14 Постулатів Демінга

Постулат

Коментар

1. Постійність мети

Над поліпшенням якості не можна працювати епізодично. Жорстка конкуренція вимагає безперервного руху шляхом удосконалення. Це передбачає такий розподіл ресурсів, який, найімовірніше, не дасть швидкого прибутку, але забезпечить довгостроковий виграш, що полягатиме в стабільному випуску якісної продукції і підвищенні конкурентоспроможності підприємства. Визначаючи мету, вище керівництво підприємства зобов’язане довести її до відома кожного працівника.

2. Нова філософія

Щоб встояти в конкурентній боротьбі, необхідно прийняти такий стиль управління, який не припускає навіть мінімальних затримок, простоїв, помилок, дефектів. Керівництво підприємства повинне усвідомити свою відповідальність і взяти на себе лідерство в здійсненні змін.

3. Руйнування залежності від масового контролю

Використання статистичних методів управління процесами організації дозволяє уникнути витрат на виявлення і виправлення дефектів. Дуже важливо виключити дефекти перш ніж вони з’являться. Вимагати від постачальників матеріалів і послуг статистичних доказів того, що продукція має необхідну якість.

4. Відхід від практики закупівель за найдешевшою ціною

Ціна не має сенсу без оцінки якості товару. Залучення найбільш дешевих постачальників позначиться надалі, коли доведеться зіткнутися з відбракуванням матеріалів, які надходять, заміною невідповідних виробів тощо, що спричинить додаткові витрати. Під час укладання контрактів має бути проведено всебічне оцінювання відповідності продукції, що постачається, її призначенню, а також урахування репутації постачальника. Необхідно прагнути до того, щоб взаємовідносини з кожним постачальником будувалися на довгостроковій основі довіри та відданості вибору.

5. Поліпшення кожного процесу

Необхідно постійно вдосконалювати будь-яку діяльність підприємства: планування, виробництво, обслуговування тощо. Проблеми необхідно шукати і прогнозувати, а не чекати, доки з ними зіткнуться працівники.

6. Постійна підготовка і перепідготовка кадрів

Необхідно використати сучасні методи навчання на робочих місцях. Важливою частиною навчання мають стати статистичні методи регулювання технологічних процесів. Необхідно забезпечувати працівникам можливість не відставати від нового, що з’являється у виробництві.

7. Уведення в практику «лідерства» як методу роботи

Керівники мають зосередити свою увагу на тому, щоб допомогти людям виконувати роботу якомога краще, їх роль – це роль «вчителя, а не судді». Адміністрація також повинна гарантувати, що в разі виявлення проблем, які спричиняють погіршення якості, будуть прийняті негайні заходи щодо їх вирішення.

Постулат

Коментар

8. Вигнання страху

Необхідно розвивати та заохочувати двосторонні зв’язки між працівниками і керівниками, розкріпачувати людей так, щоб кожний міг працювати ефективно і продуктивно в інтересах підприємства. Страх руйнує гідність, мотивацію до праці, що неодмінно позначається на якості. В організації має панувати сувора, але вільна від погроз і незрозумілих дій атмосфера. Нагородою стануть лояльність, висока продуктивність і сумлінність працівників.

9. Руйнування бар’єрів

Намагаючись приховати проблеми, менеджери будують бар’єри між підрозділами або дозволяють робити це членам своїх груп. Такий стиль керівництва, можливо, виграшний з боку інтересів окремих груп, але не йде на користь організації в цілому. В інтересах загальної справи необхідно руйнувати бар’єри між людьми, що працюють у різних підрозділах. Розвитку інтеграції сприяє використання комунікаційних систем, які забезпечують доступ до інформації всіх членів організації. Це дозволяє кожному працівникові сприймати свою організацію як єдине ціле, допомагає йому визначити власне місце в загальній справі, не зобов’язуючи при цьому досконально розуміти усі її аспекти.

10. Відмова від порожніх гасел і закликів

Деякі керівники вважають, що продуктивність праці і якість виготовленої продукції залежать виключно від виданих ними наказів і не утруднюють себе аналізом власних дій і системи виробництва в цілому. Прагнення окремих менеджерів перекласти відповідальність за низьку якість на робітників слід віднести до найбільш серйозних помилок управління. Основні причини випуску недоброякісної продукції необхідно шукати в системі, а не в робочій силі.

11. Усунення довільних кількісних норм і завдань

Кількісні норми зручні для управлінців як засіб оцінювання продуктивності праці робітників. Але результати праці кожного робітника залежать не тільки від його особистого вміння і старанності, а також від організації процесу виробництва, стану обладнання, якості матеріалів тощо. Якби можна було врахувати всі ці залежності, кількісні методи були б виправдані. Робота менеджерів також часто оцінюється за допомогою кількісних характеристик (щорічні рейтинги, оцінка ефективності цільового управління тощо). Такі методи принижують людей, стримують їх ініціативу.

12. Надання робітникам можливості пишатися своєю працею

Перешкоди, нездоланні для працівника, призводять зрештою до згасання його творчих здібностей. Пишатися своєю кваліфікацією працівник може лише в тому випадку, якщо реально відчуває свій внесок у загальну справу. Обмеження діяльності працівника рамками тільки конкретних завдань не дає йому такого відчуття. Водночас навіть прозаїчні завдання набувають вагомості, якщо їх розглядати з погляду успіху організації в цілому.

Постулат

Коментар

13. Заохочування прагнення персоналу до освіти й самовдосконалення

Людям одвічно притаманне прагнення робити роботу краще, і треба їм допомагати в цьому, даючи можливість удосконалюватися і набувати додаткових знаннь у процесі праці.

14. Обов’язкове дотримання вищим керівництвом наведених вище принципів, втілення їх у життя

Якість закладається в кабінеті керівника. Вирішення завдання постійного вдосконалення якості не може бути передовірено підлеглим. Керівництво вищого рівня, адміністрація, безпосередні виконавці – усі повинні втілювати в життя перелічені вище 13 постулатів.

!

Головною темою в працях Джурана є подолання існуючої ситуації щодо забезпечення якості в організації та перехід на новий, вищий рівень [34].

Такий перехід, за Джураном, не є можливим лише в разі постійного вдосконалення (за Демінгом) – потрібна тріада (рис. 1.4):

• планування якості (design);

• управління якістю (control);

• поліпшення якості (improvement).

!

Таким чином, еволюційні зміни передують революційному стрибку – прориву (Breakthrough).

Завдяки впровадженню принципу «проект за проектом» (Project by Project) проривні фази циклічно виникають на все більш високому рівні, створюючи «спіраль Джурана» (рис. 1.5)

!

Для становлення гуманістичного менеджменту знаковою вважають запропоновану Джураном інтерпретацію правила Парето 80/20:

85 % проблем, що виникають у роботі, визначаються самою системою (процесом), і тому за них відповідальні менеджери, які керують системою (процесом), і лише 15 % проблем виникає з вини безпосередніх виконавців [38].

Демінг постійно аналізував це співвідношення (завжди у бік збільшення відповідальності керівників) і прийшов до таких цифр: 98/2.

А. Фейгенбаум також увів у науковий та практичний обіг поняття, що зараз становлять підґрунтя управління на основі якості:

• Total Quality Control (TQC) – «всеохопний контроль якості» або «комплексне управління якістю» (1956, уточнено – 1961);

• Total Quality Costs – «повні витрати на якість» (1956);

• Total Quality Management (TQM) – «всеохопне управління на основі якості» (1983).

!

«Ранні» американці першими усвідомили величезну кількість чинників, що впливають на параметри продукту, встановили, що їх неможливо повністю вилучити, але можна й необхідно звести до мінімуму. При цьому необхідні свідомі дії на всіх рівнях та застосування всього наявного інструментарію.