
- •Методичні рекомендації
- •6.100102 – Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва
- •1. Мета, завдання і предмет дисципліни „ Моделювання технологічних процесів на пеом " та її місце у навчальному процесі
- •2. Методика виконання самостійної роботи
- •2.1 Теми самостійної роботи.
- •3. Оформлення роботи та критерії оцінювання
- •3.1 Вимоги до оформлення ргр. Структура ргр
- •Теоретична модель
- •2. Експериментальна модель
- •4. Рекомендована література.
- •5. Перелік питань для самоперевірки
- •Розрахунково-графічна робота (зразок)
- •1. Теоретична модель
- •2. Експериментальна модель
- •Теоретична модель
- •1.1 Статичне моделювання процесу горіня газоподібного палива
- •1.1.1 Теоретичні відомості
- •Вихідні дані до виконання роботи
- •1.1.2. Рекомендації щодо виконання роботи та оформлення звіту
- •1.1.3. Питання для самоконтролю
- •1.2 Статистичний аналіз експериментальних даних
- •Теоретичні відомості.
- •1.2.2. Завдання для моделювання та порядок виконання роботи
- •Вихідні дані до виконання лаборатоної роботи
- •1.2.4. Питання для самоконтролю
- •1.3 Динамічне моделювання руху частки речовини
- •1.3.1. Теоретичні відомості
- •1.3.2. Оснащення робочого місця
- •1.3.3. Рекомендації щодо виконання роботи та оформлення звіту
- •Вихідні дані до виконання лабораторної роботи
- •1.3.4. Питання для самоконтролю
- •Експериментальна модель
- •2.1 Тема , мета , задачі
- •2. 2 Вступ
- •2.3. Дослідна установка
- •3.3. Принцип роботи лабораторної установки.
- •3.4. Опис приборів лабораторної установки.
- •Методика проведення та результати першого досліду.
- •2.5. Статистичний аналіз результатів досліду (таблиця 2).
- •2.7. Моделювання процесу «Моделювання теплового потоку нагрівача при вимушеному русі повітря» по одержаним показникам.
- •2.8. Висновки.
- •Методика проведення та результати другого досліду.
- •2.9.1. Методика проведення двофакторного досліду.
- •2.9.2. Результати дослідів (таблиця 4).
- •2.10. Побудова графіка залежності в досліді та графіка математичної моделі.
- •2.11. Моделювання процесу по одержаним показникам.
- •2.12. Висновки.
- •Література
- •Створення електроних таблиць Введення інформації в чарунку
- •Виділення суміжного діапазону чарунок
- •Розширення виділення
- •Виділення несуміжного діапазону
- •Форматування чарунок
- •Видалення, вирізання, копіювання, вставка
- •Створення власної панелі інструментів
- •Застосування Автоформату
- •Вирівнювання вмісту чарунок
- •Орієнтація тексту і чисел
- •Використання кнопки - Автосуммирование стандартної панелі інструментів
- •Розмноження формул
- •Робота з Майстром функцій
- •8. Створення діаграм однофакторного досліду за допомогою Майстра діаграм
- •Редагування діаграми та її частин
- •Перенесення, зміна розміру і видалення діаграми
- •Редагування частин діаграми
- •Заміна типу діаграми
- •Видалення рядів даних
- •Побудова лінії тренда
- •9. Створення діаграм багатофакторного досліду за допомогою Майстра діаграм
- •Моделювання теплового потоку нагрівача вертикальної труби на відстані при вільному русі повітря
- •2.1. Дослідна установка
- •2.2. Проведення досліду
- •Моделювання теплового потоку нагрівача від термічного опору пластини
- •3.1. Опис дослідної установки
- •3.2. Проведення досліду
- •4.Моделювання показника адіабати повітря
- •4.1. Дослідна установка
- •4.2. Проведення досліду
- •5. Моделювання теплового потоку калорифера
- •5.1. Дослідна установка
- •5.2. Проведення досліду
4.Моделювання показника адіабати повітря
4.1. Дослідна установка
Експериментальна установка в досліді Клемана й Дезорма представлена на рис. 2. Установка складається зі скляної колби 1, двоходового крану 2, диференціального манометра 3, ручного насоса (груша) 4 і вихлопний клапан 5. Всі основні елементи установки з'єднані між собою шлангами.
Рис.2. Схема дослідної установки
Двоходовий кран має два робочих положення: у першому положенні канали перекриті і повітря з атмосфери накачується насосом у колбу, у другому положенні повітря з колби випускається в атмосферу через вихлопний клапан.
Зміна на диференціальному манометрі показує тиск повітря в колбі.
4.2. Проведення досліду
1. Зрівнюється тиск у колбі з тиском в атмосфері (друге положення крана). При цьому манометр показує нульовий рівень.
2. Ручним насосом у колбу накачується повітря (перше положення крану посудина ізолюється по тиску від атмосфери) до тиску близько 290…300мм вод.ст. Зі збільшенням тиску повітря в колбі, відбувається збільшення його температури. У цьому випадку повітря з колбі віддає тепло в атмосферу через стінку посудини. Природно, що при цьому знижується його тиск. Зниження тиску відбувається доти, поки не встановиться температурна рівновага з навколишнім середовищем. Наступний стан, і є станом 1.
3. Відкривають на короткий час кран (друге положення), з'єднуючи колбу з вихлопним каналом. Повітря з характерним шумом виходить із посудини в атмосферу, при цьому показники тиску на манометрі швидко падають. Оскільки при цьому відбувається адіабатне розширення повітря в посудині, його тиск наближається до P*, а температура знижується нижче атмосферної. Відразу ж починається теплообмін між повітрям у посудині і навколишнім середовищем. Щоб зробити цей теплообмін незначним і не порушити умови адіабатного процесу, необхідно, як тільки шум почне стихати й показники тиску на манометрі сповільняться 5..10 мм вод.ст., закрити кран. У жодному разі не можна затягувати адіабатний вихлоп повітря!
4. Негайно, після закриття крана, тиск у посудині (через нагрівання повітря від навколишнього середовища) починає зростати й через деякий час установлюється рівним P2. Температура повітря в посудині при цьому установлюється рівною атмосферній t*. Наступний стан, є станом 3
5. Моделювання теплового потоку калорифера
5.1. Дослідна установка
Дана установка є моделлю сушарки, в якій сушильним агентом служить тканина 9 (гігроскопічний матеріал), яка змочується водою з системи зволоження 7. Установка складається із калорифера 2, сушильної камери 10, блока управління, крапельниці 7 (система зволоження), блоку вентилятора 1 з регулятором витраченої кількості
повітря 14. Установка дозволяє вимірювати температуру повітря 4 на вході в калорифер 2, температуру нагрітого повітря 6 на вході до сушильної камери, температуру11 в сушильній камері 10 і виході з сушильної камери 17, потужність 3, яку споживає нагрівач калорифера з допомогою регулятора 5.
Для замірів відносної вологості навколишнього середовища і на виході з сушильної камери використовуються психрометри 12, 16.
Калорифер 2 з двома вивідними трубами , складений з двох металевих циліндрів, більший ціліндр з днищем, в який вмонтований електричний нагрівач.
Вмикання електропостачання калорифера здійснюється з панелі управління "Нагрівач".
Встановлення і регулювання температури нагрівання повітря здійснюється ручкою регулятора 5 "Регулювання потужності".
Сушильна камера 10 складається із двох циліндрів, двох кришок, тканини 9 (гігроскопічний матеріал), піддону. З калорифера 2 нагріте повітря омиває внутрішню поверхню змоченої тканини 9, а потім зовнішню, і поміж циліндрами сушильної камери 10 здійснюється випаровування вологи. Для компенсації випареної вологи в процесі сушіння з метою підтримання стаціонарного режиму на поверхню тканини 9 подається із крапельниці 7 вода.
В нижній частині внутрішнього циліндру сушильної камери встановлено піддон з водою, який використовується для початкового змочування тканини 9. Необхідна для цього вода заливається в закріплену на лабораторному столі систему зволоження 7, трьохходовий кран системи видалення води 8, призначений для злиття води після досліду.