- •1.2. Структура курсу "Інформаційно-аналітична діяльність". Місце навчальної дисципліни в системі дисциплін документно-комунікаційного циклу
- •1.3. Інформаційно-аналітична діяльність як специфічний різновид людської діяльності
- •1.4. Короткий історичний огляд розвитку інформаційно-аналітичної діяльності. Найважливіші етапи
- •1.5. Джерела інформації в системі суб’єктно-об’єктних відносин інформаційної діяльності. Типологія та класифікація інформації
- •Тема 2. Теоретичні основи інформаційно-аналітичної діяльності
- •2.1. Актуальність, суть, основні принципи іад
- •2.3. Категоріально-понятійна система дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність"
- •2.4. Загальні професійні вимоги до рівня фахової підготовки аналітика
- •2.5. Основні методи аналітики
- •2.6. Характеристика основних різновидів іад
- •2.7. Параметри інформації
- •2.8. Базові моделі, що застосовуються під час аналізу інформаційних явищ
- •Тема 3. Методика організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •3.1. Методи організації іад
- •3.2. Загальноприйнятий алгоритм діагностики інформаційних подій і процесів
- •3.3. Методи збору аналітичної інформації
- •3.4. Проблема інтерпретації фактів та типові помилки в аналітичних висновках
- •3.5. Поняття та методи аналітичних прогнозів
- •3.6. Етапи прогнозування
- •3.7. Моделі та типи прогнозів
- •Тема 4. Правове регулювання інформаційної сфери в україні субєкти інформаційної діяльності, їх інформаційні потреби та поняття інформаційного циклу
- •4.1. Система законодавчого забезпечення інформаційно - аналітичної діяльності в Україні
- •4.2. Закон України "Про інформацію" - базовий акт у системі регулювання інформаційних відносин
- •4.3. Закон "Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"
- •4.4. Закон України "Про доступ до публічної інформації"
- •4.5. Інші закони України та підзаконні акти, що регламентують інформаційно-аналітичну діяльність
- •4.6. Поняття «суб’єктів інформаційних відносин». Інформаційні потреби споживачів
- •4.7. Сутність і структура інформаційного циклу
- •4.8. Характеристики інформаційних потреб. Методи вивчення інформаційних потреб
- •Тема 5. Інформаційний процес та інформаційні посередники
- •5.1.Поняття та сутність інформаційного процесу
- •5.2. Складники (етапи) інформаційно-аналітичного процесу
- •5.3. Причини викривлення інформації
- •5.4. Інформаційні шуми, бар’єри та їх вплив на якісні та кількісні показники інформації
- •5.5. 3Агальна характеристика поняття "інформаційні посередники"
- •5.6. Бібліотеки як універсальна форма інформаційного посередництва
- •5.7. Змі як потужний ресурс інформаційного посередництва
- •5.8. Суспільно-інформаційна роль реклами
- •5.9. Зв’язки з громадськістю (pr)
- •Тема 6. Комунікаційний процес як суспільна функція інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.1. Загальна характеристика поняття «комунікації» та «комунікативного процесу»
- •6.2. Соціальні функції комунікації
- •6.3. Типологія комунікацій
- •6.4. Перешкоди та комунікативні бар’єри на шляху комунікативного процесу
- •6.5. Види і форми комунікацій
- •6.6. Поняття масової комунікації
- •6.7. Комунікаційні канали
- •6.8. Управління комунікаційними процесами
- •6.9. Удосконалення комунікацій
- •Тема 7. Розвиток засобів інтелектуалізації інформаційної діяльності та організаційні аспекти управління інформаційними ресурсами
- •7.1. Поняття штучного інтелекту
- •7.2. Нейронні мережі
- •7.3. Дерево рішень ("дерево цілей")
- •7.4. Виведення за аналогією
- •7.5. Інформаційно-аналітичні системи
- •7.6. Експертні системи
- •7.7. Системи підтримки прийняття рішень (сппр)
- •7.8. Системи кодування інформації
- •7.9. Штрихові коди
- •7.10. Інформатизація економіки
- •7.11. Економічна інформація, її класифікація
- •Тема 8. Інформаційна революція, її сутність. Побудова інформаційного суспільства в україні
- •8.1. Поняття інформаційної революції
- •8.2. Основні ознаки інформаційної революції
- •8.3. Нові інформаційні технології
- •8.4. Ринкова інфраструктура інформаційного середовища
- •8.5. Інформатизація суспільства. Концепція Національної програми інформатизації
- •8.6. Досвід країн Європейського Союзу та сша
- •8.7. Створення сучасної інфраструктури інформатизації в Україні
- •8.8. Розвиток та впровадження нових інформаційних технологій
- •Модуль №2. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності Тема 1. Сучасні концепції цивілізацій інформаційна політика зарубіжних країн щодо україни
- •1.1. Сучасні концепції розвитку цивілізацій
- •1.2. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник розвитку інформаційного суспільства
- •1.3.Інформаційна технологізація суспільного життя
- •1.4. Загрози в інформаційній сфері
- •1.5. Інформаційні позиції та імідж України
- •1.6. Інформаційна політики зарубіжних країн
- •1.7. Зовнішні чинники впливу на Україну
- •1.8. Інформаційна політика України щодо поліпшення її міжнародного іміджу
- •Тема 2. Інформаційний простір як обєкт дослідження та глобальні інформаційні процеси
- •2.1. Сутність і зміст поняття інформаційного простору
- •2.2. Види і форми інформаційної діяльності в суспільстві
- •2.3. Концепції трактування суті інформаційного простору
- •2.4. Сучасний стан інформаційного простору України
- •2.5. Інформаційні стратегії
- •2.6. Процес глобалізації, його позитивні і негативні наслідки
- •2.7. Специфіка організації світових інформаційних потоків
- •2.8. Міжнародна правова база в інформаційній сфері
- •2.9. Концепція Нового міжнародного інформаційного і комунікаційного порядку
- •Тема 3. Інформаційна аналітика як засіб одержання знань інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи, інструментарій
- •3.1.Інформаційна аналітика як засіб одержання знань
- •3.2. Види інформаційно-аналітичних робіт
- •3.3. Методика написання аналітичної роботи
- •3.4. Загальні ознаки роботи високої якості та типові помилки
- •3.5.Інформаційно-аналітичний процес: суть та принципи
- •3.6. Головні фактори результативності роботи аналітика
- •3.7. Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів
- •3.8. Проблема «пастки часу» і засоби її подолання
- •Тема 4. Інформаційно-аналітична робота як процес творчого мислення та нові інформаційні технології
- •4.1. Інформаційна робота як процес творчого мислення
- •4.2. Оціночна діяльність і прогнозування в інформаційно-аналітичному процесі
- •4.3. Інформаційне забезпечення управління
- •4.4. Нові інформаційні технології обробки інформації
- •4.6. Інформаційні технології аналітичної обробки інформації
- •4.7. Сучасні технології спільної роботи
- •Тема 5. Інформаційно-психологічні операції та війни. Інформаційна складова безпеки україни
- •5.1. Поняття і сутність інформаційних війн
- •5.2. Інформаційні війни минулого та їх причини в майбутньому
- •5.3. Технології ведення інформаційних війн
- •5.4. Моделі інформаційних війн
- •5.5. Інформаційні операції в структурі соціально-політичних комунікацій
- •5.6. Поняття та сутність інформаційної безпеки України
- •5.7. Діяльність спецслужб України та інших держав
- •5.8. Проблеми захисту інтелектуальної власності та інформації
- •5.9. Безпека підприємницької діяльності
- •5.10. Шляхи вдосконалення інформаційної безпеки України
- •Тема 6. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності. Планування іад в організації 304
- •6.1. Ієрархічні рівні організації іад
- •6.2. Специфіка організації інформаційних послуг в сфері управління
- •6.3. Організація діяльності інформаційно-аналітичної служби
- •6.4. Менеджмент кадрових ресурсів, фінансування та матеріально-технічна база організації як головні чинники успішної іад
- •6.5. Необхідність планування іад
- •6.6. Основні принципи планування
- •6.7. Поточне і стратегічне планування
- •6.8. Структура бізнес-планування
- •Тема 7. Маркетингові комунікації в інформаційно-аналітичній діяльності. Інформаційно-аналітична діяльність в малому та середньому бізнесі
- •7.1. Теорія маркетингової комунікації
- •7.2. Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації
- •7.3. Методи отримання й обробки маркетингової інформації
- •7.4. Інтернет-маркетинг
- •7.5. Електронна комерція
- •7.6. Поняття малого та середнього бізнесу
- •7.7. Інформаційна складова малого та середнього бізнесу
- •7.8. Принципи діагностики економічного стану підпригметна
- •7.9. Методика діагностики економічного стану
- •Тема 8. Інформаційні технології формування іміджу держави та інформаційна культура 367
- •8.1. Поняття іміджу та його види
- •8.2. Імідж України, йото складові
- •8.3. Технології формування іміджу
- •8.4. Діяльність прес-служб
- •8.5. Перспективи формування позитивного іміджу України в міжнародному інформаційному середовищі
- •8.6. Поняття інформаційної культури
- •8.7. Поліфункціональність інформаційної культури, її функції
- •8.8. Компоненти інформаційної культури
- •8.9. Інформаційна культура в управлінській діяльності
- •Темя 9. Перспективи та проблеми розвитку інформаційно- аналітичної діяльності в україні 391
- •9.1. Сучасні інформаційні технології і Україна
- •9,2. Проблеми розвитку іад в Україні
- •9.3. Можливості подолання негативних явищ
- •9.4. Перспективи розвитку інформаційних технологій в Україні і світі
4.4. Нові інформаційні технології обробки інформації
З розвитком інформаційних технологій у всьому світі зростає розуміння переваг, які може надати організаційній структурі інформаційно-комунікаційна система. Тому питання створення інформаційно-комунікаційних систем, які б ефективно працювали з інформаційними ресурсами, є надзвичайно актуальним на сьогодні.
На сьогодні інформаційні технології впроваджуються на багатьох підприємствах, організаціях та різних органах влади.
Нова інформаційна технологія є не що інше, як сукупність автоматизованих процесів руху (по каналах зв´язку) і обробки інформації тієї чи іншої предметної області (або їх сукупності), що видається користувачу на екран ЕОМ.
Інформаційні технології (IT) - це системноорганізована для вирішення завдань управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збирання, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, обробки і захисту інформації на базі застосування розвиненого програмного забезпечення, використання засобів обчислювальної техніки і зв’язку, а також способів, за допомогою яких інформація надається тим, хто її потребує.
Інформаційні технології в даний час можна класифікувати за рядом ознак, зокрема: способом реалізації в інформаційній системі, ступенем охоплення завдань управління, класами здійснюваних технологічних операцій, типом призначеного для користувача інтерфейсу, варіантами використання мережі ЕОМ тощо.
Із зростанням технічної потужності IT комп’ютери почали не просто полегшувати роботу людини, а дозволяють виконувати те, що без IT було неможливим. У зв’язку з тим, що аналітику доводиться приймати рішення в умовах високого ступеня невизначеності та ризику, нові можливості інформаційних систем дуже швидко починають знаходити застосування в бізнесі.
Кажучи про «нові» можливості ІС в управлінні, справедливіше називати деякі з них новими тільки для нас. Наприклад, системи підтримки прийняття рішень вже більше двох десятиліть використовуються в розвинених країнах, але поки що не набули широкого поширення в нашій країні.
Стратегічна мета інформаційних технологій - сприяти управлінню економічними комплексами, реагувати на динаміку ринку, створювати, підтримувати та поглиблювати конкурентні переваги. Виконання цього завдання вимагає побудови інформаційно-технологічних систем, які мають наступні атрибути:
а) максимальна доступність - кожна людина може дістати доступ до IT ресурсів у будь-який час і з будь-якого місця;
б) будь-який інформаційний об’єкт повинен бути доступний одночасно багатьом;
в) маневреність прикладних програм - необхідний перехід до мережевої архітектури, що призводить до серйозних змін в організації і роботі ІТ-відділів.
Удосконалення технічних засобів і методів по збиранню і обробці інформації свідчить про те, що є реальна можливість збирати первинну (фактичну) інформацію в ритмі виробництва, тобто близько до реального часу, здійснити перехід від рішення окремих обліково-планових і нормативних задач до системного рішення задач по управлінню підприємством в цілому. Цьому сприяє і впровадження комп’ютерної інформаційної технології, яка одержала назву нової інформаційної (безпаперової) технології.
Основу нової інформаційної (безпаперової) технології, при якій застосовуються ПЕОМ, складають розподілені системи сучасної обчислювальної техніки, програмне забезпечення, розвиток комунікацій, безпаперове (тобто екранне) видавання обробленої інформації користувачам. Користувачу, який не є програмістом, надана змога прямого спілкування з ПЕОМ за допомогою діалогового режиму. Програмно-апаратні засоби (бази даних, експертні системи, бази знань тощо), якими забезпечується ПЕОМ, створюють зручність у роботі, дозволяють не тільки автоматизувати процес зміни форми і місця розміщення інформації, але і змінити її зміст. Сучасні ПЕОМ не викликають інформаційну продуктивність, але надають можливість фахівцю підвищити продуктивність праці шляхом збільшення обсягів робіт, які він виконує індивідуально.
Для такої технології характерні:
- праця користувача на ПЕОМ у режимі маніпулювання;
- прохідна (наскрізна) інформаційна підтримка на всіх етапах проходження інформації на основі інтегрованої бази даних, яка забезпечує єдину уніфіковану форму зображення, зберігання, пошуку, відображення, відновлення і захисту інформації;
- безпаперовий процес обробки інформації, при якому на папері фіксується (за необхідністю) лише остаточний варіант розрахунків у вигляд;
- документи, проміжні версії і необхідні дані записані на машинні носії і доводяться до відома користувача через екран ПЕОМ;
- інтерактивний (діалоговий) режим рішення задачі (одержання необхідних показників) з широкими можливостями для користувача;
- можливість колективного виконання документів на основі об´єднаної каналами зв´язку групи ПЕОН, які працюють в одному режимі;
- можливість адаптивної перебудови форм і способу подання інформації у процесі рішення задачі або при одержанні необхідних показників.
Нова інформаційна технологія може бути впроваджена на об´єкті управління як свідчить практика, двома способами: в локальні інформаційні структури, які засновані на адаптації нової інформаційної технології до діючої організаційної структури; та на удосконаленні докорінним чином діючої організаційної структури управління.
Перший спосіб впровадження нової інформаційної технології приводить до локального удосконалення методів обробки інформації, які діють на об´єкті управління і не міняє діючу організаційну структуру управління. Так як комунікації розвинуті недостатньо, то раціоналізуються тільки методи збору і обробки інформації на робочих місцях фахівців шляхом організації окремих автоматизованих робочих місць. При цьому відбувається зливання операцій по збиранню і обробці первинної інформації, а в ряд випадків і з функцією прийняття управлінських рішень.
За другим способом впровадження нової інформаційної технології удосконалюється організаційна структура управління таким чином, щоб ця технологія принесла якнайбільшу ефективність управлінню виробництвом. В цьому випадку відбувається розвиток комунікацій і розробляються нові інформаційні і організаційні взаємозв´язки, створюються комплекси взаємозв´язаних АРМ керівників і фахівців різних рівнів, впроваджуються розподілені бази даних. При цьому способі продуктивність організаційної структури управління збільшується за рахунок раціонального розподілення обробки інформації; відбувається зниження обсягів інформаційних потоків по каналах зв´язку, приближення обробленої інформації до користувачів різних рівнів, збирання і обробка первинної інформації в ритмі виробництва, яка передається відповідним користувачам в такому ж ритмі.
Таким чином, перший спосіб впровадження нової інформаційної технології орієнтований на діючу організаційну, структуру управління. При цьому ступінь риску від впровадження цієї технології зводиться до мінімуму, так як зроблені затрати незначні і організаційна структура не змінювалась. Другий спосіб спрямований на принципову зміну організаційної структури управління в бік її удосконалення. Однак для обох способів принципово змінюються методи використання обчислювальної, периферійної і організаційної техніки: замість централізованого впроваджується децентралізований збір і первинна обробка інформації і ці процеси наближається у першу чергу до місць, де виникає і використовується первинна (фактична) інформація. На практиці і в літературі ці методи використання одержали назву розподілених обчислювальних систем, в яких поряд з централізованою обробкою інформації на великих і середніх ЕОМ застосовується децентралізована, тобто розосереджена (розподілена) обробка інформації з використанням мікро-ЕОМ (ПЕОМ).
Розподілена обробка інформації дозволяє прискорити збирання і обробку її за рахунок максимального наближення засобів обчислювальної і периферійної техніки до місць, де виникає ця інформація, обробляється і використовується керівниками і фахівцями різних рівнів, більш ефективніше задовольнити різноманітні) часто мінливі інформаційні потреби управлінського персоналу, забезпечити необхідною інформацією процеси прийняття рівень для оперативного управління; знизити затрати на утримання всієї обчислювальної системи; збільшити гнучкість і підвищити живучість системи (вихід однієї пеон не приведе до віднови всі системи); безпосередньо приймати участь керівникам різних рівнів в процесі управління (в діалоговому режимі) і підвищити їх відповідальність за прийняті (або не прийняті) управлінські рішення; поступово (модульна) створювати обчислювальну систему за рахунок зміни окремих периферійних технічних засобів (добавлення нових, в тому числі і ПЕОМ.
Щоб організувати системну автоматизовану обробку інформації, яка використовується для управління об´єктом, потрібно створити таку систему, в якій достовірна первинна (фактична) інформація, яка характеризує виробничо-господарську і іншу діяльність, один раз в мінімальному складі в ритмі виробництва фіксувалась би і в такому ще ритмі передавалась і оброблювалась (разом з умовно-постійною) на ЕОМ таким чином, щоб одержана в максимумі результатна інформація була закінчена обробкою і повністю задовольняла би усім вимогам управління об´єктом, у тому числі інформуванню керівників і фахівців різних рівнів, а також процесам формування і планування, обліку і контролю, складання установленої зведеної звітності і проведення комплексного економічного аналізу за різні періоди часу і по різних структурних ланках і об´єкту управління в цілому.
Така системна обробка інформації може здійснюватись на різних рівнях, у масштабі різних організаційно управлінських ланок - цеху або виробничої одиниці, підприємства або виробничого об´єднання, галузі, регіону тощо. З збільшенням масштабності управлінської ланки значно зростають трудомісткість і складність організації системної обробки інформації.
4.5. WWW-технології в інформаційній сфері
Сьогодні загальновизнано, що інформаційна глобальна мережа Інтернету (Internet) - феномен кінця XX століття — є головним інструментом людства при його переході від індустріальної до інформаційної ери. Інтернет є головним світовим джерелом інформації, оперативним глобальним засобом зв´язку, базою для розвитку технології майбутнього. Проголошена як світова інформаційна супермагістраль, Інтернет є об´єктом вкладення величезних сил і коштів міжнародних організацій, урядів і приватних фірм r усьому світі. Мережа дала потужний імпульс розвитку корпоративних інформаційних систем, значна частина яких будується на основі технологій Інтернету в так званій архітектурі Інтранет (архітектура «клієнт- сервер»).
WWW-технологія - це розподілена інформаційна система мультимедіа, заснована на спеціальних протоколах прийому і передачі гіпертекстової інформації.
Розподіленою таку інформаційну систему називають тому, що використовувана в ній інформація зберігається на кількох десятках мільйонів географічних розподілених комп´ютерних систем з відповідним програмним забезпеченням (Web-серверів), об´єднаних телекомунікаційними засобами глобальної мережі Інтернет. Користувачі, що мають доступ до Інтернету, можуть одержувати цю інформацію, також використовуючи спеціальне програмне забезпечення - так звані програми перегляду WWW-документів (WWW-browsers). Мультимедіа-інформація - це інформація, представлена не тільки в текстовій, але і в графічній формі з використанням відео і звукових даних.
Інформація представлена у вигляді документів, які можуть містити посилання на інші документи, що зберігаються як на тому ж, так і на іншому сервері. На екрані комп´ютера текстові або графічні посилання, виділені якимось чином - (наприклад, іншим кольором і/або підкресленням). Використовуючи посилання, так звані гіперзв´язки, користувач програми перегляду може автоматично зв´язатися з відповідним джерелом інформації в мережі і запросити документ, на який зроблено посилання. У більшості програм перегляду WWW-документів вибір гіперзв´язків здійснюється за допомогою переміщення курсору миші до виділеної ділянки, що зображає гіперзв´язок, і клацання клавішею миші. При цьому програма перегляду (browser) посилає по комп´ютерній мережі запит Web-cepвepa, що зберігає файл з необхідним, документом. Отримавши запит, сервер посилає клієнту цей файл або повідомлення про відмову, якщо потрібний документ з тих чи інших причинах недоступний.
Взаємодія «клієнт-сервер» відбувається за визначеними правилами, або, як кажуть інакше, протоколом. Робота з WWW аж ніяк не обмежується лише передачею (одержанням) заздалегідь підготовлених файлів з документами, клієнту також надається можливість запуску програм на сервері. При цьому дані, що видаються цими програмами, висилаються клієнтові у вигляді документів. Таким чином організується, наприклад, робота через WWW з системами пошуку інформації, інтерактивними навчальними програмами і багатьма іншими системами, де потрібен діалог користувача з сервером.
Необхідною умовою широкого використання WWW-технологій в органах державного і муніципального управління є побудова загальнонаціональної інформаційної системи, що включає наступні компоненти:
- сучасну телекомунікаційну інфраструктуру на основі каналів зв´язку різної природи (кабельні, супутникові та ін,);
- розподілену ієрархічну комп’ютерну мережу, яка входить в інформаційний простір Інтернет та поєднує інформаційні системи федеральних і регіональних органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
- систему національних інформаційних ресурсів, побудовану по технології Інтранет і включає регістри, кадастри, банки даних федерального і регіонального рівня - комплексну систему інформаційної безпеки, що охоплює всі компоненти системи і запобігає загрозу руйнування системи, несанкціонованого доступу до даних і поширення суспільно небезпечної інформації.
Побудова інформаційної системи такого масштабу на основі відкритих технологічних рішень Інтернету має безсумнівні переваги перед рішеннями, орієнтованими на закриті унікальні технології:
- інтеграція інформаційних ресурсів федерального і регіонального рівня, побудова базових загальнонаціональних ресурсів (регістри правової інформації, юридичних і фізичних осіб) за технологією розподілених банків даних;
- забезпечення ефективного доступу до інформаційних ресурсів по всій території країни, організація міжрегіонального інформаційного обміну;
- гнучкість і поширюваність (масштабованість), простота інтеграції нових інформаційних систем;
- мінімізація витрат на створення і експлуатацію галузевих, регіональних та муніципальних інформаційних систем за рахунок тиражування уніфікованих програмно-технологічних рішень і організації централізованого супроводу.
WWW-технології з успіхом використовуються для зворотного зв´язку з громадянами на рівні державного та місцевого самоврядування.
У галузі культури Web-Texнології відкривають величезні можливості для популяризації матеріальної і нематеріальної культурної спадщини та міжкультурних обмінів. Доступ до культурної продукції і послуг мультимедіа через інформаційні магістралі забезпечить кожному бажаючому необмежені можливості для залучення до світової культури в усьому її різноманітті. Кожен зможе в будь-який час послухати концерт або відвідати музей у віртуальному режимі без переїздів і черг. Більше того, тривимірне зображення і інтерактивне, інтерфейси відкривають нові простори для експериментального мистецтва. У цілому ці технології мають величезний потенціал для зміцнення культурної самобутності, сприяння міжкультурному діалогу і стимулювання художньої творчості.
Використання web-технологій дозволяє побудувати систему дистанційного навчання і консультування співробітників органів державного і муніципального управління, причому це можуть бути як корпоративні Інтранет-системи, так і загальноукраїнські - Інтернет-системи.
