні статті, монографії.

Завдання: регулування і корекція літ-ного процесу, обмін враженнями читача з автором, первісна оцінка твору.

5.Методологія літературознавства.

Методологія літературознавства – галузь літературознавства, завдання якої є дослідження літературного твору, це наука про методи і принципи вивчення літературознавства.

Завдання методології літературознавства – дати уявлення про методи, підходи до трактування. Літературознавча методологія — система методів, які використовуються в науці про літературу; теоретичне осмислення суті цих методів, їх евристичних можливостей, умов ефективного використання.

6.Допоміжні літературознавчі дисципліни і їх завдання

Допоміжними літературознавчими дисциплінами є текстологія, історіографія, бібліографія, палеографія, герменевтика, перекладознавство. Текстологія — це галузь історико-філологічної науки, яка вивчає художні тексти, порівнює їх варіанти, очищає від редакторських і цензурних змін, відновлює авторський текст. Історіографія— це допоміжна дисципліна літературознавства, яка збирає і вивчає матеріали про історичний розвиток теорії, критики та історії літератури протягом усіх епох. Бібліографія— науково-практична дисципліна, що виявляє, систематизує, опубліковує і поширює інформацію про рукописи, друковані твори, складає покажчики, списки. Палеографія — допоміжна літературознавча дисципліна, яка вивчає старовинні тексти, встановлює авторство, місце, час написання твору. Герменевтика (грец. hermeneutikos — пояснюю, тлумачу) — наука, пов'язана з дослідженням, поясненням, тлумаченням філософських, історичних, релігійних, філологічних текстів. Перекладознавство — галузь філології, пов'язана з теорією і практикою перекладацької справи.