- •1.2. Структура курсу "Інформаційно-аналітична діяльність". Місце навчальної дисципліни в системі дисциплін документно-комунікаційного циклу
- •1.3. Інформаційно-аналітична діяльність як специфічний різновид людської діяльності
- •1.4. Короткий історичний огляд розвитку інформаційно-аналітичної діяльності. Найважливіші етапи
- •1.5. Джерела інформації в системі суб’єктно-об’єктних відносин інформаційної діяльності. Типологія та класифікація інформації
- •Тема 2. Теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності
- •2.1. Актуальність, суть, основні принципи іад
- •2.3. Категоріально-понятійна система дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність"
- •2.4. Загальні професійні вимоги до рівня фахової підготовки аналітика
- •2.5. Основні методи аналітики
- •2.6. Характеристика основних різновидів іад
- •2.7. Параметри інформації
- •2.8. Базові моделі, що застосовуються під час аналізу інформаційних явищ
- •Тема 3. Методика організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •3.1. Методи організації іад
- •3.2. Загальноприйнятий алгоритм діагностики інформаційних подій і процесів
- •3.3. Методи збору аналітичної інформації
- •3.4. Проблема інтерпретації фактів та типові помилки в аналітичних висновках
- •3.5. Поняття та методи аналітичних прогнозів
- •3.6. Етапи прогнозування
- •3.7. Моделі та типи прогнозів
- •Тема 4. Правове регулювання інформаційної сфери в україні субєкти інформаційної діяльності, їх інформаційні потреби та поняття інформаційного циклу
- •4.1. Система законодавчого забезпечення інформаційно - аналітичної діяльності в Україні
- •4.2. Закон України "Про інформацію" - базовий акт у системі регулювання інформаційних відносин
- •4.3. Закон "Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"
- •4.4. Закон України "Про доступ до публічної інформації"
- •4.5. Інші закони України та підзаконні акти, що регламентують інформаційно-аналітичну діяльність
- •4.6. Поняття «суб’єктів інформаційних відносин». Інформаційні потреби споживачів
- •4.7. Сутність і структура інформаційного циклу
- •4.8. Характеристики інформаційних потреб. Методи вивчення інформаційних потреб
- •Тема 5. Інформаційний процес та інформаційні посередники
- •5.1.Поняття та сутність інформаційного процесу
- •5.2. Складники (етапи) інформаційно-аналітичного процесу
- •5.3. Причини викривлення інформації
- •5.4. Інформаційні шуми, бар’єри та їх вплив на якісні та кількісні показники інформації
- •5.5. 3Агальна характеристика поняття "інформаційні посередники"
- •5.6. Бібліотеки як універсальна форма інформаційного посередництва
- •5.7. Змі як потужний ресурс інформаційного посередництва
- •5.8. Суспільно-інформаційна роль реклами
- •5.9. Зв’язки з громадськістю (pr)
- •Тема 6. Комунікаційний процес як суспільна функція інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.1. Загальна характеристика поняття «комунікації» та «комунікативного процесу»
- •6.2. Соціальні функції комунікації
- •6.3. Типологія комунікацій
- •6.4. Перешкоди та комунікативні бар’єри на шляху комунікативного процесу
- •6.5. Види і форми комунікацій
- •6.6. Поняття масової комунікації
- •6.7. Комунікаційні канали
- •6.8. Управління комунікаційними процесами
- •6.9. Удосконалення комунікацій
- •Тема 7. Розвиток засобів інтелектуалізації інформаційної діяльності та організаційні аспекти управління інформаційними ресурсами
- •7.1. Поняття штучного інтелекту
- •7.2. Нейронні мережі
- •7.3. Дерево рішень ("дерево цілей")
- •7.4. Виведення за аналогією
- •7.5. Інформаційно-аналітичні системи
- •7.6. Експертні системи
- •7.7. Системи підтримки прийняття рішень (сппр)
- •7.8. Системи кодування інформації
- •7.9. Штрихові коди
- •7.10. Інформатизація економіки
- •7.11. Економічна інформація, її класифікація
- •Тема 8. Інформаційна революція, її сутність. Побудова інформаційного суспільства в україні
- •8.1. Поняття інформаційної революції
- •8.2. Основні ознаки інформаційної революції
- •8.3. Нові інформаційні технології
- •8.4. Ринкова інфраструктура інформаційного середовища
- •8.5. Інформатизація суспільства. Концепція Національної програми інформатизації
- •8.6. Досвід країн Європейського Союзу та сша
- •8.7. Створення сучасної інфраструктури інформатизації в Україні
- •8.8. Розвиток та впровадження нових інформаційних технологій
- •Модуль №2. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності Тема 1. Сучасні концепції цивілізацій інформаційна політика зарубіжних країн щодо україни
- •1.1. Сучасні концепції розвитку цивілізацій
- •1.2. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник розвитку інформаційного суспільства
- •1.3.Інформаційна технологізація суспільного життя
- •1.4. Загрози в інформаційній сфері
- •1.5. Інформаційні позиції та імідж України
- •1.6. Інформаційна політики зарубіжних країн
- •1.7. Зовнішні чинники впливу на Україну
- •1.8. Інформаційна політика України щодо поліпшення її міжнародного іміджу
- •Тема 2. Інформаційний простір як обєкт дослідження та глобальні інформаційні процеси
- •2.1. Сутність і зміст поняття інформаційного простору
- •2.2. Види і форми інформаційної діяльності в суспільстві
- •2.3. Концепції трактування суті інформаційного простору
- •2.4. Сучасний стан інформаційного простору України
- •2.5. Інформаційні стратегії
- •2.6. Процес глобалізації, його позитивні і негативні наслідки
- •2.7. Специфіка організації світових інформаційних потоків
- •2.8. Міжнародна правова база в інформаційній сфері
- •2.9. Концепція Нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку
- •Тема 3. Інформаційна аналітика як засіб одержання знань інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи, інструментарій
- •3.1.Інформаційна аналітика як засіб одержання знань
- •3.2. Види інформаційно-аналітичних робіт
- •3.3. Методика написання аналітичної роботи
- •3.4. Загальні ознаки роботи високої якості та типові помилки
- •3.5.Інформаційно-аналітичний процес: суть та принципи
- •3.6. Головні фактори результативності роботи аналітика
- •3.7. Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів
- •3.8. Проблема «пастки часу» і засоби її подолання
- •Тема 4. Інформаційно-аналітична робота як процес творчого мислення та нові інформаційні технології
- •4.1. Інформаційна робота як процес творчого мислення
- •4.2. Оціночна діяльність і прогнозування в інформаційно-аналітичному процесі
- •4.3. Інформаційне забезпечення управління
- •4.4. Нові інформаційні технології обробки інформації
- •4.6. Інформаційні технології аналітичної обробки інформації
- •4.7. Сучасні технології спільної роботи
- •Тема 5. Інформаційно-психологічні операції та війни. Інформаційна складова безпеки україни
- •5.1. Поняття і сутність інформаційних війн
- •5.2. Інформаційні війни минулого та їх причини в майбутньому
- •5.3. Технології ведення інформаційних війн
- •5.4. Моделі інформаційних війн
- •5.5. Інформаційні операції в структурі соціально-політичних комунікацій
- •5.6. Поняття та сутність інформаційної безпеки України
- •5.7. Діяльність спецслужб України та інших держав
- •5.8. Проблеми захисту інтелектуальної власності та інформації
- •5.9. Безпека підприємницької діяльності
- •5.10. Шляхи вдосконалення інформаційної безпеки України
- •Тема 6. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності. Планування іад в організації 304
- •6.1. Ієрархічні рівні організації іад
- •6.2. Специфіка організації інформаційних послуг в сфері управління
- •6.3. Організація діяльності інформаційно-аналітичної служби
- •6.4. Менеджмент кадрових ресурсів, фінансування та матеріально-технічна база організації як головні чинники успішної іад
- •6.5. Необхідність планування іад
- •6.6. Основні принципи планування
- •6.7. Поточне і стратегічне планування
- •6.8. Структура бізнес-планування
- •Тема 7. Маркетингові комунікації в інформаційно-аналітичній діяльності. Інформаційно-аналітична діяльність в малому та середньому бізнесі
- •7.1. Теорія маркетингової комунікації
- •7.2. Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації
- •7.3. Методи отримання й обробки маркетингової інформації
- •7.4. Інтернет-маркетинг
- •7.5. Електронна комерція
- •7.6. Поняття малого та середнього бізнесу
- •7.7. Інформаційна складова малого та середнього бізнесу
- •7.8. Принципи діагностики економічного стану підпригметна
- •7.9. Методика діагностики економічного стану
- •Тема 8. Інформаційні технології формування іміджу держави та інформаційна культура 367
- •8.1. Поняття іміджу та його види
- •8.2. Імідж України, йото складові
- •8.3. Технології формування іміджу
- •8.4. Діяльність прес-служб
- •8.5. Перспективи формування позитивного іміджу України в міжнародному інформаційному середовищі
- •8.6. Поняття інформаційної культури
- •8.7. Поліфункціональність інформаційної культури, її функції
- •8.8. Компоненти інформаційної культури
- •8.9. Інформаційна культура в управлінській діяльності
- •Темя 9. Перспективи та проблеми розвитку інформаційно- аналітичної діяльності в україні 391
- •9.1. Сучасні інформаційні технології і Україна
- •9,2. Проблеми розвитку іад в Україні
- •9.3. Можливості подолання негативних явищ
- •9.4. Перспективи розвитку інформаційних технологій в Україні і світі
5.5. Інформаційні операції в структурі соціально-політичних комунікацій
Таємні інформаційно-психологічні операції — основна базова організаційно-правова форма і головний елемент змісту інформаційно-психологічної війни.
Поняття «війна» припускає сукупність декількох таємних операцій, поєднаних одним оперативним задумом і підпорядкованих єдиній оперативній меті. їхнє проведення припускає використання на практиці складної сукупності погоджених, скоординованих і взаємозалежних за цілями, завданнями, місцем і часом, об’єктами і процедурами видів, форм, способів і прийомів психологічного впливу.
Інформаційно-психологічні операції складаються з політичних, військових, економічних, дипломатичних і суто інформаційно-психологічних заходів, спрямованих на конкретні групи населення (соціальні групи) з метою доведення до них далекосяжних ідеологічних і соціальних настанов, формування помилкових стереотипів поводження, трансформації в потрібному напрямі їхніх настроїв, почуттів, волі. У психологічних та інформаційних операціях йдеться про визначену структуру нав’язування моделі світогляду, відчуття та сприймання навколишнього середовища, котрі покликані забезпечити бажані тиші поведінки об’єкта впливу.
інформаційно-психологічні операції можна класифікувати за такими категоріями:
- масштаб операції;
- сфера проведення операції - суспільного і державного життя;
- рівень і кількість учасників операції;
- інтенсивність і тривалість;
- ступінь преференції характеру впливу.
За масштабом інформаційно-психологічні операції можна поділити на стратегічні і тактичні. Стратегічні інформаційно-психологічні операції можуть бути спрямовані на великі аудиторії або на ключових комунікаторів. Вони вирішують складні проблеми та прагнуть досягти важливі тимчасові та далекосяжні цілі. Тактичні інформаційно-психологічні операції вирішують завдання з короткочасними цілями, допомагаючи дезорганізувати діяльність (придушити опір) конкретного конкурента (супротивника), виходячи з поточних інтересів.
За сферами проведення інформаційно-психологічні операції можна поділити на зовнішньополітичні (зовнішньоекономічні) і внутрішньополітичні (внутрішньоекономічні).
У внутрішній політиці інформаційно-психологічні операції звичайно обмежуються пропагандистським протистоянням політичних опонентів, хоча можуть набувати в окремих випадках і більш складний комплексний характер. Внутрішньополітичними інформаційно-психологічними операціями є пропагандистські зіткнення під час будь-якої передвиборчої кампанії або боротьби за владу. Тут інформаційно-психологічні операції виступають як комплекси заходів, спрямовані на ослаблення морального духу політичних опонентів, підрив авторитету їхніх керівників, дискредитацію їхніх дій, у кінцевому рахунку - на надання тиску на погляди окремих людей і суспільну думку в цілому для досягнення конкретних цілей.
При зіткненні економічних інтересів інформаційно-психологічні операції звичайно містять комплекс заходів, спрямованих на дискредитацію конкурентів, їхньої економічної політики, а також їхніх союзників у політичній сфері. Основною метою таких операцій є примус конкурента до відмовлення від намірів, дій, котрі можуть надати йому переваги на ринку.
У зовнішньополітичній (зовнішньоекономічній) сфері інформаційно-психологічні операції можуть проводитися в інтересах керівників вищих ешелонів державної і військової влади, в інтересах керівників галузей економіки і великих компаній, підтримуваних державою і які мають загальнонаціональне значення, у тому числі й на зовнішньому ринку.
За рівнем учасників інформаційно-психологічні операції умовно можна поділити на:
- операції, проведені на міжнародному рівні під час міждержавних конфліктів, конкурентної боротьби транснаціональних корпорацій, ініційовані різними організаціями, котрі діють самостійно на міжнародному рівні;
- операції, проведені на рівні держави за участю та в інтересах органів державної влади, як правило, з метою ідеологічного (пропагандистського) забезпечення державної політики, захисту державних інтересів;
- операції, проведені на рівні окремих компаній (корпорацій), політичних партій і громадських (релігійних) організацій тощо (під час їхньої конкурентної боротьби відбувається відстоювання і пропаганда своєї політики та інтересів).
За інтенсивністю і тривалістю інформаційно-психологічні операції можна також умовно поділити на:
- інтенсивні, відносно нетривалі, як правило, пропагандистські операції під час передвиборчої кампанії, під час раптового виникнення гострого конфлікту між конкурентами тощо.
- тривалі, неінтенсивні — це так звані «фонові» операції, в межах яких протягом тривалого (відносно тривалого) періоду часу організуються інформаційні впливи, котрі створюють сприятливе тло (емоційний, поведінковий і т. ін.) для подальших дій;
- інтенсивні, тривалі - найбільш наочним прикладом можуть служити психологічні операції проти СРСР та його союзників, проведені під час «холодної війни», коли інформаційно-психологічний вплив через такі канали, як радіостанції «Свобода» і «Вільна Європа», поєднано з іншими заходами пропагандистського і підривного характеру фактично не припинялися, варіювався лише ступінь інтенсивності залежно від наявності придатних інформаційних приводів і розпалювання протистояння двох систем;
- «крапкові», коли інформаційні акції не зливаються в єдиний потік, а є переважно доповненням для прихованих дій від стороннього погляду (наприклад, для надання під час економічної конкурентної боротьби необхідного психологічного тиску на конкурента в потрібні моменти часу поєднано з переговорним процесом, політичним тиском і т. ін.
- змішані або комплексні, коли відповідно до обраного сценарію операції можна виокремити окремі етапи, котрі мають ознаки, характерні для перерахованих вище різновидів інформаційно-психологічних операцій, або коли в єдиному комплексі послідовно або одночасно проводяться скоординовані та сплановані за єдиним задумом операції, котрі формально належать до якого-небудь різновиду інформаційно-психологічної операції.
За переважним характером впливу інформаційно-психологічні операції умовно можна поділити на:
«пропагандистські», коли інформаційні акції мають переважно пропагандистський характер, наприклад, під час політичної боротьби, передвиборчих кампаній, у рамках упровадження чільної ідеології,
- «дезінформаційні», коли основною метою є введення конкурента (супротивника) в оману, такі операції використовуються як у політичній та економічній боротьбі, так і у збройних конфліктах,
- «маніпулятивн´т, коли головне завдання з використанням різноманітних способів, прийомів і технологій інформаційно-психологічного впливу (уселяння, маніпулювання, модифікації настанов, маніпулятивних соціальних і політичних технологій тощо) поставити поводження конкурента під контроль,
- «оборонні» психологічні операції (контроперації), в яких ставиться за мету нейтралізувати інформаційно-психологічний вплив конкурента (наприклад, контрпропаганда), захистити від цього впливу своїх прихильників, зробити відповідний інформаційно-психологічний вплив на конкурента.
Проведення інформаційно-психологічної операції - складний процес, котрий охоплює різні сфери діяльності, у тому числі аналітику, журналістику, інформаційну політику, соціологію, психологію, право, економіку, розвідку, контррозвідку тощо.
Інформаційно-психологічні операції в політичної боротьбі структурно можуть бути представлені як такі, що складаються з трьох основних компонентів:
- інформаційно-рекламної і/чи інформаційно-пропагандистської діяльності;
- демонстраційних дій;
- організаційно-практичної діяльності.
Інформаційно-пропагандистська (інформаційно-рекламна) діяльність здійснюється у вигляді кампаній, акцій і окремих заходів з використанням засобів масової комунікації, а також прямих контактів із різними аудиторіями із застосуванням відповідних прийомів і ефектів впливу на психіку людей.
Демонстраційні дії - це акції і заходи, основна відмінність яких від реальних практичних дій полягає в орієнтації, у першу чергу, не на їхній результат, а на використання як засобу психологічного впливу на людей. Такі дії можуть виступати, наприклад, як загроза застосування яких-небудь санкцій і заходів щодо конкретних осіб або організацій; проведення благодійних акцій у період передвиборчої боротьби; висування і прийняття значущих соціальних програм і т. ін.
Організаційно-практична діяльність реалізується у вигляді заходів і акцій характеру, які забезпечують, створення умов, що підвищують його ефективність і ефективність інформаційно-психологічних операцій у цілому чи окремих інформаційно-пропагандистських акцій.
У структурі цієї діяльності виокремлюють три основні групи організаційно-практичних дій.
Дії, спрямовані на організаційне, фінансове, матеріально-технічне та інше забезпечення інформаційно-пропагандистських (інформаційно-рекламних) акцій з використанням засобів масової комунікації;
Дії, спрямовані на забезпечення демонстраційних дій, різних акцій підтримки, мітингів, демонстрації, зборів, зустрічей і т. ін.
Дії з проведення різних переговорів, залучення впливових прихильників, організації фінансової та іншої підтримки проведення вигідних рішень в органах виконавчої і законодавчої влади на різних рівнях і т. Ін. Основні організаційні форми таких дій - політичні ігри і лобіювання.
