
- •1.2. Структура курсу "Інформаційно-аналітична діяльність". Місце навчальної дисципліни в системі дисциплін документно-комунікаційного циклу
- •1.3. Інформаційно-аналітична діяльність як специфічний різновид людської діяльності
- •1.4. Короткий історичний огляд розвитку інформаційно-аналітичної діяльності. Найважливіші етапи
- •1.5. Джерела інформації в системі суб’єктно-об’єктних відносин інформаційної діяльності. Типологія та класифікація інформації
- •Тема 2. Теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності
- •2.1. Актуальність, суть, основні принципи іад
- •2.3. Категоріально-понятійна система дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність"
- •2.4. Загальні професійні вимоги до рівня фахової підготовки аналітика
- •2.5. Основні методи аналітики
- •2.6. Характеристика основних різновидів іад
- •2.7. Параметри інформації
- •2.8. Базові моделі, що застосовуються під час аналізу інформаційних явищ
- •Тема 3. Методика організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •3.1. Методи організації іад
- •3.2. Загальноприйнятий алгоритм діагностики інформаційних подій і процесів
- •3.3. Методи збору аналітичної інформації
- •3.4. Проблема інтерпретації фактів та типові помилки в аналітичних висновках
- •3.5. Поняття та методи аналітичних прогнозів
- •3.6. Етапи прогнозування
- •3.7. Моделі та типи прогнозів
- •Тема 4. Правове регулювання інформаційної сфери в україні субєкти інформаційної діяльності, їх інформаційні потреби та поняття інформаційного циклу
- •4.1. Система законодавчого забезпечення інформаційно - аналітичної діяльності в Україні
- •4.2. Закон України "Про інформацію" - базовий акт у системі регулювання інформаційних відносин
- •4.3. Закон "Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"
- •4.4. Закон України "Про доступ до публічної інформації"
- •4.5. Інші закони України та підзаконні акти, що регламентують інформаційно-аналітичну діяльність
- •4.6. Поняття «суб’єктів інформаційних відносин». Інформаційні потреби споживачів
- •4.7. Сутність і структура інформаційного циклу
- •4.8. Характеристики інформаційних потреб. Методи вивчення інформаційних потреб
- •Тема 5. Інформаційний процес та інформаційні посередники
- •5.1.Поняття та сутність інформаційного процесу
- •5.2. Складники (етапи) інформаційно-аналітичного процесу
- •5.3. Причини викривлення інформації
- •5.4. Інформаційні шуми, бар’єри та їх вплив на якісні та кількісні показники інформації
- •5.5. 3Агальна характеристика поняття "інформаційні посередники"
- •5.6. Бібліотеки як універсальна форма інформаційного посередництва
- •5.7. Змі як потужний ресурс інформаційного посередництва
- •5.8. Суспільно-інформаційна роль реклами
- •5.9. Зв’язки з громадськістю (pr)
- •Тема 6. Комунікаційний процес як суспільна функція інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.1. Загальна характеристика поняття «комунікації» та «комунікативного процесу»
- •6.2. Соціальні функції комунікації
- •6.3. Типологія комунікацій
- •6.4. Перешкоди та комунікативні бар’єри на шляху комунікативного процесу
- •6.5. Види і форми комунікацій
- •6.6. Поняття масової комунікації
- •6.7. Комунікаційні канали
- •6.8. Управління комунікаційними процесами
- •6.9. Удосконалення комунікацій
- •Тема 7. Розвиток засобів інтелектуалізації інформаційної діяльності та організаційні аспекти управління інформаційними ресурсами
- •7.1. Поняття штучного інтелекту
- •7.2. Нейронні мережі
- •7.3. Дерево рішень ("дерево цілей")
- •7.4. Виведення за аналогією
- •7.5. Інформаційно-аналітичні системи
- •7.6. Експертні системи
- •7.7. Системи підтримки прийняття рішень (сппр)
- •7.8. Системи кодування інформації
- •7.9. Штрихові коди
- •7.10. Інформатизація економіки
- •7.11. Економічна інформація, її класифікація
- •Тема 8. Інформаційна революція, її сутність. Побудова інформаційного суспільства в україні
- •8.1. Поняття інформаційної революції
- •8.2. Основні ознаки інформаційної революції
- •8.3. Нові інформаційні технології
- •8.4. Ринкова інфраструктура інформаційного середовища
- •8.5. Інформатизація суспільства. Концепція Національної програми інформатизації
- •8.6. Досвід країн Європейського Союзу та сша
- •8.7. Створення сучасної інфраструктури інформатизації в Україні
- •8.8. Розвиток та впровадження нових інформаційних технологій
- •Модуль №2. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності Тема 1. Сучасні концепції цивілізацій інформаційна політика зарубіжних країн щодо україни
- •1.1. Сучасні концепції розвитку цивілізацій
- •1.2. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник розвитку інформаційного суспільства
- •1.3.Інформаційна технологізація суспільного життя
- •1.4. Загрози в інформаційній сфері
- •1.5. Інформаційні позиції та імідж України
- •1.6. Інформаційна політики зарубіжних країн
- •1.7. Зовнішні чинники впливу на Україну
- •1.8. Інформаційна політика України щодо поліпшення її міжнародного іміджу
- •Тема 2. Інформаційний простір як обєкт дослідження та глобальні інформаційні процеси
- •2.1. Сутність і зміст поняття інформаційного простору
- •2.2. Види і форми інформаційної діяльності в суспільстві
- •2.3. Концепції трактування суті інформаційного простору
- •2.4. Сучасний стан інформаційного простору України
- •2.5. Інформаційні стратегії
- •2.6. Процес глобалізації, його позитивні і негативні наслідки
- •2.7. Специфіка організації світових інформаційних потоків
- •2.8. Міжнародна правова база в інформаційній сфері
- •2.9. Концепція Нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку
- •Тема 3. Інформаційна аналітика як засіб одержання знань інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи, інструментарій
- •3.1.Інформаційна аналітика як засіб одержання знань
- •3.2. Види інформаційно-аналітичних робіт
- •3.3. Методика написання аналітичної роботи
- •3.4. Загальні ознаки роботи високої якості та типові помилки
- •3.5.Інформаційно-аналітичний процес: суть та принципи
- •3.6. Головні фактори результативності роботи аналітика
- •3.7. Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів
- •3.8. Проблема «пастки часу» і засоби її подолання
- •Тема 4. Інформаційно-аналітична робота як процес творчого мислення та нові інформаційні технології
- •4.1. Інформаційна робота як процес творчого мислення
- •4.2. Оціночна діяльність і прогнозування в інформаційно-аналітичному процесі
- •4.3. Інформаційне забезпечення управління
- •4.4. Нові інформаційні технології обробки інформації
- •4.6. Інформаційні технології аналітичної обробки інформації
- •4.7. Сучасні технології спільної роботи
- •Тема 5. Інформаційно-психологічні операції та війни. Інформаційна складова безпеки україни
- •5.1. Поняття і сутність інформаційних війн
- •5.2. Інформаційні війни минулого та їх причини в майбутньому
- •5.3. Технології ведення інформаційних війн
- •5.4. Моделі інформаційних війн
- •5.5. Інформаційні операції в структурі соціально-політичних комунікацій
- •5.6. Поняття та сутність інформаційної безпеки України
- •5.7. Діяльність спецслужб України та інших держав
- •5.8. Проблеми захисту інтелектуальної власності та інформації
- •5.9. Безпека підприємницької діяльності
- •5.10. Шляхи вдосконалення інформаційної безпеки України
- •Тема 6. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності. Планування іад в організації 304
- •6.1. Ієрархічні рівні організації іад
- •6.2. Специфіка організації інформаційних послуг в сфері управління
- •6.3. Організація діяльності інформаційно-аналітичної служби
- •6.4. Менеджмент кадрових ресурсів, фінансування та матеріально-технічна база організації як головні чинники успішної іад
- •6.5. Необхідність планування іад
- •6.6. Основні принципи планування
- •6.7. Поточне і стратегічне планування
- •6.8. Структура бізнес-планування
- •Тема 7. Маркетингові комунікації в інформаційно-аналітичній діяльності. Інформаційно-аналітична діяльність в малому та середньому бізнесі
- •7.1. Теорія маркетингової комунікації
- •7.2. Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації
- •7.3. Методи отримання й обробки маркетингової інформації
- •7.4. Інтернет-маркетинг
- •7.5. Електронна комерція
- •7.6. Поняття малого та середнього бізнесу
- •7.7. Інформаційна складова малого та середнього бізнесу
- •7.8. Принципи діагностики економічного стану підпригметна
- •7.9. Методика діагностики економічного стану
- •Тема 8. Інформаційні технології формування іміджу держави та інформаційна культура 367
- •8.1. Поняття іміджу та його види
- •8.2. Імідж України, йото складові
- •8.3. Технології формування іміджу
- •8.4. Діяльність прес-служб
- •8.5. Перспективи формування позитивного іміджу України в міжнародному інформаційному середовищі
- •8.6. Поняття інформаційної культури
- •8.7. Поліфункціональність інформаційної культури, її функції
- •8.8. Компоненти інформаційної культури
- •8.9. Інформаційна культура в управлінській діяльності
- •Темя 9. Перспективи та проблеми розвитку інформаційно- аналітичної діяльності в україні 391
- •9.1. Сучасні інформаційні технології і Україна
- •9,2. Проблеми розвитку іад в Україні
- •9.3. Можливості подолання негативних явищ
- •9.4. Перспективи розвитку інформаційних технологій в Україні і світі
6.3. Організація діяльності інформаційно-аналітичної служби
Зрозуміло, що організація діяльності інформаційно-аналітичних служб(ІАС), їх специфіка прямо залежить від сфери діяльності. Від того ж вибудовується структура ІАС. Виділимо їх основні різновиди:
-ІАС органів державної влади і органів місцевого самоврядування;
- ІАС у вищих навчальних закладах;
- ІАС у комерційних організаціях та неурядових аналітичних центрах;
- ІАС у організаціях, що мають статус неприбуткових:
- ІАС у партіях.
Всі названі ІАС мають звичайно ж подібну структурну побудову, але мають і специфічні особливості. Отже, як правило, ІАС складаються з:
Центру управління на чолі з директором чи координатором;
Експертного відділу (інформаційно-аналітичного відділу) з базою даних;
Науково-методичного відділу (юридичного);
Відділу моніторинг)’;
Адміністративно-фінансового відділу.
Не виключено, що залежно від сфери діяльності, якийсь з відділів може бути підсудним, або навпаки, може бути додатковий відділ. Серед можливих відділів назвемо: відділ регіональної інформації, соціологічну службу, відділ спеціальної інформації, відділ кадрового забезпечення. Можливі й інші доповнення. Все залежить від потреб і фінансових можливостей служби.
Інформаційно-аналітичні служби за кордоном (як приклад, США) мають дещо відмінну структуру:
Рада опікунів (фундатори організації);
Виконавчий директор;
Відділ експертів з базою даних;
Відділ розробки програм;
Адміністративно-фінансовий відділ:
Інформаційний відділ;
Відділ маркетингу;
Прес-центр.
Така структура говорить про більші фінансові можливості та відповідний, значно вищий, статус мозкових центрів за кордоном.
Основними системами ІАС є:
телекомунікаційне середовище;
інтегрована система управління інформаційними ресурсами;
інтегрована система електронного документообігу;
система управління аналітичною обробкою інформації;
система зовнішніх зв’язків; система захисту інформації.
При функціонуванні ІАС їх діяльність має здійснюватися за такими напрямками:
- збір та ведення оперативної, нормативної інформації та класифікаторів;
- оперативний аналіз інформації;
- ретроспективний аналіз інформації;
- системно-аналітична діяльність з організації процесів прийняття рішень;
- підтримка документообігу;
- підтримка повсякденної внутрішньої діяльності;
- захист даних;
- технологічна підтримка діяльності ІЛЦ.
- функціональні підрозділи інформаційно-аналітичної служби.
Визначимо основні завдання кожного відділу інформаційно-аналітичного центру.
Центр управління. На Центр управління ІАС покладаються завдання:
- управління доступом до розподіленого банку даних інформаційних ресурсів, створеного Центром;
- управління обміном даними між ІАС;
- управління електронним документообігом між ІАС;
- розробка єдиних методологічних засад технологій аналітичних обчислень;
- виконання аналітичних досліджень за міжгалузевими напрямками;
- управління та підтримка телекомунікаційного середовища ІАС;
- управління взаємодією з міжнародними системами і банками даних;
- управління та підтримка системи захисту інформації в ІАС;
- управління адресацією мереж та підтримка її в актуальному стані;
- управління розподілом ключів та координація такою діяльності з уповноваженими особами;
- управління та підтримка корпоративної пошти;
- підтримка процесів розвитку ІАС.
2. Експертний відділ (інформаційно-аналітичний відділ) з базою даних. Одним з головних завдань, які необхідно вирішувати в процесі діяльності системи ІАС, є організація інформаційних потоків. Цей процес складається з ряду етапів, щодо кожного з яких необхідно вирішувати завдання збору, систематизації та аналізу інформації як про саму розробку, так і про її зовнішнє середовище (потенційні ринки, конкуренти, тенденції, технології, ресурси, законодавство).
В завдання експертного (інформаційно-аналітичного) відділу входить виконання таких функцій:
- вироблення інформаційно-аналітичних продуктів;
- каталогізація інноваційних інтелектуальних ресурсів (наукових шкіл, дослідницьких колективів, спеціалістів-розробників, наукових лабораторій, інжинірингових фірм), інтелектуальної продукції (технологій, знань, наукових розробок, ноу-хау та ін.) та даних про зовнішнє середовище (конкурентний ринок, ресурси, тенденції і ризики);
- класифікація інноваційних пропозицій;
- створення та супровід бази даних;
- розробка заходів інформаційної безпеки.
В комплекс дій по захисту конфіденційної інформації входять організаційні та технічні заходи.
Заходи організаційного характеру - це, передусім, діюча нормативна база ІАС, яка визначає регламент підготовки матеріалів, в т. ч. і щодо комерціалізації розробок, для відкритої публікації і вивезення за кордон.
Заходи технічного характеру забезпечують відповідний рівень доступу до інформації, що циркулює в інформаційно-аналітичній системі. У відповідності до рівня доступу база даних ІАС складається з трьох типів інформації:
- відкрита для всіх користувачів інформація на Інтернет-сайті ІАС (анотації розробок, публікації, виставки тощо) ;
- інформація для службового користування співробітниками ІАС при підготовці звітів, проведення аналітичної роботи;
- інформація конфіденційного характеру, призначена для представників дирекції для підготовки і прийняття управлінських рішень.
Передбачаються також спеціальні технічні заходи щодо виявлення загроз, попередження спроб нанесення збитків базам даних і несанкціонованого доступу до інформації.
3. Науково-методичний відділ (юридичний). Перше завдання відділу - правове забезпечення системи функціонування ІАС. До першого блоку відноситься комплекс питань, пов’язаних з розробкою внутрішніх нормативних документів, що регламентують правові відносини між роботодавцем та співробітниками ІАС. До другого блоку відносяться питання правового аспекту - супроводу проектів щодо комерціалізації науково-технічних розробок, включаючи підготовку юридичних документів на всіх стадіях оформлення контрактів з партнерами та інвесторами.
Науково-методичний відділ виконує функції:
- здійснення методичного, інформаційного та консалтингового забезпечення процесу інформаційно-аналітичної діяльності;
- розробка прогнозів і програм науково-технічних досягнень і контроль за їх виконанням;
- організаційна робота по створенню і вдосконаленню системи інформаційно-аналітичної діяльності;
створення нормативно-правової та організаційно-економічної основи функціонування системи інформаційно-аналітичної діяльності ІАС.
4. Відділ моніторингу. Відділи моніторингу акумулюють передові досягнення інноваційного менеджменту і створюють умови для досягнення максимального ефекту від взаємодії стратегій інноваційної інфраструктури і відділу інформаційної аналітики. Вони включають функції:
- ситуаційну діагностику і прогнозування розвитку життєвого циклу проекту;
- системне моделювання нових видів інформаційно-аналітичної діяльності;
- впровадження нових управлінських технологій і виробничо-технологічних рішень, розв´язань, вирішень;
- інноваційний пошук і виявлення інтелектуальної власності в організаційному і виробничо-технологічному процесі підприємства;
- рішення, розв´язання, вирішення широкого спектру завдань інформаційно-аналітичної діяльності будь-якого рівня складності;
- розробку і удосконалення систем управління інформаційно-аналітичною діяльністю.
5. Адміністративно-фінансовий відділ. Виконує такі функції!
- забезпечує фінансову підтримку у сфері інформаційно-аналітичної діяльності;
- проводить розрахунки в системі товар(інформація)/покупець;
- контролює фінансові потоки в організації;
- видає зарплату та інші заохочення.
Взаємодій ІАС з іншими структурними службами і відділами. Про взаємодію інформаційно-аналітичної служби з іншими структурними підрозділами можна говорити багато, оскільки від їхньої тісної і плідної співпраці залежить, зрештою, успіх і благополуччя всієї структури. Цю взаємодію умовно можна розділити на два напрямки: внутрішні та зовнішні зв’язки.
До внутрішніх зв’язків належать:
- безпосередня взаємодія з керівництвом організації, ВНЗ, партії. Керівництво має регламентувати, координувати, контролювати, забезпечити всім необхідним, убезпечити від негативних впливів свою ІАС;
- постійна взаємодія з фінансовим відділом і бухгалтерією. Зрозуміло, що звичайна ІАС (за винятком великих спеціалізованих «мозкових центрів») не має можливості самостійно контролювати фінансові надходження і витрати, тому змушена постійно контактувати з цими підрозділами;
- взаємодія з відділом матеріально-технічного забезпечення (сервісним центром). Оскільки цей відділ забезпечує ІАС сучасними технічними засобами (телекомунікаційним середовищем), системою електронного документообігу, системою зовнішніх зв’язків, системою захисту інформації тощо, їх контакт повинен бути постійним;
- взаємодія з відділом управління персоналом (відділом кадрів). Кадрове забезпечення висококваліфікованим персоналом ІАС має першорядне значення, так як безпосередньо впливає на результативність та ефективність роботи служби;
- взаємозв’язок з відділом документаційного забезпечення. Цей відділ регламентує, координує і контролює документообіг всього підприємства. Не є винятком і ІАС. Тому їхня співпраця повинна бути систематичною;
- взаємодія з юридичним відділом. Найважливіші питання організаційно-правового забезпечення як у всій структурі, так і, зокрема, в ІАС вирішуються і контролюються цим підрозділом;
- взаємодія з секретним відділом. Зазначений підрозділ обов’язково є на великих підприємствах. Він контролює і координує, роботу з документами, що мають гриф «Таємно» та «Конфіденційно». Зрозуміло, що це стосується і ІАС;
Крім зазначених структур ІАС може ефективно співпрацювати з бібліотекою, з видавництвом підприємства (якщо вони є), іншими структурними підрозділами, якщо втому виникає потреба.
Зовнішні зв’язки ІАС:
1. ІАС окремої організації повинна підтримувати довготривалі і постійні зв´язки з іншими ІАС як галузевими, так і міжгалузевими та потужними «мозковими центрами» в Україні, а при необхідності - і за кордоном. Це викликано рядом причин:
- використанням баз даних інших ІЛС, що убезпечує, чи, принаймні, різко зменшує ризик прийняття неправильного рішення;
- координацією зусиль, напрямів роботи в інформаційно-аналітичній діяльності:
- обміном досвідом і використанням новітніх інноваційних технологій:
- «мозковим штурмом», об’єднанням зусиль при вирішенні проблем глобального значення;
- уніфікацією методик інформаційно-аналітичної діяльності.
2. ІАС постійно підтримує зв´язок з клієнтами-замовниками та їхніми діловими партнерами. Це необхідно для отримання додаткової інформації про об’єкт чи явище, застереже аналітиків від спотворених чи неправдивих даних (гарантії ніхто не дасть!), дозволить більш-менш об’єктивно сформулювати аналітичні висновки.
3. Часто, коли не вистачає необхідної інформації, ІАС звертається до великих (центральних) бібліотек України, зокрема Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського, яка, до речі, має свою потужну ІАС.